Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття „атмосфера”. Яке екологічне значення атмосфери?

2. Охарактеризуйте речовинний склад та властивості атмосферного повітря.

3. Яке екологічне значення атмосферного кисню?

4. Яке екологічне значення вуглекислого газу в атмосфері?

5. Яке екологічне значення озону тропосфери?

6. Вкажіть причини виникнення озонових дір та зменшення озонового шару.

7. Вкажіть причини виникнення парникового ефекту і його наслідки.

8. Наведіть приклади, як може вплинути збільшення в атмосфері коцентрації вуглекислого газу на глобальні зміни клімату.

9. Що розуміють під якістю і забрудненням атмосферного повітря?

10. Яка питома частка внеску викидів різних галузей промисловості в забруднення атмосфери в Україні?

11. Охарактеризуйте вплив нестаціонарних джерел забруднення на екологічний стан атмосфери.

12. Які причини погіршення якості атмосферного повітря у великих промислових містах в Україні?

13. Розкрийте сутність понять „природний парниковий ефект” та „антропогенний парниковий ефект”.

14. Що вважають за природні джерела парникового ефекту?

15. Які чинники впливають на виникнення антропогенного парникового ефекту?

16. Що розуміють під охороною і раціональним використанням атмосферного повітря?

17. Назвіть основні законодавчі акти, що регламентують охорону повітря в Україні.

18. Які першочергові заходи щодо нормалізації екологічного стану повітряного басейну Ви знаєте? Як вони реалізуються?

19. Назвіть основні організаційно-економічні заходи з охорони атмосферного повітря.

20. Які міжнародні Угоди та Конвенції в галузі охорони атмосферного повітря ратифікувала Україна?

Литература до розділу 3

1. ГайнріхД., Гергт М. Екологія: dtv-Atlas: Пер. з 4-го нім. вид. / Наук. ред. пер. В.В. Серебряков. – К.: Знання – Прес, 2001. – 287 с.

2. Долгілевич М.Й., Мислива Т.М. Основи моніторингу довкілля: Навчальний посібник. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 376 с.

3. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. – К.: НІСД, 2001. – 312 с.

4. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг. ред д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 759 с.

5. Основні напрямки державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №38–39. – С. 248–298

6. Україна у цифрах 2005. Статистичний довідник.– К.: Вид-во „Консультант”, 2006. – 366 с.

7. Хімія та екологія атмосфери: Навчальний посібник / Б.М.Федишин, Б.В.Борисюк, М.В.Вовк, В.І.Дорохов, Г.В.Павлюк / За ред. Б.М. Федишина – Житомир: Редакційно-видавниче держпідприємство «Льонок», 2003. – 266 с.

РОЗДІЛ 4. БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ

4.1. Лісові ресурси і рослинний світ

4.1.1. Поняття про лісові ресурси. Лісові ресурси планети та їх використання

Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

За своїм значенням всі лісові ресурси поділяють на ресурси державного і місцевого значення.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать ті лісові ресурси, які не віднесені до ресурсів державного значення: другорядні лісові матеріали та продукція побічних користувань лісом. До другорядних лісових матеріалів належать: пні, луб, кора, лікарська сировина, кормові, харчові продукти, деревна зелень тощо.

Під лісовими ресурсами у вузькому значенні розуміють рослинні ресурси, проте така думка є хибною. Під власне рослинними ресурсами розуміють частину природних ресурсів, представлену рослинами, які використовуються або можуть бути використані людиною для прямого чи непрямого споживання, створення матеріальних багатств, поліпшення умов життя. Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх притоків усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам’яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

б) лісові ресурси державного значення;

в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;

г) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України.

До рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Використання природних рослинних ресурсів може здійснюватися з метою: природоохоронною; рекреаційною; оздоровчою; культурно-освітньою; виховною; науково-дослідною та господарською, яка включає:

а) забезпечення потреб населення та виробництва у технічній, лікарській, пряно-ароматичній, харчовій сировині з дикорослих рослин;

б) випасання худоби, забезпечення інших потреб тваринництва;

в) потреби бджільництва;

г) потреби мисливського та рибного господарства.

Всі лісові ресурси і переважна більшість ресурсів рослинних зосереджені в лісах. Ліс – це природний комплекс, що формується в різних грунтово кліматичних умовах, і складається із деревних, чагарникових, трав’янистих та інших рослин (мохів, лишайників) одного або багатьох видів, який включає в себе тваринний світ та мікроорганізми, що біологічно взаємопов’язані в своєму розвитку і впливають одне на одного та на навколишнє середовище. Він являє собою природну систему, яка складається з взаємодіючих і взаємопов’язаних компонентів, що характеризуються динамічною рівновагою, стійкістю, саморегулюванням, високою здатністю до відновлення, особливим балансом енергії і речовини та географічною обумовленістю. Саме ліси є найбільш цінними і поширеними серед типів рослинного покриву Землі. За сучасними оцінками, сумарні запаси рослинної маси (фітомаси) в лісах складають 1,65–1,96 · 10¹² т, що становить 82–90% від всієї фітомаси планети (в тому числі північні хвойні ліси – 14–15%, тропічні – 55–60%, інші ліси – 20–25%). Понад 50 відсотків від загальної площі лісів на планеті зайнято лісами тропічних зон, які мають запас деревини близько 170 млрд. м³ (табл. 4.1).

Щорічна заготівля деревини у всіх країнах світу перевищує 2,5 млрд. м³ при щорічному поточному прирості 1,8 млрд. м³ і загальному прирості у всіх лісах близько 5,5 млрд. м³. За оцінкою ФАО загальна площа лісів планети складає 4 – 4,4 млрд. га, або 30% від площі суші, а загальний запас деревини в лісах сягає 350 млрд. м³.

Ліс, на відміну від інших органічних ресурсів, – нафти, газу, кам’яного вугілля та геологічних неорганічних металевих руд, каменю й інших запасів надр планети є відновлюваним природним ресурсом, проте темпи скорочення площі лісів на Землі складають 25 млн. га на рік, або 0,5–0,6% від загальної лісистості суші.

Україна за площею та запасами лісу є європейською лісовою державою і посідає восьме місце в Європі (не враховуючи Росію) (табл. 4.2).

В лісах планети щорічно в процесі фотосинтезу нагромаджується велика кількість деревних та інших органічних продуктів – смол, кислот, цукрів, вітамінів, фітонцидів (сумарна кількість всієї органічної біомаси складає близько 100 млрд. тонн), значна частина яких бере участь у біологічному та біоенергетичному кругообізі речовин та енергії, а частина використовується людством для потреб народного господарства (із лісової сировини виробляється понад 20 тис. найменувань різної продукції). В той же час вони є гігантською біологічною фабрикою, в якій продукується кисень, що дозволяє існувати людству і всьому живому на планеті.

Таблиця 4.1. Площа лісів планети [19]

Формації	Площа лісів			Запас деревини
	млн. га	% від загальної площі лісів		млрд. м3	% від загальної площі лісів
Тропічні вологі (дощові) ліси: низинний пояс гірський пояс	418 45	17,1 1,8		94,5 8,4	27,0 2,4
Вологі тропічні ліси	260	10,7		33,6	9,6
Сухі тропічні ліси	510	20,9		32,9	9,4
Разом лісів тропічних зон	1233	50,5		169,4	48,4
Ліси помірного поясу, лаврові ліси	20	0,9		7,7	2,2
Ліси твердолистяних порід	170	7,0	0,875		4,1
Літньозелені ліси і гірські хвойні ліси	395	16,2	102,2		29,2
Північні хвойні ліси	620	25,4	21,35		16,1
Разом лісів помірного поясу	1205	49,5	180,6		51,6
Разом	2438	100	350		100

Таблиця 4.2. Лісистість країн Європи [12]

Країна	Загальна площа території країни, тис. га	Площа вкритих лісом земель, тис. га	Відсоток лісистості
Швеція	45218	27264	60,3
Фінляндія	33814	21883	64,7
Франція	54919	15156	27,6
Іспанія	50596	13509	26,7
Німеччина	35702	10740	30,1
Туреччина	77945	9954	12,8
Італія	30132	9857	32,7
Україна	60370	9491	15,7
Польща	31268	8942	28,6
Норвегія	32376	8710	26,9