48. Розкрити зміст проц мотивації як теорії відносно до пешоіснуючих.

Незважаючи на уявну простоту мотивації як процесу, в науці виділ ряд мотиваційних теорій, що пояснюють поведінку людей в процесі життєдіяльності. Так, виділяють первісні, змістовні і процесуальні теорії мотивації. Первісні (теорії “Х” і “У” МакГрегора) і змістовні (теорія потреб А.Маслоу, двухфакторна теорія Герцберга, МакКлеланда й ін.). Особл увагу треба приділити процесуальним теоріям мотивації.

Процес теор мотивації намаг поясн, як виникає цілеспрям поведінка, як вона спрямов, підтрим і закінч. Існує чотири основні процесуальні теорії мотивації:

• теорія чекання Віктора Врума;

• розширена модель чекання Лаймона Портеру і Эдварда Поулера;

• теорія справедливості Дж. Стейсі Адамса.

• теорія посилення, популяризована Б.Ф. Скіннером.

Більшість суч процес теорій мотивації розгляд мотивацію як процес упр вибором- Віктор Врум-люди пост знаход в стані мотивації, щоб бути успішним менедж, необх показ підлеглим, що направл їхніх зусиль на досягн цілей орг приведе до якнайшв досягн їхніх особистих цілей. Підлеглий прац найбільш продуктивно, коли упевнений, що виправд його чекання в 3х областях:

1. Чекання у віднош “витрати праці - рез” (В-Р) - це співвіднош між витрач зусил й отрим рез. 2. Чекан у віднош “рез - винагород” (Р-В) – це чек певної винагор чи заохоч у відповідь на досягн рівень рез. 3. Цінність отрим чи заохочення винагороди.

Валентність.– це міра цінності чи пріоритетності, дозвол людям порівн свої потреби.

Модель чекання. М=(В/Р)(Р/В)(V_В)(V_n), де М – мот-я; V_В – вал-ть винагород; V_n – вал-ть потреб.

Крім вищенав теорії існує розшир модель чекання, яку розроб Лаймон Портер і Эдвард Лоулер. Ця модель з'єднала в собі основні ідеї змістовних теорій Маслоу, Герцберга і Мак-Клелланда з ідеями процес теорії Врума.

“Теорія справедливості”, популяризована Дж. Стэйсі Адамсом, люди суб'єктивно визнач віднош отрим винагор до витрач зусиль і потім співвідн його з винагород інших людей, що викон аналог роб. Теорія посилення. В.Ф. Скіннер –поведінка люд обумовл рез їхніх дій у подібній ситуації в минулому, тобтот майб поведінка службовців в осн визначена й це підриває віру в можливість вільного вибору.

Гроші як мотиватор заслуговують на особливу увагу, тому що дуже багато людей вважають їх засобом задоволення потреб з абсолютним мотиваційним потенціалом. Герцберг- гроші в кращому випадку, лише запобіг незадов і не є мотиватором. Кожен керівник, який бажає еф керув персоналом, повинен пам'ятати кілька правил викор грошей у якості мотиватора: 1. Бажан одерж гроші можна мотивув (у певний час) майже кожну людину. 2. Гроші не є кінц метою, вони лише індикатор полож людини.

3. Людей цікавить не стільки абсолютна кількість отриманих ними грошей, а скільки грошове вираження (винагорода) у порівнянні з іншими людьми.

4. Існує безліч потреб, які не можна задовольнити за допомогою грошей. У таких випадках керівник повинен шукати більш придатні шляхи задов потреб.

Таким чином, мотивація на суч етапі є найважлив стимулом росту продукт праці, яка можлива тільки при вірному підході до управління персоналом.