Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
budivelne-materialoznavstvo-metodichni-rekomend....doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
4.7 Mб
Скачать

Нормативне забезпечення

  1. ДСТУ Б В. 2.7-18-95. Бетони легкі. Загальні технічні умови

  2. ДСТУ Б В. 2.7-45-96. Бетони ніздрюваті. Технічні умови.

  3. СН 277-80. Инструкция по изготовлению изделий из ячеистого бетона.

  4. ГОСТ 27005-86. Бетоны легкие и ячеистые. Правила контроля средней плотности.

10.1. Виготовлення та визначення властивостей крупнопористого бетону

Матеріали: портландцемент, керамзитовий гравій.

Прилади: ваги, чаша для замішування, кельма, скляний мірний циліндр.

Порядок виконання роботи

Склад крупнопористого конструкційно-теплоізоляційного бетону на легких заповнювачах визначають розрахунково-експериментальним методом з урахуванням середньої густини бетону та заданого класу за міцністю.

На основі ретельно розрахованого складу готують бетонну суміш і формують зразки-куби розмірами 100х100х100 мм. Зразки витримують у стандартних умовах протягом 28 діб, потім зважують і визначають масу та середню густину бетону (див. лабораторну роботу №1).

Далі за формулою В.П. Некрасова розраховують коефіцієнт теплопровідності легкого бетону.

Наступним кроком є визначення міцності матеріалу на стиск. Для цього визначають границю міцності бетону при стиску за методикою, наведеною в лабораторній роботі №1, п.2.1. Отримані результати заносять до таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Склад та властивості крупнопористого легкого бетону

Витрата компонентів бетону

(на 1 лабораторний заміс)

Розміри зразка (ахbxh), м

Маса зразка, кг

Середня густина, кг/м3

Коефі-цієнт тепло-провід-ності, Вт/(мК)

Грани-ця міцності при стиску, МПа

Цемент, кг

Запов-нювач

(керам-зитовий

гравій), л

Вода, л

0,2

1,0

0,15-0,2*

* кількість води змінюється залежно від якості вихідних компонентів.

Висновок має містити порівняння отриманих характеристик із вимогами нормативних документів. Потрібно навести галузі застосування розглянутого матеріалу.

10.2. Виготовлення та визначення властивостей ніздрюватого бетону (газобетону)

Матеріали: портландцемент, вапно, пудра алюмінієва ПАП-1, вода.

Прилади: електрична плитка, чаша для замішування, кельма, ваги, скляний мірний циліндр.

Порядок виконання роботи

Для виготовлення газобетону використовується хімічний спосіб поризації. При взаємодії алюмінієвої пудри з гідроксидом кальцію виділяється водень, який поризує цементне тісто рівномірно розподіленими бульбашками:

3Ca(OH)2+2Al+6H2О=3CaOAl2O36H2O+3H2

Із розчинової суміші оптимального складу (табл. 10.2) готують три зразки стандартного розміру у вигляді призм 4х4х416 см. Температура газобетонної суміші під час формування має бути 32…45°С. Для досягнення такої температури підігрівають воду та нагрівають металеві форми.

Характерною рисою оптимально підібраної суміші є одночасність припинення процесу газовиділення з початком тужавлення розчинової матриці.

Зразки витримують в нормальних умовах, потім визначають середню густину та міцність при стиску (див. лабораторну роботу №1). Розраховують коефіцієнт теплопровідності.

Середню густину ніздрюватих бетонів визначають в абсолютно сухому стані, а міцність – за умов, що вологість матеріалу дорівнює 10%.

Результати проведених випробувань заносять до таблиці 10.2

Таблиця 10.2

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]