6.5. Визначення границі міцності при згині та стиску (активності) та встановлення марки портландцементу (гост 310.4-81)

Міцність цементного каменю – це результат когезії частинок цементу (при їх гідратації та під час твердіння) та адгезії їх до заповнювача, оскільки цемент застосовують в основному в бетонах і будівельних розчинах разом із заповнювачами. Значення границі міцності при стиску зразків з цементо-піщаної суміші складу 1:3 (за масою) при В/Ц, що обумовлює нормальну консистенцією розчинової суміші, які першу добу тверділи у формах в камері з вологим повітрям, а наступні 27 діб у воді, називають активністю. Марка цементу – це значення активності (в кгс/см²), округлене в бік зменшення або збільшення (на 5%) до значення, наведеного у стандарті (Таблиця 1 ДСТУ Б В.2.7-112-2002)

Матеріали: портландцемент, пісок кварцовий стандартний, вода.

Прилади: чаша і лопатка для змішування; бігунковий змішувач; струшуючий стіл з формою-конусом (рис. 6.3), штиковка, штангенциркуль; ніж, тригніздові металеві форми для виготовлення зразків-балочок з насадкою; вібраційна площадка; камера з гідравлічним затвором та ванна з водою для зберігання зразків; прилад для випробування зразків на згин, прес для визначення міцності при стиску, пластинки для передачі навантаження.

Рис.6.3. Струшуючий стіл з формою-конусом для визначення нормальної консистенції розчинової суміші

6.5.І. Визначення консистенції цементно-піщаного розчину Порядок виконання роботи

Для визначення консистенції цементного розчину зважують 1500 г піску певного гранулометричного складу (ГОСТ 6139), 500 г портландцементу, висипають їх у попередньо протерту вологою тканиною сферичну чашу та перемішують лопаткою впродовж 1 хв. До сухої суміші додають 200 г води (що відповідає В/Ц=0,4), дають їй всмоктатись впродовж 30 с та перемішують протягом 1 хвилини. Отриману розчинову суміш переносять у попередньо протерту вологою тканиною чашу змішувача та перемішують протягом 2,5 хв (20 обертів чаші змішувача).

Форму-конус з центрувальним пристроєм встановлюють на диск струшуючого столу. Внутрішню поверхню конуса та диск столу перед випробуванням протирають вологою тканиною. Частиною розчинової суміші заповнюють форму-конус на половину висоти, ущільнюють 15 штикуваннями металевою штиковкою, потім додають суміш для заповнення конуса з невеликим надлишком та штикують 10 разів, надлишок суміші зрізають та знімають форму-конус у вертикальному напрямку. Розчинову суміш у вигляді конуса струшують на столі 30 разів за 30+5 с, після чого штангенциркулем вимірюють діаметр розпливу конусу в нижній частині у двох взаємно перпендикулярних напрямках та розраховують середнє значення.

Для отримання суміші нормальної густоти розплив конуса повинен бути у межах 106…115 мм. Отримані результати заносять до таблиці 6.5.

Таблиця 6.5

Визначення консистенції цементно-піщаного розчину

Маса портланд-цементу, г	Маса піску, г	Кількість води, г	Діаметр розпливу конуса, мм	Водоцементне відношення, В/Ц

Висновок повинен містити порівняння отриманого результату з вимогами стандарту. Водоцементне відношення, що відповідає значенню розпливу конуса в межах 106…115 мм, використовують для проведення подальших випробувань.