Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_MP_yulya.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
213.77 Кб
Скачать
  1. Порядок проведення митних операцій та митний контроль.

1.Першою митною процедурою є подання митної декларації, яка має досить гнучку форму. Так, вона може бути складена: а)у письмовому вигляді, використовуючи затверджені способи; б)за допомогою звичайної заяви; в за допомогою будь-якого іншого дозволеного акту з боку власника, який виявляє бажання розпочати митну процедуру щодо його товарів. Декларація може бути подана також в електронному вигляді.2.Після декларування товарів, вони потрапляють під дію митного режиму.Одним з найбільш розповсюджених є режим вільного обігу товарів. Він спрямований на забезпечення товарам після їх ввезення на митну територію ЄС таких самихпереваг, якими користуються товари, вироблені на території ЄС. Він надає товарам, що походять з третіх країн, можливість отримання статусу, який мають товари, вироблені в країнах ЄС. Саме на цій стадії справляються митні збори.3.До інших митних режимів, належить режим транзиту. Товари, набуваючи можливості перебувати у вільному обігу, мають перевозитися територією ЄС, не наражаючись ні на які перешкоди. 4. Зберігання товарів на митній території ЄС. Іноді доля товарів, які пройшли попередні стадії митних процедур, залишається невизначеною.Так, виникає потреба зберігати товари на митній території ЄС, поки це питання не буде вирішене. Митне право ЄС надає право митним органам створювати митні ліцензійні склади, які можуть перебувати як в державній, так і в приватній власності. 5.Окремий режим застосовується до операцій із давальницькою сировиною. Іноді товари ввозяться до ЄС зі спеціальною метою, після виконання якої вони відразу реекспортуються. За такі товари не сплачується мито, якщо вони використовуються з визначеною метою, тимчасово зберігаються і не залишаються на митній території більш ніж на 24 місяці. Значна кількість преференційних митних режимів, котра з'єднує ЄСп з третіми державами, дозволяє багатьом виробникам з третіх країн обходити правила походження ЄСп, у спосіб отримання для свого товару щонайвигідніших умов вступу на митну територію ЄСп. За критерієм вільності обігу існує кілька митних режимів, що уможлив­люють вигіднішу систему сплати мита. Митний контроль здійснюють національні митні органи, до обов’язкових платежів, що підлягають сплаті при проходженні митних процедур відносяться: мито, ПДВ, митні збори, акциз, окремо регламентовано сплату податків з експорту/імпорту сільськогосподарської продукції.

  1. Поняття та принципи бюджетного права ЄС. Бюджетне право ЄС- це сукупність норм, що регулюють процедуру прийняття, затвердження та виконання бюджету. Бюджетні принципи, закріплені в установчих договорах трьох Співтовариств, одержали розвиток і конкретизацію в нормах вторинного європейського права. Принцип повноти і єдності бюджету.Принцип повноти і єдності бюджету полягає в зведенні всіх запланованих доходів і витрат у єдиний бюджетний план. Доходи і витрати відбивають у бюджеті в повному обсязі.Принцип універсальності(сукупного покриття).З принципом повноти тісно зв'язаний принцип сукупного покриття, що говорить, що доходи використовуються для покриття загального обсягу витрат (п. 2 ст.4 Положення про бюджет).Принцип предметної спеціалізації. Відповідно до принципу спеціалізації відбувається визначення засобів по окремих розділах бюджетного плану.У бюджеті доходи класифікуються по джерелах, а витрати — по цільовому призначенню. Таке предметне визначення бюджетних засобів забезпечує ясність і доступність даних бюджетного плану.Горизонтальна структура загального бюджетного плану ЄС складається зі зведеного плану доходів і окремих планів доходів і витрат органів ЄС. По вертикалі бюджет розділяється на титули, глави статті і позиції. На рівні титулу відбувається класифікація засобів по загальних напрямках політики Союзу, на рівні глави — спеціалізація по визначених задачах, на рівні статті — по окремих заходах.Принцип попередності.Доходи і витрати бюджету підлягають попередньому (тобто до настання наступного фінансового року) плануванню і твердженню. У випадку якщо бюджетний план не буде прийнятий до початку нового бюджетного року, вступає в дію правило, що обмежує величину щомісячних витрат одною дванадцятою частиною засобів бюджету попереднього року. Одним із проявів принципу попередності є розробка середньострокових фінансових прогнозів. Їхні показники є основою при наступному складанні щорічних бюджетних планів.Принцип тимчасової спеціалізації і щорічності.Відповідно до цього принципу відбувається розподіл бюджетних засобів у часі за бюджетними періодами. Витрата засобів допускається тільки,, у межах відповідного періоду. Бюджетний період у ЄС обмежений терміном один календарний рік з 1 січня по 31 грудня, на який складається зведений бюджетний план і протягом якого відбувається виконання бюджету.Принцип єдиної валюти. Складання загального бюджету ЄС у кожній з валют держав-членів спричинило б за собою нездоланні труднощів і цілком паралізувало б бюджетний процес Тому споконвічно була ясна необхідність використання тільки однієї одиниці вирахування.До 1961р. такою був бельгійський франк, потім — золотий еквівалент. Із 1981-го по 1998р. застосовувалася розрахункова одиниця ЕКЮ. Починаючи з 1999р. частина держав — членів ЄС увела єдину валюту євро. Принцип збалансованості. Сукупні розміри доходів і витрат бюджету ЄС повинні відповідати один одному. Дефіцит бюджету може бути покритий за допомогою або перерозподілу засобів між різними позиціями бюджетного плану, або залучення додаткових фінансових джерел.Принцип бюджетної дисципліни. Стаття 201-А Маастрихтского договору установлює, що Комісія не вправі вносити проекти актів, видавати інструкції з їх застосування або робити інші дії, якщо вони можуть мати істотні наслідки для бюджету ЄС.Принцип ефективності й ощадливості. Вимога ефективності складається в забезпеченні оптимального співвідношення між заданими результатами і використовуваними для їхнього досягнення фінансовими засобами.

106.Структура бюджету ЄС Структура власних засобів Рішенням Ради від 24 червня 1985р. були встановлені чотири категорії власних засобів: -відрахування, премії, додаткові і компенсаційні платежі, а також інші платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами в рамках Єдиної сільськогосподарської політики;-мита Єдиного митного тарифу, інші аналогічні митні платежі, стягнуті з товарообігу з третіми країнами, а також мита на товари номенклатури ЄСВС;-відрахування від надходжень національних податків на додану вартість; відсоткові відрахування від величини сукупного суспільного продукту — т.зв. четверте, або додаткове джерело доходів;-інші власні засоби: податок на платню персоналу, процентний доход від капіталу, отримані внески на здійснення програм і ін. Витрати бюджету ЄС. Обов'язков є ті витрати, що неодмінно повинні бути включені в бюджетний план, для того щоб Союз мав можливість виконувати свої внутріш і зовнішні зобов'яз, засновані на нормах договорів або інших актів. Всі інші витрати відносяться до необов'яз.До обов'яз витрат відносяться насамперед засоби, що направляються на гарантійні виплати аграрному секторові, компенсації і фінанс допомозі державам-членам і виконання зобов'язань перед 3 країнами;до необов'язкових—виплати зі структурних фондів, частина адміністрат витрат і виплат у сфері енергетики, технологічного розвитку і досліджень.Можливі розбіжності між органами з приводу віднесення конкретних витрат до тої або іншої категорії.Вирішуються вони шляхом взаємних консультаций. Бюджетний план розділяється на два розділи:А— адмініст витрати, персонал, матеріал забезпечення діяльності органів і установ і ін.,В — операційні, тобто всі інші витрати. Кожен розділ містить окремі плани витрат.Кожний з цих планів відповідає одній із шести рубрик перспективного фінанс прогнозу, що відображає основні статті витрат бюджету ЄС:аграрна політика, структурна політика, політика економіч розвитку, внутр політика, зовн політика, адмініст та інші видатки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]