Глава 8. Правовідносини. §1. Поняття правовідносин.

Правовідносини виступають різновидом суспільних відносин. Суспільні відносини, в свою чергу, розуміються як соціальні зв`язки між людьми, що встановлюються в процесі їх сумісної діяльності.

Категорія "правовідносини" дозволяє з`ясувати, яким чином право впливає на поведінку людей. Поняття правовідносин на перший погляд визначити нескладно - це суспільні відносини, котрі врегульовані нормами права. Якщо послідовно розвивати цю точку зору, то прийдеться визнати, що правовідносини завжди породжуються правом і що право здатне перетворити в них будь-який побутовий зв`язок між людьми. Проте це не зовсім так. Існує немало форм взаємодії між людьми, які правом не регулюються. Більше того, їх властивості такі, що вони взагалі не можуть стати об`єктом правового регулювання. Наприклад, міжособисті відносини побуту, дружби, суспільства, інтимні стосунки між подружжям тощо правом не регулюються.

Отже, правовідносини - це індивідуалізовані суспільні відносини, взаємна поведінка учасників яких юридично закріплена і забезпечується можливістю державного примусу. Відомий фахівець з теорії правовідносин Р.О.Халфіна дала таке визначення цього поняття - "це та форма, в якій абстрактна норма права набуває свого реального буття, втілюючись у реальних, конкретних суспільних відносинах. Вони виражають особливий вид зв`язку права з регульованими суспільними відносинами, в яких поєднуються абстрактні норми з конкретністю даних життєвих відносин".

Правовідносини характеризуються рядом ознак:

а) вони завжди пов`язані з правом або з правовим прецедентом. Норма права передбачає умови виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Вказівка на ці умови міститься в гіпотезі норми і називається юридичним фактом;

б) в основі виникнення, зміни припинення правовід­носин лежить життєвий випадок (дія чи подія) на який вказано в гіпотезі норми права, котра передбачає ці правовідносини - юридичний факт. Настання юридичного факту необхідне для правовідносин на відміну від інших видів суспільних відносин;

в) правовідносини є індивідуальним зв`язком між суб`єк­тами права, котрі конкретно визначені. Це правило діє й при заміні одного з суб`єктів. Наприклад, договір найму жилого приміщення в будинку, що належить приватному власнику, обов`язковий і для нового власника в разі продажу будинку. Правовідносини зберігаються, бо його персональний склад і далі є конкретним, хоча місце власника зайняла інша особа;

г) учасники правовідносин завжди володіють суб`єктив­ними правами і несуть обов`язки. Частіше всього учасники мають одночасно і права, і обов`язки;

д) правовідносини містять інтелектуальний і вольовий елементи. Інтелектуальний елемент означає усвідомленість поведінки, котра регулюється нормою права, вольовий - здатність суб`єкта не лише усвідомлювати, а й керувати своєю поведінкою;

е) реалізація правовідносин забезпечується всіма засоба­ми правового регулювання і правового впливу (наприклад, мірою юридичної відповідальності).

Правовідносини мають складну структуру (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивне право, обов`язок) і підлягають видовій класифікації.