- •Глава 2. Виникнення держави
- •1.Загальна характеристика первісного суспільства
- •2. Влада і органи управління в первісному суспільстві
- •3. Соціальні норми первісного суспільства
- •4. Передумови виникнення держави
- •Глава 3. Теорії походження держави
- •1. Іригаційна теорія
- •2. Патріархальна теорія
- •3. Теологічна теорія
- •4. Теорія насилля
- •5. Расова теорія
- •6. Органічна теорія
- •7. Класова теорія
- •8. Договірна теорія
- •Глава 4. Поняття держави та її характеристики
- •1. Плюралізм у розумінні держави
- •2. Територія держави
- •3. Населення і громадянство
- •4. Економічна і фінансова система держави
- •5. Способи виникнення, реорганізації і припинення сучасних держав
- •Глава 10. Функції держави
- •1. Функції держави: поняття і ознаки
- •2. Класифікація функцій держави
- •Глава 12. Форма державного правління
- •1. Поняття форми державного правління
- •2. Поняття монархії
- •3. Абсолютна монархія
- •4. Конституційна монархія
- •5. Поняття республіки
- •6. Президентська республіка
- •7. Змішана (напівпрезидентська) республіка
- •8. Парламентська республіка
- •9. Радянська республіка
- •10. Нетипові форми правління
- •Глава 13. Форма державного устрою
- •1. Поняття державного устрою
- •2. Унітарна держава
- •3. Федеративна держава
- •4. Конфедерація
- •Глава 14. Державний режим
- •1. Поняття державного режиму
- •2. Тоталітарний режим
- •3. Авторитарний режим
- •4. Демократичний режим
- •Право §2. Поняття форми (джерела) права.
- •§3. Закон.
- •§4. Підзаконні акти.
- •Глава 7. Норми права §1. Поняття норми права.
- •§2. Структура правової норми.
- •Глава 8. Правовідносини. §1. Поняття правовідносин.
- •§2. Види правовідносин.
- •§3. Суб`єкти правовідносин.
- •§4. Об`єкти правовідносин.
- •§5. Суб`єктивне право.
- •§6. Юридичний обов`язок.
- •§7. Юридичні факти та їх класифікація.
- •Глава 12. Правопорушення і юридична відповідальність. §1. Поняття і ознаки правопорушення.
- •§2. Склад правопорушення.
- •§3. Поняття, ознаки і підстави юридичної відповідальності.
- •§4. Види юридичної відповідальності.
3. Федеративна держава
Федерація (від лат. foedus – зв`язок) - це єдина союзна держава, котра складається з кількох державних утворень, об`єднаних для вирішення центральною владою спільних для всіх суб`єктів федерації завдань.
У кожній федеративній державі функціонують два рівня влади: федеральний рівень (центральна або союзна влада) і рівень учасника федерації (штату, провінції, землі тощо). До складу сучасних федерацій входить різна кількість суб`єктів: в США – 50, Австралії – 6, Австрії – 9, ФРН – 16, Індії – 25, Югославії – 2, Росії – 89 тощо.
Становлення федералізму в новітній історії бере початок з 1787 р., коли була прийнята Конституція США. У 1867 р. на основі британського Закону про Північну Америку виникла федеративна Канада, котра складалася тоді з трьох провінцій. У федерацію в 1874 р. перетворилася Швейцарія, що виникла, нагадаємо, в 1291 р. як Союз кантонів. Деякі ознаки федералізму мали вже перші конституції єдиної Німеччини (1871, 1919 рр.). Основний Закон ФРН 1949 р. створив механізм одної з класичних сучасних федерацій.
Федеративний устрій сучасних держав характеризується такими ознаками:
1) держава поділяється на складові частини (штати, наприклад), котрі мають деякі атрибути суверенітету: символіку, вищі державні органи, конституції тощо. Проте верховенство влади повністю залишається за єдиною федеративною державою, котра й володіє суверенітетом;
2) територія федерації складається з територій її суб`єктів. У цьому аспекті існує поняття "федеральний кордон" і поняття "кордону штату" (наприклад, в США);
3) федеральне законодавство (передовсім конституція) визначає межі законодавчої компетенції суб`єктів федерації. Федеральний устрій передбачає існування двох рівнів законодавства: на рівні федерації та на рівні суб’єктів за безумовного пріоритету норм федерального законодавства;
4) суб`єкти федерації позбавлені права виходу з складу федеративної держави, хоча такі спроби мають місце час від часу. У 1980 і 1995 роках, наприклад, у Канаді провінція Квебек через проведення референдуму двічі пробувала вийти з складу цієї федерації. Набагато більше подібних намагань не були настільки мирними й придушувалися військовим шляхом. У 1861-1865 рр. центральна влада в США ледве здолала спробу 10 південних штатів здійснити сецесію – розвалити федерацію через утворення своєї союзної держави. В 1994-1996 роках таку ж спробу вчинив один із суб`єктів Російської Федерації – Чеченська Республіка Ічкерія;
5) суб`єкти федерації позбавлені права самостійно виступати на міжнародній арені. Це означає, що вони не є суб`єктами міжнародних правовідносин;
6) фінансова і бюджетна системи федерацій мають централізований характер. Бюджетні доходи суб`єктів федерацій незначні й не йдуть у ніяке порівняння з федеральними;
7) збройні сили у всіх федераціях підпорядковані федеральному центру;
8) структура федеральних органів влади передбачає представництво в їх складі суб`єктів федерації. Верхня палата парламенту нерідко виконує саме таку роль. Наприклад, Сенат Конгресу США складається з 100 сенаторів, які з розрахунку по два від штату обираються шляхом прямих виборів. В Росії, до прикладу, верхню палату федерального парламенту формують за посадою керівники представницьких і виконавчих органів суб’єктів федерації (по два від суб’єкту);
9) установча влада в федераціях здійснюється, як правило, за участю суб`єктів федерації. Зокрема, це стосується внесення змін і доповнень до федеральної конституції.
Важливе значення для розуміння юридичної природи федерації має розмежування предметів відання між федерацією та її суб`єктами. У законодавстві федеративних держав можна знайти розмежування такого порядку: по-перше, предмети відання, котрі знаходяться у виключному віданні федерації; по-друге, предмети відання, котрі знаходяться у виключному віданні суб`єктів федерації; по-третє, предмети відання, котрі знаходяться у спільному віданні федерації та її суб`єктів.
Які способи регламентації цих трьох видів предметів відання?
Предмети виключного відання федерації у більшості країн встановлюються в тексті федеральної конституції.
Предмети відання суб`єктів федерації встановлюються по-різному:
а) вони спеціально не перераховуються. Ними вважаються всі питання, котрі прямо не віднесені до відання федерації (США, Австралія);
б) встановлюються переліки питань, які знаходяться у виключному віданні федерації, у спільному віданні федерації та її суб`єктів, а також є окремий перелік, в якому містяться предмети відання суб`єкту федерації (наприклад, Індія);
в) федеральна конституція, визначаючи перелік питань, які входять до виключного відання федерації, таким чином окреслює коло питань, які ні в якому разі не можуть бути предметом відання суб`єкту федерації ( наприклад, Мексика).
Питання, що знаходяться у спільному віданні федерації та її суб`єктів розмежуються також трьома основними способами:
а) у федеральній конституції перераховуються усі питання, котрі належать до спільного відання федерації та її суб`єктів. Потім по кожному з цих питань детально визначається коло проблем, які знаходяться у виключному віданні федерації (наприклад, колишня ЧСФР);
б) федеральна конституція перераховує питання, з яких федерація визначає загальні принципи законодавства, а суб`єкти федерації видають закони, котрі конкретизують ці принципи;
в) з питань, які знаходяться у спільному віданні федерації та її суб`єктів, законодавчим органам суб`єктів федерації надано право приймати закони лише в тому разі, якщо з даного питання відсутній федеральний закон.
Федеративні держави класифікуються за різними критеріями. За способом утворення вони поділяються на : 1) договірні (Боснія та Герцеговина); 2) такі, що утворилися через централізацію конфедерації (США, Швейцарія); 3) такі, що утворилися через децентралізацію унітарної держави тощо.
З точки зору рівноправності суб`єктів федерації вони поділяються на симетричні (де суб`єкти мають однаковий правовий статус) і асиметричні (де суб`єкти нерівноправні).
З огляду на врахування національного складу країни в її федеративній будові виділяють територіальні та національно-територіальні федерації. До першої групи належать США, Німеччина, до другої – Російська Федерація, Союзна Республіка Югославія, суб’єкти яких будуються на основі компактного проживання певних етнічних груп.