Фізичний розвиток

І. ДО ПОКАЗНИКІВ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЛЕЖАТЬ:

річне зростання довжини тіла

окружність грудної клітки у паузі

термін заміни молочних зубів на постійні

осифікація кисті за даними рентгенографії

м'язова сила кисті рук

ступінь розвитку вторинних статевих ознак

динаміка маси тіла протягом року

життєва місткість легень

термін першої менструації у дівчат

10. відношення маси тіла до окружності грудної клітки

2. ЯКІ ГРУПИ ОЗНАК ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ПРИ МАСОВИХ ОБСТЕЖЕННЯХ:

антропометричні

захворюваності

функціональні (фізіометричні)

частота донозологічних станів

індекс здоров'я

соматоскопічні

психічні

З АНТРОПОМЕТРИЧНІ ОЗНАКИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗ­ВИТКУ:

зріст стоячи

маса тіла

форма грудної клітки

розмір грудної клітки

4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ, ФІЗІОМЕТРИЧНІ ОЗНАКИ ОЦІНКИ ФІ­ЗИЧНОГО РОЗВИТКУ:

розмір і форма грудної клітки

життєва ємкість легень

м'язова сила кисті

вираженість вторинних статевих ознак

5. СОМАТОСКОПІЧНІ ОЗНАКИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗ­ВИТКУ:

розмір грудної клітки

будова тіла

вираженість вторинних статевих ознак

форма грудної клітки

життєва ємкість легень

артеріальний тиск, пульс

6. ДАНІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ, ЩО ПРИЙНЯТІ ЗА СТАН­ДАРТ, ПОВИННІ БУТИ ОТРИМАНІ:

в конкретних регіонах

методом основного масиву

на базі достатнього числа спостережень

в однорідних групах (за статтю, віком)

5. за загальноприйнятими методиками обстеження, вимірювання та обробки даних

6. методом суцільного спостереження

7. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТ- КУ ПРОТЯГОМ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ:

зростання числа випадків дисгармонійного фізичного розвитку

збільшення рівня гармонійного фізичного розвитку

збільшення частки осіб з надлишковою масою тіла серед дорослих

зменшення частки осіб з надлишковою масою тіла серед дорослих

зростання частки дітей та підлітків із дефіцитом маси тіла

Організація лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІ­ЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

дільнично-територіальний (на засадах сімейної медицини)

вивчення факторів ризику

лікування вдома

участь населення в оздоровчих програмах

єдність лікувальної та профілактичної допомоги

забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфіко­ваної медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі

етапність спеціалізованого медичного забезпечення

2. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

амбулаторно-поліклінічна

стаціонарна

санаторно-курортна

санітарно-профілактична

дезінфекційна

швидка

3. ПОСАДОВІ ОСОБИ. ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЛПЗ):

головний лікар (директор)

завідувач поліклініки

завідувач інформаційно-аналітичним відділенням

4. заступники головного лікаря з різних розділів роботи (з медичної частини, з економічних питань та інші)

головна (старша) медична сестра ЛПЗ

старші медичні сестри різних відділень

4. ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПО­МОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:

лікувально-профілактичними акредитованими закладами

санітарно-профілактичними закладами

службою швидкої медичної допомоги

окремими медичними працівниками, які мають ліцензію

5. АМБУЛАТОРНО ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

фельдшерсько-акушерських пунктах

консультативно-діагностичних центрах

станціях швидкої допомоги

пологових будинках

здоровпунктах

санаторіях

амбулаторіях

поліклініках

консультаціях

10. диспансерах

6. СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

лікарнях загального профілю

спеціалізованих лікарнях

медичних центрах

санаторіях

центрах здоров'я

диспансерах

7. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУ- ВАННЯ ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:

1. визначення можливостей і підтвердження права лікувально- профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів

2. визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються

захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на державному рівні

забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичних закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичної допомоги

8. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ ЇЇ НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:

первинною

профілактичною

змішаною

вторинною (спеціалізованою)

третинною (вузькоспеціалізованою)

9. ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ :

консультацію лікаря загальної практики (сімейного)

лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень

діагностику та лікування основних найбільш поширених захво­рювань

проведення профілактичних заходів

направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспе-ціалізованої допомоги

просту діагностику

надання невідкладної допомоги

лікування в диспансерах

10. ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДО­ПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:

• 1, кваліфіковане консультування, діагностику та лікування ліка-рями-спеціалістами

2. лікування основних найбільш поширених захворювань

11.ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВКУ В ГАЛУЗІ:

складних щодо діагностики і лікування хвороб

проведення профілактичних оглядів

хвороб, що рідко зустрічаються

проведення диспансеризації

12. ПОТРЕБА В РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ЧИННИКАМИ:

зростанням вимог насамперед до збільшення обсягу лікувально-профілактичної допомоги

зростанням вимог до покращання якості лікувально-профілактич­ної допомоги

► 3. зростанням вартості медичної допомоги

4. зменшенням вартості медичної допомоги

13. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я: 1. підвищення рівня госпіталізації

' 2. пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря

^-3. створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально незахищених верств населення та хворих на окремі захворю­вання

' 4. підвищення якості підготовки фахівців

5. значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги

• 6. відновлення системи загальної диспансеризації населення