3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності.

Слід пояснити, що сальмонельози – це зоонозно-антропонозне захворювання, що являє собою гостру кишкову інфекцію, відому під назвою “Харчова токсикоінфекція”, яку викликають бактерії роду Salmonella різних серологічних груп. Сальмонельози широко розповсюджені у всіх країнах світу, характеризуються раптовістю виникнення, в 96-98% пов’язані зі споживанням харчових продуктів, контамінованих сальмонелами. Можливе масове захворювання. У зв’язку з цим необхідно вивчити біологічні властивості збудників сальмонельозів, щоб навчитися здійснювати мікробіологічну діагностику захворювань, спричинених ними.

Студентам надається можливість вивчити морфологічні, культуральні, біохімічні властивості збудників гострих сальмонельозних гастроентеритів, а також самостійно провести реакцію аглютинації з метою серологічної ідентифікації виділеної культури, щоб навчитися визначати вид збудника за Кауфманом-Уайтом. На підставі вивчених властивостей сальмонел і патогенезу захворювання, що вони спричиняють, студенти створюють схему мікробіологічної діагностики гострих сальмонельозних гастроентеритів і вивчають препарати, що використовуються з цією метою.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Викладач демонструє під мікроскопом готові препарати-мазки сальмонел – збудників сальмонельозних гастроентеритів і пропонує сформулювати висновок про можливість ідентифікувати ці бактерії за морфологічними і тинкторіальними властивостями. Студенти замальовують їх у протокол і записують результат дослідження.

2. Викладач демонструє на елективних і диференційно-діагностичних середовищах культуральні і ферментативні властивості сальмонел-збудників харчових токсикоінфекцій, студенти замальовують в протокол таблицю 1.

3. Студенти самостійно проводять реакцію аглютинації з метою серологічної ідентифікації копрокультури, виділеної від хворого з підозрою на гострий сальмонельозний гастроентерит, за допомогою О- і Н-імунних діагностичних сироваток і за отриманими результатами роблять висновок про вид збудника, користуючись класифікацією Кауфмана-Уайта. Результати замальовують і записують в протокол.

4. Студенти вивчають препарати, які використовуються при діагностиці сальмонельозних гастроентеритів і записують в протокол.