8. Дані допоміжних методів дослідження

Навести дані лабораторних методів дослідження (останні за датою обстеження), які знаходяться в обмінній карті вагітної: група крові, резус-фактор, реакція Вассермана, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, коагулограмма, біохімічне обстеження крові, аналіз бактеріоскопічного аналізу виділень з піхви, результати цитологічного обстеження, тощо.

Привести результати інструментальних методів дослідження (ультразвукове дослідження; кардіотокографія; визначення біофізичного профілю плода; доплерографічне дослідження стану матково-плодового кровообігу; тощо).

9. Обгрунтування діагнозу на момент госпіталізації в акушерський стаціонар

Схема попереднього діагнозу – кожна частина діагнозу повинна бути зформульовані відповідно до вимог МКХ-10 та чітко обгрунтована скаргами жінки на момент госпіталізації, клінічними даними на момент госпіталізації та додатковими (інструментальними і лабораторними) методами дослідження, отриманими з обмінної карти вагітної:

1. Кількість вагітностей з урахуванням даної – при обгрунтуванні вказати в якому терміні і чим закінчилися попередні.

2. Строк вагітності в тижнях.

3. Кількість пологів в анамнезі – при обгрунтуванні вказати в якому терміні та яким методом була розроджена жінка, антропометричні дані новонароджених, ускладнення в пологах і у післяпологовому періоді, при наявності дітей, що померли додатково вказати причини загибелі.

4. Положення внутришньоутробного плоду, його позиція, вид та передлежання.

5. Період пологів (при наявності даних).

6. Акушерська патологія та її ускладнення (наприклад: пізній гестоз, вузький таз, несвоєчасне відходження навколоплідних вод, аномалії пологової діяльності та ін.).

7. Ускладнення (при наявності).

8. Екстраненітальна патологія (при наявності).

10. План ведення пологів

Необхідно чітко зформулювати та обгрунтувати план ведення пологів з визначенням термінів розродження, методу розродження, план обстеження та лікування (в залежності від наявності акушерської і екстрагенітальної патології) на даному етапі:

• якщо планується розродження через природні пологові шляхи – чітко визначити особливості ведення в І, ІІ та ІІІ періодах пологів, рекомендовані методи знеболення;

• при наявності показань для оперативного розродження – обгрунтувати показання та умови для кесаріва розтину; показання та умови для вкорочення чи виключення ІІ періоду пологів завдяки використанню акушерських щипців чи вакуум-екскохлеатору;

• оцінити ступень ризику виникнення укладнень в пологах та при необхідності намітити план профілактичних і лікувальних засобів для їх уникнення:

• визначити засоби знеболення в залежності від методу розродження.

11. Клінічний перебіг пологів з оформленням партограми

Пологи ділять на три періоди:

Перший - період розкриття шийки матки.

Другий - зганяння плода.

Третій - послідовий.

З початком пологової діяльності вагітну називають роділлею.

Принципи ведення нормальних пологів:

• оцінка ступеня прогнозованого ризику розвитку материнської та перинальної патології з метою визначення необхідного рівня допомоги в пологах;

• визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою;

• забезпечення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація партнерських пологів);

• контроль за станом матері та плода в пологах з веденням партограми;

• вільне положення роділлі під час пологів;

• знеболювання пологів за показаннями;

• оцінка стану дитини при народженні, проведення первинного туалету новонародженого та раннє прикладання до грудей матері, виконання принципів ''теплового ланцюжка''.