6. Анамнез перебігу вагітності

Під час збору анамнезу встановити особливості перебігу вагітності, що триває, по триместрам. Дати характеристику перебігу 1-ої половини вагітності (симптоми раннього гестозу; симптоми загрози переривання вагітності та ін.) та особливостям перебігу 2-ої половини вагітності (ознаки прееклампсії; гіпертензії вагітних; загрози передчасних пологів; кровотеча зі статевих шляхів та ін.).

Вказати дату першого ворушіння плода.

Навести дані щодо спостереження за вагітною в умовах жіночої консультації (строк вагітності при першій явці вагітної в жіночу консультацію; кількість відвідувань жіночої консультації за вагітність; визначити особливості нагляду за вагітною в жіночій консультації (додаткові консультації спеціалістів; додаткові клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження та ін.). Дані про особливості нагляду за вагітною в умовах жіночої консультації можна отримати з обмінної карти вагітної. В історії пологів необхідно вказати захворювання, які мале місце під час вагітності та в які терміни вагітності вони виникли. Реєструється загальна прибавка маси тіла вагітної за період вагітності, а також кількість відвідувань занять з фізіопсихопрофілактики (школа «Відповідального батьківства», «Безпечне материнство», «Школа материнства», та ін.).

7. Об’єктивне дослідження

а) Загальне об’єктивне дослідження.

Загальне об’єктивне обстеження проводиться в день курації та його дані реєструються в історії пологів в стислому вигляді.

Насамперед проводиться оцінка загального стану жінки (задовільний; середньої тяжкості; тяжкий). Далі проводиться стандартне фізікальне обстеження за органами та системами (відповідно до вимог пропедевтики внутрішніх хвороб):

• Вказати масу, зріст, температуру тіла.

• Характеристика шкіри: колір, тургор; наявність рубців, пігментації, подряпин та варикозного розширення він на ногах; наявність набряків або пастозності, їхньої локалізації.

• Конституціональний тип (при ожирінні – його ступінь).

• Стан косно-м’язової системи: наявність деформації хребта, таза та кінцівок.

• Система кровообігу: частота пульсу; величина артеріального тиску на обох руках. Проводиться огляд серцевої області та її пальпація (серцевий товчок), далі – аускультація серця (ритм та звучність серцевих тонів; визначення серцевих шумів та їх локалізація).

• Стан системи дихання: тип дихання (грудний; черевний; змішаний). Визначається частота та ритм дихання; наявність задишки. Проводиться пальпація, перкусія та аускультація (характер дихання, хрипи, шум тертя плеври, ін.).

• Система травлення: огляд порожнини рота с оцінкою стану слизових оболонок та поверхні язика, стану зубів. Проводиться пальпація черевної порожнини з аналізом акту дефекації та характеру випорожнень.

• Оцінка сечової системи: огляд області нирок; перевірка симптому Пастернацького; характеристика акту випорожнення сечі (частота; з перешкодою; з больовим синдромом) та макроскопічна оцінка сечі (колір; запах; прозорість та ін.); величина добового діурезу.

• Стан нервової системи: характеристика свідомості та емоційного настрою; рефлекторної активності; дерматографізму.

б) СПЕЦІАЛЬНЕ АКУШЕРСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ.