Урок № 18.

Тема. Політичний і соціально-економічний розвиток Га­лицького і Волинського князівств. Розвиток куль­тури в період роздробленості.

Мета: характеризувати політичний та соціально-еко­номічний розвиток Галицького та Волинського князівств; з'ясувати стан культури в Київській Русі в період роздробленості; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, працювати з картою та документами, визначати місце особистості в іс­торичному процесі; виховувати в учнів національ­но-патріотичні почуття.

Основні поняття: Галицьке князівство, Волинське князівство.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети

Володимира та Ярослава Осмомисла.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані після цього уроку учні зможуть:

результати: показувати на карті територію Галицького та Во­линського князівств; називати особливості політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинсько­го князівств за часів роздробленості, напрямки політики князів Володимира та Ярослава Осмо­мисла; визначати морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними; характеризувати на конкретних прикладах стан розвитку культури періоду роздробленості, опи­сувати пам'ятки культури; визначати історичне значення Київської Русі; удосконалити навички роботи з джерелами інфор­мації, уміння аналізувати матеріал, робити вис­новки та порівняння.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. Актуалізація опорних знань учнів

Графічний диктант.

Серед запропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правильні твердження учні позначають знаком і, а помилкові Т. Пропонується проводити з усім класом у письмовій формі.

1. Роздробленню Київської Русі сприяло зростання феодаль­ної власності на землю.

2. Поштовхом до роздроблення став з'їзд князів у Любечі.

3. Останнім князем єдиної Київської держави був син Воло­димира Мономах а — Святослав.

4) Роздроблення Київської Русі було закономірним явищем. 5 Занепад торговельного шляху «із варягів у греки» вплинув

на послаблення Києва як економічного центру Київської

Русі, б) За формою правління всі князівства Київської Русі були

монархіями.

7. Київське князівство було одним із найбільших, але мало­ заселених князівств Київської Русі.

8. Узяття й пограбування міста Києва Андрієм Боголюбським відбулося в 1179р.

9. Перша згадка назви «Україна» в письмових джерелах да­тована 1178р.

10. Найбільшими містами Київської Русі здавна були Київ, Чернігів, Переяслав.

11. Чернігово - Сіверське князівство розташовувалося по бере­гах річок Десна, Сейм, Сула, Дніпро, Прип'ять.

12. У Чернігово-Сіверському князівстві нараховувалося біль­ше ніж 50 міст.

Iіі. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Галицька та Волинська землі .

Розгляд питання про Галицьку та Волинську землі вивчається шляхом розповіді вчителя та складанням узагальнюючої таблиці.

Волинське князівство

Особливості розпитку Галицького та Волинського князівств

Галицьке князівство

Розташовувалося на схід від Волинського і на захід від Ки­ївського князівств. Територію заселяли племена дулібів і білих хорватів. Єдиними чужоземними сусі­дами були литовці. Центром було місто Володи­мир, засноване Володимиром Великим.

При владі перебували Мстиславичі, що вели свій рід від Володимира Мономаха. Волинські бояри були менш багатими й могутніми та ви­ражали відданість і підтримку своєму князеві

Розташовувалося у східному передгір'ї Карпат, у верхів'ях річок Дніс­тер і Прут.

Територію заселяли племена дулібів, тиверців, білих, хорватів.

Сусідами були угорці та поляки, із якими часто доводилося вести війни. Центром було спочатку місто Пере­мишль, потім — Галич. Першими князями були Ростиславичі — нащадки Ярослава Мудрого. На князя великий вплив мали бояри, які були найбагатшими та могутніти ми всіх руських землях. На території Галичини були зосере­джені великі запаси солі — товару, від якого залежала вся Русь

Обидва князівства мали вигідне розташування й були недосяжними для кочовиків зі етапу. Вони були густозаселеними. їхні міста розташовувалися на торговельних шляхах, що йшли із За­ходу

— Як ви вважаєте, яке із цих князівств першим відокремилося від Київської Русі? Чому?

2. Правління Володимира та Ярослава Осмомисла в Галицько­му князівстві. Розгляд питання відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інформації,

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у дві групи, кожна з яких за джерела­ми інформації досліджує основні напрямки політики галицьких князів: І гру па — Володимира (Володимирка), ІІ група — Яро­слава Осмомисла, після чого учні дають характеристику князю за таким планом:

1. Основні напрямки внутрішньої політики князя.

2. Основні напрямки зовнішньої політики князя.

3. Особисті моральні якості.

4. Значення правління для зміцнення Галицького князівства.

група

Володимирко (1104—1152рр.) — галицький князь від 1141 р. (за іншими джерелами — від 1144р.), син Володаря Ростиславича. Спочатку був Звенигородським князем, потім захопив Пе­ремишль. Поступово об'єднав Перемишльську, Звенигородську, Галицьку і Теребовлянську землі в єдине князівство. За столицю обрав місто Галич. Вийшов з-під влади київського князя, за що проти нього київськими князями Всеволодом та Ізяславом були організовані походи. Виступав союзником Юрія Долгорукого в боротьбі проти Ізяслава. Намагався об'єднати під своєю владою волинські землі, але зазнав поразки в боротьбі за них і:; київським князем Всеволодом Ольговичем. Придушив Галиць­ке повстання бояр 1144 р. Помер раптово 1153 р. на Різдво. За легендою, він був покараний за те, що злегковажив присягою, коли, отримавши поразку під київського князя Ізяслава, при­сягав на хресті, що віддасть Ізяславу завойовані землі й буде його слухати. Але насправді він не повернув землі й розпочав підготовку до боротьби з київським князем.

Ю. Шкрумеляк про Володимирка

Проти тебе раз бояри

Сотні голов підвели,

Та скарав ти їх за зраду

Й не боявся вже біди.

Лиш недобру путь ти вибрав,

Щоб до зміцнення дійти:

Проти рідного братанка

Ти водив свої полки.

Та хоч ріжними шляхами

До могутності дійшов,

Дав ти синові свойому

Золотий престіл готов...

В Галич, над Дністер широкий, Ти столицю переніс.

І за тебе, аж під хмари, Галицький престіл підріс.

Бо від Сяну і Вислоку —

На південь, аж по Дунай, — Простягався твій великий

В добробут багатий край.

Але кров і гроші дав ти Іншим записним князям.

Бо хотів ти князювати

В своїм краю тільки сам.

Примітка: 1. Для того щоб захопити Звенигород, Володимир­ко прогнав звідти свого брата Івана Ростиславича, якого згодом прозвали Берладником, і забрав його землі. 2. Під час боротьби з київським князем Всеволодом зміг із ним помиритися і запла­тив за цей «мир» 1400 гривень сріблом.

II група

Ярослав Осмомисл (30-ті рр. ХІІ ст. - 18.ІХ(І.Х.)1187). Князь галицький (1153— 1187 рр.), син Володимирка. Приєднав до свого князівства землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Мав добрі союзницькі відносини з Угорщиною, віддав­ши І167 р". свою дочку за угорського короля Стефана III. За до­помогою великого війська став одним із наймогутніших князів на Русі. Його внутрішня політика була спрямована па боротьбу з боярством, яке в той час уже перетворилося на родову аристок­ратію з військовими дружинами і почало втручатися не тільки в державні, але й приватні справи князя. Галицьке князівство підтримувало економічні й торговельні відносини а Болгарією та Візантією. Разом з іншими давньоруськими князями вів бо­ротьбу проти половців. Мав великий вплив у боротьбі князів за великокнязівській престол. Прізвище Осмомисл історики тлу­мачать по-різному: мав вісім думок, вісім турбот одразу; знав вісім мов; мав розум за вісьмох тощо.

«Слово о полку Ігоревім» про Ярослава Осмомисла

Галицький Осмомисле Ярославе!

Високо сидиш ти на своїм золото кованім столі,

Підпер гори угорські своїми залізними полками,

Зачинив королеві путь,

Зачинив Дунаю ворота.

Мечеш тягарі через хмари,

Суди рядиш до Дунаю.

Грозьби твої по землях течуть,

Одчиняєш ти Києву ворота.

Стріляєш ти з отчого злотого стола салтанів за землями.

Стріляй, господарю, Кончака, раба поганого.

За землю Руськую.

За рани Ігореві...

Примітка. «Гори угорські» - - Карпати. «Заступив королеві путь» - - не давав угорському королю проникати на Галицьку землю. «Суди рядиш» — володарюєш. «Одчиняєш ти Києву во­рота» — мається на увазі захоплення Осмомислом Києва В 1158 р. Ю. Шкрумеляк про Ярослава Осмомисла

Від своїх і від чужинців Бережеш свою столицю. Та важкі тобі судила Доля дні життя послідні Твоє серце поранили Так глибоко твої рідні...

Ти розумний і відважний, Сів високо на престолі. Взяв Дунай далекий в руки, Глянув на угорськім полі. І завзято наставляєш Грудь за рідную землицю,

Примітка: Ярослав Осмомисл був нещасливий в особистому житті. Мав двох дружин: спочатку -- Ольгу, дочку Юрія Долгорукого, із якою одружився за волею батька і яку після смерті Володимира відправив до Суздаля, потім — Настю Нагрівну, яка була захоплена боярами і спалена живцем на вогнищі за підозрою в чародійстві.