Тема. Суспільно-політичний устрій Київської Русі. Мета: характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі; досліджувати господарське й по­всякденне життя різних станів населення, працю­ючи з джерелами інформації; розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, уміння виділяти головне й другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення; ви­ховувати в учнів національно-патріотичні почуття. Основні поняття: стани населення, суспільний устрій, політичний устрій держави.

Обладнання: картки з джерелами інформації. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: характеризувати суспільно-політичний устрій Київської Русі в IX—Х ст.; описувати господарське й повсякденне життя різ­них станів населення; удосконалити своє вміння працювати з історич­ними джерелами й отримувати необхідну інфор­мацію.

Хід уроку

1. Організаційний момент

1. Актуалізація опорних знань учнів Завдання на картках .

Для активізації уваги учнів учитель організовує роботу з по­няттями, які зустрічатимуться на сьогоднішньому уроці: «держа­ва», «стани», «суспільний устрій», «політичний устрій», «фео­дальне суспільство», «феодал*, «монархія», «автономія» (їхні визначення учням відомі). Кожен учень отримує картку, на якій указані опорні слова, за якими вони мають скласти визначення поняття

Картка 1

Система, влада, порядок, суспільство, підтримувати, допомо­га, спеціальні, організації. Держава — це ...

Картка 2

Великий, група, люди, мають, спільний, право, обов'язок.

Стани — це ...

Картка З

Сукупність, усі, стани, населення, держава, відносини. Суспільний устрій держави — це ...

Картка 4

Сукупність, усі, установи, здійснювати, управління, держа­ва.

Політичний устрій — це ...

Картка 5

Суспільство, основні, стани, населення, феодали, залежати, селяни.

Феодальне суспільство — це ... Картка 6

Власник, земельна, ділянка, жалувати, служба, військо. Феодал — це ..

Картка 7

Держава, влада, одноосібна, монарх, передаватися, спадок. Монархія — це ...

Картка 8

Самоврядування, певна, частина, держава. Автономія — це ...

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Раннє середньовіччя – це період зародження у Європі фео­дального суспільства, який характеризувався виходом на полі­тичну арену нових станів: феодалів, які були панівною верствою суспільства, і залежних селян. Згодом відбувається становлення феодальних держав, які за своєю суттю були монархіями. Чи за такою ж схемою відбувався розвиток державності у східних слов'ян? Яким був політичний устрій Київської Русі за перших князів? Які стани населення тут проживали? Чи можна назвати Київську Русь феодальною державою? На ці питання ми спробує­мо відповісти на сьогоднішньому уроці.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Політичний устрій Київської Русі

Розповідь учителя.

Політичний устрій давньоруської держави в IX—Х ст. можна схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював дер­жаву великий князь київський. Він керував спільно з радою військової дружини або бояр. Таким чином обговорювалися пи­тання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітич­ні проблеми (прийняття нових законів, розгляд судових справ тощо). Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори горо­дян — віче. Віче також могло скликатися з ініціативи народ­них мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окре­мих питань. Племінні князівства зберігали певну автономію. Місцеві князі перебували в залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники до участі в походах. Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держа­ви. За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над населенням.

Зміни, на таку форму управління державою вніс київський князь Святослав, який усунув місцевих князів від влади, пере­давши владу в князівствах своїм синам: Ярополку в Києві, Олегу в деревлянській землі, Володимиру в Новгороді. Але остаточне утвердження нової форми правління відбулося дещо пізніше, за князя Володимира Святославича,

Політичний устрій Київської Русі за перших князів можна зобразити у вигляді схеми.

Політичний устрій Київської Русі IX—X ст.

Великий князь київський

Управляв територією полян, оскільки на місцях правили князі-васали; організовував ополчення; командував військом підкоряв нові землі; ви­значав розміри данини

Старші дружинники

Утворювали адміністративний апарат, на який спирався князь; були рад­никами князя в усіх питаннях державного управління

Військова дружина

Виконувала роль війська; стягувала данину; здійснювала судочинство на місцях

Віче

Скликалося з ініціативи князя, народних мас чи дружинників для окре­мих питань у сфері економічного, політичного та культурного розвитку; часто було методом тиску на супротивну сторону

Таку форму держави називають дружинною, або військовою демократією.

- Поясніть цю назву.

Вправа «Два—чотири-—разом»,

Учням дається завдання: визначити характерні риси військо­вої демократії, яке вони виконують за допомогою вправи «два— чотири—разом». Спочатку діти обговорюють це питання в парах, Потім у малих групах по чотири учні, після цього — у великих Групах. По закінченні виконання завдання учні репрезентують результати своєї роботи.

Думки, висловлені учнями, учитель записує на дошці:

• на ґрунті князівської дружини сформувався апарат управ­ління, судочинства та стягування данини;

• дружина виконувала не тільки роль війська, а й радників;

• центральною постаттю був князь, який виявляв себе скорі­ше як воєначальник, а не як державний діяч.

Запитання.

1) Чи існували ще такі держави за формою правління в серед­ньовічній Європі?

2) Як ви гадаєте, чому у східних слов'ян склався такий своєрідний тип держави? (Це завдання виконується за до­помогою методу «прес»".)