- •1.1.2 Структура функцій програми
- •1.1.3 Правила синтаксису
- •1.1.4. Типи даних
- •1.1.5. Функції введення та виведення даних
- •1.2 Приклад програми Умова задачі
- •Особливості використання функцій вводу та виводу
- •1.3 Технологія виконання лабораторної роботи
- •1.4. Варіанти завдань
- •1.5 Контрольні запитання
- •Розгалужені обчислювальні процеси Лабораторна робота 2
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1. Вибір із двох альтернатив
- •2.1.2. Вкладеність конструкцій вибору
- •2.1.3. Операторний блок
- •2.1.4. Поліваріантний вибір
- •2.2. Приклади програм
- •2.3. Варіанти завдань
- •2.4 Контрольні запитання
- •Циклічні обчислювальні процеси Лабораторна робота 3
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1. Цикл із передумовою
- •3.1.2. Цикл із постумовою
- •3.1.3. Цикл із лічильником
- •3.1.4. Переривання та продовження циклу
- •3.2. Приклад алгоритму та програми
- •3.3. Варіанти завдань
- •3.4 Контрольні запитання
- •Цикли з розгалуженням Лабораторна робота 4
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.1.1. Рекурентні співвідношення
- •4.1.2. Функції користувача
- •4.2. Приклад алгоритму та програми
- •Алгоритм задачі
- •Код програми
- •4.3. Варіанти завдань
- •4.4 Контрольні запитання
- •Рекурсивні функції Лабораторна робота 5
- •5.1 Теоретичні відомості
- •5.2. Приклад алгоритму та програми
- •5.3. Варіанти завдань
- •6.1.2. Оголошення та ініціалізація
- •6.1.3. Операції над покажчиками
- •6.1.4. Методи розв’язанні нелінійних рівнянь
- •6.2. Приклад алгоритму та програми
- •6.3. Варіанти завдань
- •6.4 Контрольні запитання
- •Одновимірні масиви Лабораторна робота 7
- •7.1 Теоретичні відомості
- •7.2. Приклад алгоритму та програми
- •Алгоритм програми
- •Код програми
- •7.3. Варіанти завдань
- •7.4 Контрольні запитання
- •Багатовимірні масиви Лабораторна робота 8
- •8.1 Теоретичні відомості
- •8.1.1. Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів
- •8.1.2. Базові операції обробки двовимірних масивів
- •8.2. Приклад алгоритму та програми
- •8.3. Варіанти завдань
- •9.1.2. Деякі функції обробки рядків
- •9.2. Приклад алгоритму та програми
- •9.3. Варіанти завдань
- •9.4 Контрольні запитання
- •Структури та масиви структур Лабораторна робота 10
- •10.1 Теоретичні відомості
- •10.2. Приклад алгоритму та програми
- •Алгоритм задачі
- •Приклад коду
- •10.3. Варіанти завдань
- •10.4 Контрольні запитання
1.5 Контрольні запитання
-
Як визначаються коментарі у програмному коді?
-
Яка різниця між введенням даних з консолі та із стандартного вхідного потоку?
-
Яка різниця між виведенням даних на консоль та у стандартний вихідний потік?
-
Які функції повертають значення EOF при неуспішному виконання операцій введення та виведення?
-
Які функції можуть виконувати операції перетворення типів даних?
-
Які функції використовують форматний ввід та вивід? Як кодуються формати введення та виведення?
-
Які заголовні файли використовуються для визначення функцій введення та виведення даних?
-
Як і для чого виконується очищення буферу клавіатури?
-
Як можна вводити дані без відображення їх на екрані?
-
Які операції використовуються для введення та виведення даних за допомогою об’єктів класів потоків?
Розгалужені обчислювальні процеси Лабораторна робота 2
Мета роботи.
-
вивчити особливості розгалужених обчислювальних процесів
-
опанувати технологію використання логічних операторів
2.1 Теоретичні відомості
Алгоритмічна конструкція, що дозволяє виконавцеві алгоритму вибрати ту чи іншу послідовність дій залежно від певних умов, називається розгалуженням або конструкцією вибору альтернатив.
2.1.1. Вибір із двох альтернатив
Алгоритмічна конструкція альтернативного розгалуження, або конструкція вибору з двох альтернатив, дозволяє виконавцеві алгоритму вибрати один із двох варіантів дій залежно від істинності деякої умови. У мовах С/C++ альтернативні розгалуження реалізуються умовним оператором (оператором розгалуження) і умовним виразом. Синтаксис умовного оператора є таким:
if (< умова >)< оператор1;> [else <оператор2;>]
Тут if, else — зарезервовані слова, <умова> — довільний логічний вираз; <оператор1;> і <оператор2;> — довільні оператори.
Виконання умовного оператора починається з обчислення значення булевого виразу <умова>. Якщо цей вираз є істинним, то виконується <оператор1> і керування передається наступному за умовним оператору (<оператор2> пропускається). Якщо вираз <умова> є хибним, то <оператор1> пропускається, а виконується лише <оператор2> і на цьому дія умовного оператора вважається завершеною.
Оерація «?:» дозволяє записати умовний вираз аналогічний умовному оператору:
< вираз1 > ? < вираз2 > :< вираз3 >;
Якщо < вираз1 > приймає істинне значення, то обчислюється < вираз2 >, інакше – <вираз3 >.
Наприклад, умовний вираз для визначення абсолютного значення числа х можна записати так: x > 0 ? abs= x : abs = -x;
2.1.2. Вкладеність конструкцій вибору
Гілки деякого розгалуження можуть містити інші розгалуження. Синтаксис відповідного фрагменту C-програми такий:
іf (<умова1>) <оператор1;> else if (<умова2>) <оператор2;> else <оператор3;>
Піраміди вкладених розгалужень завжди можуть бути реалізовані послідовними операторами розгалуження за рахунок ускладнення умов:
іf (<умова1>) <оператор1;> if (!(<умова1>) && <умова2>) <оператор2;> if (!(<умова1>) && !(<умова2>)) <оператор3;>
Але слід зазначити, що вкладені умовні оператори працюють значно швидше, ніж серія умовних операторів у скороченій формі.
2.1.3. Операторний блок
Операторний блок, або складений оператор, — це послідовність операторів, що оточені фігурними дужками { }. Синтаксис операторного блоку має такий вигляд:
{ <оператор1;> ... <оператор2;> }