7.3. Догляд за двигунами вітроелектричних агрегатів та електричною апаратурою.

Технічний догляд за генератором електроенергії проводять не рідше одного разу в 10 днів. При цьому колектор очищують від бруду і нагару м’якою ганчіркою, яка повинна бути змочена в бензині. При великому забрудненні колектор очищують мілкою скляною шкіркою, яка притискується дерев’яною колодкою. Якщо щітки зносились більше як на 12–15 мм, їх замінюють новими.

Перевіряють надійність усіх контактних з’єднань генератора.

Через 300–500 год. роботи агрегата (через 1-2 місяці) в підшипники добавляють мастило. Після 2–3 поповнень усувають старе мастило і порожнину підшипників на 2/3 об’єму заповнюють новим мастилом ЦИАТИМ-201 або УС. Якщо змазування підшипників неможна здійснювати за допомогою преставотниці, то необхідно ввести мастило під кришку підшипників.

Одночасно з обслуговуванням генераторів перевіряють роботу електричних щитків. Особливу увагу звертають на надійність контактів проводів в місцях підключення до приборів, клемників та апаратів, а також на чистоту контактів реле-регуляторів. Окисли усувають м’якою ганчіркою, змочену в бензині.

Перевіряють, чи не закручений кабель, який з’єднує генератор з електричним щитком. В малих вітроагрегатах кабель в процесі використання часто закручується, тому його періодами від’єднують від щита і розкручують, після цього знову з’єднують зі щитом, додержуючись маркировки проводів.

Вітродвигуни оглядають не рідше одного разу на місяць. При цьому перевіряють затяжку гвинтів, дію системи регулювання та механізм управління.

В першу неділю після установки агрегата уважно слідкують за його роботою, особливо за роботою регулятора, який повинний вступати в дію без ривків та не допускати значного підвищення швидкості обертання колеса.

Не слід вмикати вітродвигун, якщо він не несе корисного навантаження (особливо при великих швидкостях вітру). Це збільшить термін використання агрегату.

Рекомендується зупиняти по можливості агрегат на випадок приближення грозових хмар, проходження яких пов’язано з різкою зміною швидкості та напряму вітру. Не можна пускати в роботу агрегат з обльоднілими лопатками.

Після великих і тривалих дощів, пильних бурь змінюють змазку у всіх змазуючих місцях.

Вузли агрегата необхідно змазувати в терміни, які вказані в таблиці змазування.

Якщо агрегат працював при великому вітрі або в бурю, його необхідно ретельно оглянути, підтягнути гвинти, розтяжки та усунути виявлені неполадки.

Акумуляторну батарею ремонтують при наявності наступних неполадок: підвищеного саморозряження,сильної сульфатації пластин, великого окиснення та руйнування вивідних штирів і перемичок, течі електроліту.

Величина саморозрядження відповідно ГОСТ не повинна перевищувати для акумуляторної батареї з сепараторами із матеріалів, які містять дерево,0,3% від розрахункової ємності при 15–20 добовому збереженні без використання, для батареї з сепараторами із мінора або міпласта - не більше 1,1%.

Підвищення саморозряджання, яке зменшує ємність батареї, обумовлюється замкненням вивідних штирів забрудненим електролітом, осипаючою активною масою або руйнуванням сепараторів, а також створення місцевих (паразитних) струмів в активній масі пластин. Для зменшення саморозрядження змивають бруд з поверхні штирів, бака та протирають поверхню ганчіркою, яка змочена в соді, а штирі змащують технічним вазиліном, усувають зазори між свинцовими втулками кришки бака акумулятора та вивідними штирями.

Місцеві струми можна значно зменшити таким способом. Акумуляторну батарею розряджають нормальним розрядовим струмом (0,1 від номінальної ємності) до напруги 1,1–1,2 В в окремому акумуляторі та виливши електроліт, промивають акумулятор 2–3 рази дицилірованою водою, змінюючи її через кожні 3 години, після цього заливають новий електроліт такої ж густини і повністю заряджають батарею. При промиванні частково усувають опавшую масу зруйнованих пластин та сепараторів і усувають коротке замкнення пластин. Якщо такими діями не вдається усунути неполадки, то необхідно відправити батарею в спеціалізовану майстерню. Підручними засобами можна ліквідувати сульфатацію (покриття білим налітом) пластин.

В батареї з сульфатированими пластинами в процесі заряджання швидко підвищується напруга і бурхливо виділяються гази. Виправлення слабко сульфатированих пластин проводять тривалими заряджаннями струмом малої величини при малій питомій вазі електроліту. Сильно сульфатировані пластини не підлягають відновленню.

При короткому замкненні пластин, їх жолобистості та руйнуванні, при ущільненні активної маси від’ємних пластин, відриві пластин, руйнуванні сепараторів, при тріщинах в баку необхідно вийняти пластини із баку батареї. Це здійснюється тільки в спеціалізованих майстернях. Батарея з коротким замиканням або зовсім не приймає зарядження, або її зарядження супроводжується дуже повільним збільшення густини електроліту та напруги з слабким газовиділенням. Жолобення пластин та ущільнення активної маси приводить до зменшення ємності батареї.

Для того, щоб визначити, чи справний окремий акумулятор, вимірюють напругу в кожному акумуляторі під навантаженням. Для цього використовують навантажувальну вилку ВН-2, яка створює навантаження, близьке до старторного.

В справному акумуляторі в залежності від ступені розрядження напруга стійко зберігається протягом 5 секунд в межах:

1,7–1,8 В при новому заряді

1,6–1,7 В при розрядженні на 25%

1,5–1,6 В ......................... на 50%

1,4–1,6 В ......................... на 75%

1,3–1,4 В ......................... на 100%

Ці величини потрібно уточнювати відповідно до заводської інструкції, яка придається до акумуляторної батареї, а також відповідно до інструкції навантажувальної вилки. Якщо напруга в одному акумуляторі відрізняється від напруги в других більше ніж на 0,1 В або при нормальній густині електроліту напруга на протязі випробовування (5сек.) навантажувальною вилкою швидко зменшується, то це означає, що батарея сильно розряджена або несправна, і її необхідно відправити до спеціальної майстерні на ремонт.

ВИСНОВКИ

Широкий розвиток та застосування відновлювальних джерел енергії становиться в наш час актуальною та життєво необхідною задачею, оскільки таке застосування одночасно вирішує дві найбільш важливі проблеми, які стоять перед людством в ХХІ столітті: енергетика та екологія.

Навіть при умові, якщо застосування відновлювальних джерел енергії буде пов’язано з підвищеними матеріальними затратами, особливо на перших порах, то все рівно цими питаннями потрібно займатися, оскільки при вирішенні екологічних проблем зменшиться рівень захворюваності населення планети, особливо серед дітей та підлітків. Оскільки хворобу легше попередти чим вилікувати, то не потрібно обмежувати витрати на успішне втілення в життя відновлювальних джерел енергії.

Задачі вчених та інженерів повинні бути направлені на пошуки та винаходи найбільш ефективних способів втілення відновлювальних джерел енергії в життя сучасної людини.

Дослідження показують, що одним із ефективних варіантів вирішення вказаних проблем є створення широкої сітки малопотужних ВЕУ, сонячних панелей та комплектів акумулювання енергії як електричного так і теплового. Вказані малопотужні комплекси повинні знаходитись під постійним контролем та управлінням за допомогою мікроконтролерів. Такі автоматизовані комплекси будуть здатні безперервно та ефективно працювати в складних метеорологічних умовах та забезпечити максимальне використання вітрової і сонячної енергії разом з дистанційною технічною діагностикою та пожежно-охоронною сигналізацією.

Широка сітка запропонованих малопотужних енергетичних комплексів буде здатною суттєво підвищити енергетичний потенціал країни та поліпшити екологічні умови проживання людини. Це пов’язано з тим, що слабкі вітри та сонячне випромінювання на Україні існують всюди, хоча і не завжди, але значно частіше, ніж потужні вітри та дуже яскраве сонячне випромінювання.

Бурхливий розвиток електроніки здатний забезпечити широке застосування мікроконтролерів для рішення проблем автоматизації високого рівня широкої сітки малопотужних комплексних установок для використання енергії слабких вітрів та сонячного випромінювання. Це в свою чергу забезпечить велику кількість робочих місць для спеціалістів високої кваліфікації.

Література:

1. Кривцов В.С., Олейников А.М., Яковлев А.И., «Неисчерпаемая энергия» (кн. 1), «Ветроэлектрогенераторы» (кн. 2). Харьков, Нац. Аэрокосмический университет 2003, 400 с.

2. Яхно О.М., Таурит Т.Г., Грабар И.Г., «Ветроэнергетика, конструирование и расчет ВЭУ». Житомир, ЖГТУ, 2002, 255 с.

3. Смульский Н.И., «Шнековые ветродвигатели и их особенности». Инженерно-физический журнал, 2001, Т 74, №С.

4. Андрианов В.Н., Быстрицкий О.Н., Вашкевич К.П., Секторов В.Р., «Ветроэлектрические станции». Госэнергоиздат, М. 1960, 256с.

5. Кухлинг Х., «Справочник по физике». Из-ство «Мир», М. 1982, 276 с.

6. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., Сидоренко К.М., Клебанівський С.В., «Вітроенергетична установка для підвищення коефіцієнта використання енергії». Патент України №10309 від 15.11.05.

7. Синєглазов К.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., Сидоренко К.М., «Пристрій дистанційного контролю використання електроенергії». Патент України №10391 від 15.11.05.

8. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., Голік А.П., Сидоренко К.М., «Пристрій підвищення ефективності використання енергії вітру в електрокарах». Патент України №18477 від 15.11.06.

9. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Голік А.П., Сидоренко К.М., «Пристрій підвищення ефективності використання енергії вітру». Патент України №18476 від 15.11.06.

10. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., «Пристрій дистанційної діагностики технічного стану складних електронних систем». Патент України №18478 від 15.11.06.

11. Зеленков О.А., Соченко П.С., «Эффективность ветроэнергетики», ж. «Електроніка та системи управління», НАУ-2006-NI-с.26-30.

12. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., «Вітроенергетична установка». Патент України №22264 від 25.04 07.

13. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., «Освітлювальна установка». Патент України №22265 від 25.04.07.

14. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., «Система пожежно-охоронної сигналізації». Патент України №22263 від 25.04.06.

15. Синєглазов В.М., Зеленков О.А., Соченко П.С., «Ефективність сумісного використання енергії малопотужних вітрів та сонячного випромінювання», НАУ, ж. «Електроніка та системи управління» №1(II)-2007-с.152-155.

16. Є.П. Борсук, К.М. Сидоренко. Перспективи концентрації вітру для видобутку електроенергії. – Енергетика та електрифікація – Київ 2007 - №3 – С. 66-69.

17. Шефтер Я.И. «Исследование энергии ветра». М., 1983.

18. Волков Н.И. «Аэродинамика ортогональных ветродвигателей». Сумский гос. ун-т, г.Сумы, 1996.

19. Данилевич Я.Б., Коваленко А.М. «Автономные системи электро- и теплоснабжения с буферными накопителями энергии». Журн. Энергетика №1, 2002.

20. Байрамов Ф.Д., Галимов П.С., Великанов С.А. «О преобразовании энергии ветра в электрическую». Интернет-журнал.

21. Бойко Б.Т., Хрипунов Г.С. «Гелиоэнергетика – будущее Украины». НТУ ХПИ, Харьков, 2000.

22. Калицун В.И., Дроздов Е.В. «Основы гидравлики и аэродинамики». М., «Стройиздат», 1980.

23. Жуковский С.С., Лобай «Аеродинаміка вентиляції». «Львівська політехніка», м.Львів, 2003.

24. Ольховский Г.Г. «Єнергетиеские газотурбинніе установки». М., «Єнергоатомиздат», 1985.

ЗМІСТ

Вступ

1. Проблеми сучасної енергетики

   1. Аналіз запасів вуглеводородних палив та проблеми їх використання

   2. Аналіз економічної ситуації в Україні

   3. Відновлювальні джерела енергії, аналіз їх використання

   4. Проблеми вітроенергетики

   5. Особливості розрахунку ефективності роботи ВЕУ

   6. Ефективність вітроенергетики протягів

   7. Вітроенергетика за кордоном

   8. ВЕУ з підвищеним ККД використання енергії слабких вітрів

   9. Застосування ВЕУ в електрокарах

2. Сучасність та перспективи розвитку вітроенергетики

   1. Загальна характеристика вертикально-вісьових ВЕУ

   2. Особливості вертикально-вісьових двигунів

   3. Основні характеристики вітроколес

   4. Розрахунки вітроенергетичної установки з ротором Совоніуса

   5. Розрахунки аеродинамічних характеристик вітродвигунів типу Дар’є

   6. Шнекові вітродвигуни, їх особливості та геометричні характеристики

3. Способи перетворення вітрової енергії в електричну

   1. Варіанти перетворення вітрової енергії в електричну

   2. Типові схеми генерування електричної енергії вітроустановками

   3. Різноманітність електричних генераторів для ВЕУ

   4. Типи та характеристики електрогенераторів у вітроагрегатах та способи регулювання їх напруги

4. Використання сонячної енергії

   1. Особливості сонячної енергетики

   2. Розрахунок фотоелектричної системи

   3. Сонячні модулі

   4. Використання сонячної батареї

   5. Потенціальні можливості сонячної енергетики

5. Проблеми акумулювання електроенергії

   1. Принципи акумулювання електроенергії

   2. Використання акумуляторних батарей

   3. Розрахунки ємності акумуляторних батарей

   4. Режими роботи ВЕУ та акумуляторів

6. Принципи створення комплектів малопотужних енергетичних установок

   1. Комплект малопотужних енергетичних установок (КМЕУ)

   2. Алгоритм роботи мікроконтролера для управління n КМЕУ

   3. Алгоритм дистанційної технічної діагностики

   4. Система пожежно-охоронної сигналізації

   5. Робота мікроконтролерів в режимі реального часу

   6. Проблеми удосконалення системи вводу багатоканальної аналогової інформації в мікроконтролер

7. Економія споживання енергії та питання використання малопотужних ВЕУ

   1. Економія споживання електроенергії

   2. Енергетичні розрахунки при сумісній роботі теплових і вітроенергетичних станцій

   3. Догляд за двигунами вітроелектричних агрегатів та електричною апаратурою

   4. Ремонт акумуляторних батарей

   5. Експериментальне дослідження

Висновки

Література

Зміст

240