Усталені прийменникові конструкції

Кожна мова має свої особливості вживання прийменників. Навіть у таких близьких мовах, як українська і російська, прийменники використовують по-різному. Тому переклад українською мовою російських прийменникових конструкцій обумовлює значні труднощі і є причиною великої кількості помилок, спричинених незнанням значень деяких українських прийменників та наданням невластивих їм значень. Особливо це стосується російських прийменникових конструкцій з прийменниками по, при, для, на, у, в, с.

У російській фаховій мові поширені конструкції з прийменником по, причому це один з найуніверсальніших прийменників, який вживається з іменниками у трьох відмінках (рос. дательном, винительном, предложном), і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень.

В українській мові “аналогічний” прийменник по має дещо відмінну й вужчу сферу вживання. Він вимагає після себе, залежно від вислову, або місцевого, або знахідного відмінка.

Вживання великої літери

Вживання великої літери належить до традиційних написань. Тут багато умовного, такого, що залежить не від самої мови, її природи, а від суспільства, яке користується даною мовою й на свій смак виділяє певні мовні одиниці як особливо значущі у мовній комунікації. Наприклад, останнім часом в українській мові поширюється написання з великої літери слів Бог, Господь, Божа Матір, а також назв релігійних свят: Різдво, Великдень, Пречиста, Водохреща тощо.

З великої літери пишуться:

1. Перше слово в реченні.

2. Імена, по батькові, прізвища (Ольга Юліанівна Кобилянська), псевдоніми (Леся Українка – Лариса Петрівна Косач), прізвиська людей (Терпилиха), назви дійових осіб байок, казок, художніх творів, божеств, міфологічних істот (Муха і Бджола, Дід Мороз, Червона Шапочка, Мавка, Ахіллес, Венера, Перун).

У складних прізвищах, псевдонімах та іменах, які пишуться через дефіс, кожна частина починається з великої літери: Карпенко-Карий.

3. Власні назви свійських та приручених диких тварин (Жучка, Сірко, Шарик, Мурзик, Мурка, Ряба, Гнідий, Гоша).

4. Назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Президент Сполучених Штатів Америки.

5. Астрономічні назви: Велика Ведмедиця, Візничий, Персей, Волопас, Дракон, Кассіопея, Телець, Діва, Водолій, Чумацький Шлях, Земля, Місяць, Сонце.

6. Назви сторін світу, якщо вони є назвами територій: Західна Україна, Північний Кавказ, курорти Півдня, країни Сходу, Північна Буковина, Східне Полісся, Середнє Полісся.

7. Географічні назви (крім службових слів і родових назв: затока, озеро, мис, острів тощо): Європа, Україна, Київ, Луцьк, Рожищенський район, село Любе, річка Сквер, Чорне Море, Карпатські гори, гора Говерла, Угорщина, Данія, Великі Луки, Біла Церква, Волино-Подільська височина.

8. У назвах геологічних і водних басейнів, родовищ, назвах вулиць, площ, парків, гаїв, шляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів, пристаней усів слова, крім родових, пишуть з великої літери: канівське водосховище, ново волинський вугільний басейн, вулиця Старовокзальна, Одеська площа, проспект космонавтів, Львівський залізничний вокзал, Південно-Західна залізниця.

9. Неофіційні назви держав, міст, територій: Полтавщина, Волинь, Буковина, Правобережна Україна, Прикарпаття.

10. Перше слово у назвах державних установ, навчальних і наукових закладів, театрів, музеїв тощо: Київський державний педагогічний інститут ім.. М.Драгоманова, Будинок учителя, Музей Українського мистецтва, Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Десятинна церква, Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка..

11. Назви творів літератури, мистецтва, наукових праць, найменування кораблів, поїздів, літаків, машин тощо беруться в лапки і перше слово пишеться з великої літери: роман І.С. Нечуя-Левицького "Хмари", журнал “Українська мова і література в школі”, газета “Літературна Україна”, поїзд “Світязь”, автомобіль “Волга”, літак “Мрія”.