17. Визначте понятійний ланцюжок наукової дисципліни „Міжнародна інформація”, котрий визначає сутність міжнародної інформації і міжнародної інформаційної діяльності.

• міжнародні інформаційні ресурси;

• міжнародний інформаційний потенціал;

• міжнародна інформаційна могутність;

• міжнародний інформаційний продукт;

• міжнародний інформаційний простір;

• міжнародна інформаційна політика;

• міжнародна інформаційна стратегія;

• національні інформаційні ресурси;

• національний інформаційний потенціал;

• національна інформаційна могутність;

• національний інформаційний продукт;

національний інформаційних простір;

• національна інформаційна політики;

• національна інформаційна стратегія.

18. Визначите понятійний ланцюжок наукової дисципліни „Міжнародна інформація”, котрий визначає сутність міжнародної інформації і міжнародної інформаційної діяльності.

19. Охарактеризуйте особливості формування понятійного апарату наукової дисципліни „Міжнародна інформація”.

20. Особливості системи навчального курсу „Міжнародна інформація”.

21. Перелічите, охарактеризуйте та назвіть основний внесок „інформаційних революцій” у розвиток людської цивілізації.

22. Дайте загальну характеристику етапам розвитку якісних зміни в інформаційних технологіях та їх значення для розвитку людської цивілізації.

Етапи розвитку інформаційних технологій. Існує декілька точок зору на розвиток інформаційних технологій з використанням комп’ютерів, які визначаються різними ознаками поділу. Таких ознак поділу фахівці налічують чотири:

1) вид завдань і процесів обробки інформації;

2) проблеми, що стоять на шляху інформатизації суспільства;

3) переваги, які приносить комп’ютерна технологія;

4) види інструментарію технології.

23. Визначите три якісні стрибки в інформаційних технологіях – три великі феномени, котрі обумовили прискорення розвитку інформаційних технологій і телекомунікаційних систем.

Три якісні стрибки в ІТ – три великі феномени. До кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст. у всьому світі не лише розробниками, а й користувачами були усвідомлені три насправді революційних феномени. Вони стали все ширшими входити у вітчизняну і світову практику, якісно міняючи діяльність комп’ютеризованих підприємств:

1. Феномен персональних обчислювань, заснований на широкому використанні персональних комп’ютерів,

2. Феномен кооперативних технологій, котрий полягає в комп’ютерній підтримці спільної узгодженої роботи групи або декількох груп працівників над одним проектом. Зазначений феномен виник на основі суми методів, котрі забезпечують управління розподільним доступом членів групи або груп виконавців до різних частин проекту, управління версіями та редакціями проектної документації, узгодженим, скоординованим і синхронним виконанням робіт у послідовній процедурі робіт, управління паралельним конструюванням тощо.

3. Феномен комп’ютерних комунікацій, котрий полягає в різкому збільшенні можливостей обміну будь-якою інформацією. На основі стандартизованных протоколів відбувається обмін інформаційними даними прикладного рівня в локальних і глобальних мережах. Зазначене дозволило 1) виключити а) необхідність передачі паперових документів для отримання згоди або змістовних зауважень, б) непотрібні переїзди для проведення нарад; 2) забезпечити а) постійну готовність працівника отримувати та б) відсилати повідомлення або г) записи інформативних даних незалежно від місця його географічного розташування й т. ін.

Оцінку впливу зазначених вище феноменів на виробничу діяльність та ефективність функціонування організаційних структур, а також розробку відповідних методик проводили не лише іноземні, а й вітчизняні фахівці. Хоча тоді в Україні час реального застосування цих методів ще не настав.

24. Визначите характер впливу наслідків „інформаційних революцій” на етапи розвитку технологій в галузі обробки, зберігання і передачі інформації та на зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).

1-й етап (до другої половини XIX ст.) – „ручна” інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) – „механічна” технологія, інструментарій якої складали: пишуща машинка, телефон, телеграф, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами.

3-й етап (40 – 60-і рр. XX ст.) – „електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні пишущі машинки, ксерокси, портативні диктофони.

Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку 70-х рр. ХХ ст.) – „електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСУ) та інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр тяжіння технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об’єктивних і суб’єктивних чинників не дозволили вирішити завдання, котрі були поставлені новою концепцією інформаційної технології. Проте, був набутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена професійна, психологічна та соціальна база для переходу на новий етап розвитку технологій.

5-й етап (з середини 80-х рр. ХХ ст.) – „комп’ютерная” („новітня”) технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ, який виявляється у створенні систем підтримки ухвалення рішень певними фахівцями. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп’ютері та використовуються телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються й технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні та локальні комп’ютерні мережі.

25. Пояснить, чим обумовлене виникнення п’яти поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ): дайте коротку характеристику кожному з них.

Більш цілісне уявлення про характер впливу наслідків інформаційних революцій на етапи розвитку технологій в галузі обробки, зберігання та передачі інформації та зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) дає наступна хронологія:

1-е покоління (з початку 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – електронні лампи. ЕОМ відрізнялися: 1) великими габаритами, 2) великим споживанням енергії, 3) малою швидкодією, 4) низькою надійністю, 5) програмуванням в кодах.

2-е покоління (з кінця 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – напівпровідникові елементи. В ЕОМ – покращали в порівнянні з попереднього покоління всі технічні характеристики. Для програмування використовуються алгоритмічні мови.

3-е покоління (з початку 60-х рр. ХХ ст.). Елементна база – інтегральні схеми, багатошаровий друкарський монтаж. В ЕОМ – 1) різке зменшення габаритів, 2) підвищення їх надійності, 3) збільшення продуктивності, 4) забезпечений доступ з віддалених терміналів.

4-е покоління (з середини 70-х рр. ХХ ст.). Елементна база – мікропроцесори, великі інтегральні схеми. В ЕОМ – 1) покращилися технічні характеристики; 2) налагоджений масовий випуск персональних комп’ютерів; 4) став домінувати розвиток в напрямку створення могутніх багатопроцесорних обчислювальні системи з високою виробничою потужністю, створення дешевих мікро-ЕОМ.

5-е покоління (з середини 80-х рр. ХХ ст.): 1) повсюдне застосування комп’ютерних інформаційних технологій; 2) впровадження у всі сфери комп’ютерних мереж та їх об’єднання; 3)використання розподіленої обробки та зберігання інформаційних даних; 4) розпочалася розробка інтелектуальних комп’ютерів, котра поки що не увінчалася успіхом.

26. Поясніть, чим обумовлюється утворення великих потоків інформації у сучасних умовах.

27. Поясніть, чим обумовлене посилення тенденції інтеграційних міжгалузевих наукових зв’язків і потреби утворення міждисциплінарних наукових напрямів у сучасних умовах?

28. Особливості впливу впровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій у суспільне життя на вимоги до освіти, підготовки та підвищення кваліфікаційного рівня кадрів.

29. Місце і роль у системі наукового знання та особливості зв’язків наукової дисципліни „Міжнародна інформація”.

30. Особливості співвідношення наукової дисципліни „Міжнародна інформація” і права.

Міжнародна інформація визначається як сукупність відомостей про 1) систему міжнародних відносин, а також про 2) структуру,3) загальні властивості інформації і 4) питання, пов’язані з пошуком, отриманням,, оцінкою, аналізом, зберіганням та розповсюдженням інформації у системі міжнародних відносин.

Міжнародна інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події, явища і процеси у міжнародному співтоваристві (міжнародному інформаційному просторі), зафіксовані на матеріальних носіях з реквізитами, які дозволяють ідентифікувати ці відомості.

Процес одержання, зберігання та використання міжнародної інформації тісно пов’язаний з процесом глобальної комунікації між суб’єктами міжнародних інформаційних відносин, які виникають у всіх сферах діяльності держави і суспільства при отриманні, обробці, зберіганні та використанні інформації.

Таким чином, міжнародна інформація є складовою глобальної комунікації, метою якої є з’ясування закономірностей взаємодії суспільства та інформації, а також формування інформаційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на 1) забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики держав, економічної стратегії країн, 2) підтримання національної безпеки, 3) прогресивний розвиток міжнародних відносин і міжнародного права.

З одного боку, ми стверджуємо, що інформація — це не матерія, а з іншого боку — інформація може бути об’єктом міжнародного права. Незважаючи на те, що право власності на інформації має приватний характер, тобто зазначене право мають конкретні приватні фірми (юридичні особи) та конкретні громадяни (фізичні особи), які володіють тими чи іншими об’ємом масиву інформації, –відповідальність, за міжнародним правом, на міжнародній арені несе суверен, тобто держава. З цієї причини держава через систему спеціального законодавстві безумовно контролює ті інформаційні ресурси, які називаються національними інформаційними ресурсами і перебувають на її території та в межах чинності системи національного права, а також в особливих випадках – національні інформаційні ресурси на території іншою іноземної країни, коли виникає феномен міжнародного приватного права – інформація як „іноземний елемент”.