13. Поясніть сутність історичного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для „Міжнародної інформації”?

Історичний метод дослідження соціальних, військово-політичних, економічних, міжнародно-правових відносин дає уявлення про такі етапи розвитку людської цивілізації від доісторичних часів до розбудови сучасного інформаційного суспільства. А саме, розвиток людської цивілізації поділяється на п’ять етапів (періодів):

1) доісторичні часи;

2) часи стародавніх цивілізацій;

3) епоха феодального середньовіччя;

4) період капіталістичних та імперіалістичних відносин;

5) глобалізаційний період.

14. Поясніть сутність формаційного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для „Міжнародної інформації”?

Формаційний метод. Одним із різновидів такого історичного підходу є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свого часу принцип формаційного аналізу було запропоновано класиками марксизму. Він полягає у вивченні історії розвитку людства через наступні етапи:

1) первіснообщинний лад;

2) рабовласництво;

3) феодалізм;

4) капіталізм з переростанням в імперіалізм;

5) соціалізм з переростанням в комунізм.

Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класової боротьби, соціальної революції та диктатури пролетаріату. Найбільш повно і глибоко ці принципи викладені в роботі К. Маркса „Маніфест комуністичної партії”.

15. Поясніть сутність цивілізаційного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для сучасного розвитку теорії про „Міжнародну інформацію”?

цивілізаційний метод. Відповідно до цього підходу історія людства розглядається через призму трьох цивілізацій:

1) аграрну;

2) індустріальну;

3) постіндустріальну з переростання в інформаційну;.

Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічних зв’язків між державами, пов’язується з поглядами А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса (будував свою теорію на критиці своїх попередників). Пізніше індустріальну епоху досліджували ціла низка вчених у кожній державі.

Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичне обгрунтування внесли вклад переважно вчені західної формації (оскільки радянська наука базувалася на формаційному підході): Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезінський.

Вважається, що її розвиток пов’язаний із сферою послуг та інтелектуальною працею, на відміну від праці фізичної. У своїх роботах Тоффлер зазначав, що робітник постіндустріальної цивілізації буде докорінним чином відрізнятися від робітника фізичної праці (робітника індустріальної цивілізації, створеної Марксом).

Постіндустріальна цивілізація пов’язується з новим змістом розвитку сфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне буде задовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасного господарства США, в якому велика кількість галузей переорієнтовується на задоволення індивідуальних потреб).

16. Роль і значення „інформаційних революцій” у появі та розвитку наукового знання про соціальне явище „міжнародна інформація”.