- •1. Розтлумачите змістовну сутність поняття „Міжнародна інформація” як природного явища.
- •2. Розтлумачте змістовну сутність поняття „міжнародна інформація” як предмету соціально-політичної діяльності.
- •3. Розтлумачите змістовну сутність поняття „міжнародна інформація” як наукової дисципліни.
- •4. Розтлумачите змістовну сутність поняття „міжнародна інформація” як навчальної дисципліни.
- •9. Поясніть, що мають засвоїти студенти у результаті вивчення навчальної дисципліни „Міжнародна інформація”?
- •10. Поясніть, що дають фахівцю знання про історію розвитку знання про інформацію, інформаційні та телекомунікаційні технології?
- •11. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки.
- •13. Поясніть сутність історичного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для „Міжнародної інформації”?
- •14. Поясніть сутність формаційного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для „Міжнародної інформації”?
- •15. Поясніть сутність цивілізаційного методу до визначення періодизації етапів розвитку людської цивілізації. Чим він корисний для сучасного розвитку теорії про „Міжнародну інформацію”?
- •16. Роль і значення „інформаційних революцій” у появі та розвитку наукового знання про соціальне явище „міжнародна інформація”.
- •17. Визначте понятійний ланцюжок наукової дисципліни „Міжнародна інформація”, котрий визначає сутність міжнародної інформації і міжнародної інформаційної діяльності.
- •31. Розтлумачите змістовну сутність поняття „інформація” як наукової категорії.
- •32. Прокоментуйте значення поняття „інформаційні дані” та визначите його співвідношення з поняттям „інформація”.
- •40. Визначите змістовну сутність поняття „інформаційні ресурси”.
- •41. Визначите змістовну сутність поняття „інформаційний потенціал”.
- •42. Визначите змістовну сутність поняття „національний інформаційний потенціал”.
- •44. Визначите змістовну сутність поняття „національний інформаційний продукт”.
- •46. Визначите змістовну сутність поняття „міжнародний інформаційний простір”.
- •47. Визначите інформаційну конфігурацію сучасного світу.
- •48. Поняття та структура міжнародної інформації.
- •49. Прокоментуйте визначення: „Інформація є динамічним об’єктом дослідження”.
- •126. Особливості інформації як об’єкта правового регулювання.
- •27. Сутність класифікації інформації за ступенем поширеності та технологією фіксації.
- •128. Сутність класифікації інформації за суб’єктом та каналом сприйняття.
- •130. Визначите інформацію за призначенням та охарактеризуйте її: масова, спеціальна, особиста, конфіденційна, секретна.
- •132. Визначите завдання класифікації.
- •133. Визначите сутність поняття „джерело інформації”.
- •134. Охарактеризуйте відкриті джерела інформації: міжособистісні та опосередковані джерела.
- •135. Визначите сутність поняття „компоненти національного інформаційного продукту”.
- •136. Охарактеризуйте опосередковані неофіційні джерела.
- •137. Дайте визначення і охарактеризуйте джерела правової інформації.
- •138. Розтлумачите сутність офіційних і неофіційних джерел правової інформації.
- •139. Визначите змістовну сутність поняття функції міжнародної інформації.
- •142. Визначите сутність державного управління в галузі інформаційних ресурсів.
- •143. Розтлумачите поняття „право власності на інформацію” і „захист права на інформацію”. (частиный ответ есть в след. Вопросе)
- •144. Розтлумачите сутність поняття „суб’єкти інформаційних відносин”.
- •145. Розтлумачите сутність понять „комерційна” і „службова” інформація та їхній статус.
- •146. Дайте загальну характеристику законодавчому регулюванню інформаційної сфери в Україні
- •147. Розтлумачите сутність поняття „політика формування національного інформаційного простору”.
- •148. Визначите внесок Окінавської Хартії глобального інформаційного суспільства у правовому забезпечення розвитку інформаційного суспільства.
- •149. Дайте загальну характеристику правовим документам оон, юнеско і юнсітрал, котрі регулюють відносини в галузі міжнародних інформаційних відносин.
- •150. Дайте загальну характеристику правовим документам Ради Європи, котрі регулюють відносини в галузі міжнародних інформаційних відносин.
150. Дайте загальну характеристику правовим документам Ради Європи, котрі регулюють відносини в галузі міжнародних інформаційних відносин.
На Європейському рівні, одним із найважливіших документів у галузі IT є так званий „Звіт Бангемана” Даний звіт був розроблений на прохання Європейської Наради для зустрічі 21-24 червня 1994 р. в Корфу. Вперше в документі була використана концепція „Інформаційне Суспільство” замість звичайної концепції „Інформаційних магістралей”. Критичним елементом у „Звіті Бангемана” було те, що приватний сектор відігратиме дуже важливу роль у створенні та розвитку інформаційних технологій як на національному, так й на наднаціональному рівнях. Роль урядів тоді обмежиться лише їх втручанням підчас просування, використання і регулювання нових інформаційних технологій.
Звіті Бангемана”:
створення нової, революційної освітньої політики має стати однією із найважливіших цілей для кожного уряду. Основними цілями нової політики повинні бути надання кожному студенту або людині, котра навчається, можливості знати, як використовувати IT, а також переорієнтувати навички викладацького складу, щоб вони були здатні викласти як використовувати цей вид матеріалу кращим способом.
нові інформаційні технології мають стимулюватися 10 видами сумісної діяльності приватного і державного секторів. Зазначені ініціативи торкаються телекомунікацій, дистанційного навчання, мережі освітніх і дослідницьких центрів, телематичних послуг для малих і середніх підприємств, управління рухом на головних шляхах, управління повітряним рухом, мережі установ охорони здоров’я, підвищеного використання інформаційної технології в уряді, головні інформаційні шляхи в міських областях, та мережі транс-Європейских урядів.
Три документа було підготовлено, щоб доповнити „Звіт Бангемана”:
1) інформаційне суспільство: від Корфу до Дубліна, нові пріоритети, що з’являються;
2) підготовка наступних кроків;
3) план дій.
У всіх цих документах згадана проблема, яка пов’язана з телекомунікаціями. Фактично, процес лібералізації, запланований на 1998 рік, мав бути закінченим настільки швидко, наскільки можливо. Щоб досягти Американського або Японського технологічного рівня потрібні конкуренція, зниження цін і удосконалення послуг.
Проте, Європейське Співтовариство почало також замислюватися щодо періоду, який має слідувати за цим процесом лібералізації.
Так, 6-7 травня 1999 р. у Будапешеті на 104-й сесії Комітету міністрів Ради Європи була прийнята Декларація про Європейську політику в області нових інформаційних технологій. У декларації робиться акцент на сприяння для всіх максимально широкому доступу до нових інформаційних і комунікаційних послуг, забезпечення безперешкодного доступу з використанням нових інформаційних технологій до інформації про місцеві, регіональні та національні адміністративні й юридичні служби та прямих зв’язків з ними, заохочення вільного обміну інформацією, думками та ідеями й т. ін. ініціативи, які спрямоівані на формування і розвиток інформаційного суспільства.
Серед великої кількості документів, прийнятих в Європі виділимо такі:приклад
– Конвенція Ради Європи з кіберзлочинності від 23 грудня 2001 p.;
– Регламент №733/2002 Європейського парламенту і Ради від 22 квітня 2002 р. Про введення домена верхнього рівня;
– Директива 95/46/ЕС Європейського парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 р. Про захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних і вільний рух таких даних;