150. Дайте загальну характеристику правовим документам Ради Європи, котрі регулюють відносини в галузі міжнародних інформаційних відносин.

На Європейському рівні, одним із найважливіших документів у галузі IT є так званий „Звіт Бангемана” Даний звіт був розроблений на прохання Європейської Наради для зустрічі 21-24 червня 1994 р. в Корфу. Вперше в документі була використана концепція „Інформаційне Суспільство” замість звичайної концепції „Інформаційних магістралей”. Критичним елементом у „Звіті Бангемана” було те, що приватний сектор відігратиме дуже важливу роль у створенні та розвитку інформаційних технологій як на національному, так й на наднаціональному рівнях. Роль урядів тоді обмежиться лише їх втручанням підчас просування, використання і регулювання нових інформаційних технологій.

Звіті Бангемана”:

створення нової, революційної освітньої політики має стати однією із найважливіших цілей для кожного уряду. Основними цілями нової політики повинні бути надання кожному студенту або людині, котра навчається, можливості знати, як використовувати IT, а також переорієнтувати навички викладацького складу, щоб вони були здатні викласти як використовувати цей вид матеріалу кращим способом.

нові інформаційні технології мають стимулюватися 10 видами сумісної діяльності приватного і державного секторів. Зазначені ініціативи торкаються телекомунікацій, дистанційного навчання, мережі освітніх і дослідницьких центрів, телематичних послуг для малих і середніх підприємств, управління рухом на головних шляхах, управління повітряним рухом, мережі установ охорони здоров’я, підвищеного використання інформаційної технології в уряді, головні інформаційні шляхи в міських областях, та мережі транс-Європейских урядів.

Три документа було підготовлено, щоб доповнити „Звіт Бангемана”:

1) інформаційне суспільство: від Корфу до Дубліна, нові пріоритети, що з’являються;

2) підготовка наступних кроків;

3) план дій.

У всіх цих документах згадана проблема, яка пов’язана з телекомунікаціями. Фактично, процес лібералізації, запланований на 1998 рік, мав бути закінченим настільки швидко, наскільки можливо. Щоб досягти Американського або Японського технологічного рівня потрібні конкуренція, зниження цін і удосконалення послуг.

Проте, Європейське Співтовариство почало також замислюватися щодо періоду, який має слідувати за цим процесом лібералізації.

Так, 6-7 травня 1999 р. у Будапешеті на 104-й сесії Комітету міністрів Ради Європи була прийнята Декларація про Європейську політику в області нових інформаційних технологій. У декларації робиться акцент на сприяння для всіх максимально широкому доступу до нових інформаційних і комунікаційних послуг, забезпечення безперешкодного доступу з використанням нових інформаційних технологій до інформації про місцеві, регіональні та національні адміністративні й юридичні служби та прямих зв’язків з ними, заохочення вільного обміну інформацією, думками та ідеями й т. ін. ініціативи, які спрямоівані на формування і розвиток інформаційного суспільства.

Серед великої кількості документів, прийнятих в Європі виділимо такі:приклад

– Конвенція Ради Європи з кіберзлочинності від 23 грудня 2001 p.;

– Регламент №733/2002 Європейського парламенту і Ради від 22 квітня 2002 р. Про введення домена верхнього рівня;

– Директива 95/46/ЕС Європейського парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 р. Про захист фізичних осіб щодо обробки персональних даних і вільний рух таких даних;

18