2. Оформлення робочого креслення

1. Вимоги ескд до робочого креслення гост 2.109-73.

При розробці робочих креслень передбачають:

а) оптимальне використання стандартних виробів, а також виробів освоєних виробництвом;

б) раціонально обмежену номенклатуру різьб, шліців та інших конструктивних елементів, їх розмірів;

в) необхідну ступінь взаємозамінності;

Не дозволяється давати посилання на окремі пункти стандартів, технічних умов та технологічних конструкцій. При необхідності дають посилання на весь документ, окремий розділ.

Не дозволяється давати посилання на документи, що визначають форму та розміри конструктивних елементів виробу(фаски і т.д),якщо у відповідності до стандартів немає умовного позначення цих стандартів.

На робочих кресленнях не допускається розміщувати технічні вказівки.

Як виняток допускається:

а) вказувати спосіб виготовлення і контролю, якщо вони являються єдиними, які характеризують необхідну якість виробу;

б) давати вказівки по вибору виду технологічної заготовки.

На робочому кресленні виробу вказують розміри, граничне відхилення, шорсткість поверхонь та інші данні, якими воно повинно відповідати перед складанням.

Виріб при виробництві якого передбачений припуск на подальшу обробку окремих елементів в процесі складання зображають на кресленні з розмірами, з граничними відхиленнями та іншими даними, яким воно повинно відповідати після кінцевої обробки.

Такі розміри заключають в круглі дужки, а в механічних умовах роблять запис типу: „Розміри в скобках після складання”.

На робочих кресленнях виробів, які підлягають покриттю вказують розміри шорсткість поверхонь до покриття.

Допускається вказувати одночасно розміри і шорсткість поверхонь до і після покриття.

На кожний виріб виконують окреме креслення. Виключення складають група виробів, які мають конструктивне признаки, і на які виконують групове креслення за ГОСТ 2.113.-79.

На кожному кресленні розміщують основний напис і додаткові графи до нього за ГОСТ 2.104-68

2. Нанесення допусків на розміри деталей (гост 2.307-68*).

Основою для визначення величини виробу, що зображають, є розмірні числа, які наносять на креслення.

Основою для визначення необхідної точності виробу при виготовленні є вказані на кресленні граничні відхилення розмірів, а також граничні відхилення форми та розміщення поверхонь.

Загальна кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатні для виготовлення виробу.

Розміри, що не підлягають виконанню даним кресленням і вказуються для більшої зручності називаються розміри для довідок.

Розміри для довідок на кресленні позначають знаком «*», а у технічних вимогах записують «* Розміри для довідок».

Не дозволяється повторювати розміри одного і того ж елемента на різних зображеннях, технічних вимогах, основному написі та специфікації.

Граничні відхилення розмірів необхідно вказати безпосередньо після номінальних розмірів. Граничні відхилення лінійних і кутових розмірів відносно низької точності допускається не вказувати безпосередньо після номінальних розмірів.

Загальний напис про граничні відхилення з невизначеними допусками повинен містити умовні позначення графічних відхилень лінійних розмірів у відповідності до ДСТУ 2500-94 (для відхилень по квалітетам) чи по ГОСТ 25670-83 (для відхилень по класу точності). Симетричні граничні відхилення по квалітетах, треба позначати з номером квалітета.

Позначення односторонніх граничних відхилень по квалітетам, які нормалізуються тільки для великих отворів і валів доповнюється діаметром.

Приклади загальних засобів, які відповідають варіантам по ГОСТ 25670-83 для 14 квалітету і класу точності „середній” приведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Приклади запису умовних позначень квалітете точності

НОМЕР ВАР.	Приклади запису умовних позначень
1 2 3 4	H14, h14, чи H14, h14 , чи ⌀H14, ⌀h14, чи ⌀H14, ⌀h14

Граничне відхилення лінійних розмірів вказуються на кресленнях умовними позначеннями полів допусків у відповідності до ДСТУ2500-94, наприклад: 18H7, 12e8 чи числовими значеннями наприклад: , , чи комбінованими позначеннями полів допусків, справа у дужках їх числові значення, наприклад: 18Н7(^+0,018), 12е8).

Допускаються числові значення граничних відхилень вписувати в таблицю, яку розташовують на вільному полі креслення.

При вказуванні граничних відхилень умовними позначеннями обов’язково вказують їх числові значення у наступних випадках:

а) при призначенні граничних відхилень розмірів уступів з несиметричним полем допуску (рис. 2.1);

б) при призначенні граничних відхилень розмірів, які невключені в ряди нормальних лінійних розмірів по ГОСТ 6636-69,наприклад: 41,5Н7^+0,025;

в) при призначенні граничних відхилень умовні позначення котрі не передбачені в ГОСТ 25347-82 наприклад для пластмасових деталей з граничними відхиленнями по ГОСТ 25349-88 (рис2.2);

Рисунок 2.1 - Граничні відхилення розмірів з несиметричним полем допуску.

Рисунок 2.2. - Граничні відхилення в пластмасових деталях.

Граничні відхилення кутових розмірів вказують тільки числові значення (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Граничні відхилення кутових розмірів.

При записі граничних відхилень числовими значеннями верхні відхилення розміщують над нижніми. Граничні відхилення, які дорівнюють „0” можна не вказувати, наприклад: , .

При симетричному розташуванні поля допуску абсолютну величину відхилень вказують один раз зі знаком ±; при цьому висота цифр, повинна бути рівною висоті шрифту номінального розміру, наприклад 60±0,25.

Граничні відхилення, які вказуються числовими значеннями, вирішуються десятковими дробами, записуються до останньої цифри включно, вирівнюючи кількість знаків у верхньому і нижньому відхиленні, наприклад: .

Граничні відхилення розмірів деталей зображених на кресленнях в складанні вказують:

а) у вигляді дробу, в чисельнику якого вказують умовне позначення поля допуску отвору (охоплюючої поверхні) , а в знаменнику – умовне позначення поля допуску вала (охопленої поверхні), наприклад чи 40H11/h11;

б) у вигляді дробу в чисельнику якого вказують числові значення, граничних відхилень отвору, а в знаменнику – числові значення граничних відхилення вала, наприклад

в) у вигляді запису, в якому вказують граничні відхилення тільки однієї із спрягальних деталей. В цьому випадку необхідно вказати до якої деталі відносяться ці відхилення.

Граничні відхилення розташування отворів можна вказувати двома способами:

а) по раціональних допусках осей отворів у відповідності з вимогами ГОСТ2.308-79;

б) граничними відхиленнями розмірів, координуючих вісі (рис. 2.4).

Рисунок 2.4. - Граничні відхиленнями розмірів, координуючих вісі.

Якщо допуски розташування осей залежні то після граничних відхилень розмірів, координуючих вісі, треба вказувати загальний допуск.