Виконати завдання: Завдання 1.

Тривалість одиночного скорочення ізольованого м’язу становить 0,1с, в тому числі періоду скорочення – 0,04с. Розрахувати, з якою мінімальною частотою слід наносити подразнення електричним струмом, щоб виникли:

а) одиночні скорочення,

б) зубчатий тетанус

в) суцільний тетанус.

Намалювати схеми зазначених видів скорочення.

Відповідь:

Завдання 2.

Під час втоми ізольованого м’яза внаслідок тривалого його скорочення має місце неповне розслаблення м’язу.

Поясніть механізми неповного розслаблення м’язу.

Відповідь:

Завдання 3

Поясніть, чому амплітуда тетанічного скорочення м’яза значно більша, ніж амплітуда одиночного скорочення.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.—■ К.: 3доров'я, 1994.— С. 27—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.57-63.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 –

C. 58-69

Практичне заняття 5.

Практичні навички з фізіології збудливих структур.

1.Актуальність теми:

Ця тема об’єднує всі попередні теми з фізіології збудливих структур і дозволяє студенту аналізувати та оцінювати параметри і процеси, що лежать в основі функцій збудливих структур, бо саме таку професійну діяльність здійснює лікар у клінічній практиці.

2.Навчальні цілі:

• Пояснювати механізми розвитку потенціалу спокою й потенціалу дії в нервових і м’язових волокнах й інтерпретувати їх параметри.

• Пояснювати механізми дії електричного струму на збудливі структури й інтерпретувати вплив електричних імпульсів з різними параметрами на мембранні потенціали нервових і м’язових волокон.

• Робити висновки про збудливість нервових і м’язових волокон на підставі величини порогу деполяризації.

• Пояснювати механізми й закономірності проведення нервового імпульсу нервовими волокнами, інтерпретувати причини порушення провідності.

• Пояснювати механізми хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

• Інтерпретувати механізми блокади нервово-м’язового проведення збудження.

• Пояснювати механізми спряження збудження й скорочення у поперечно-посмугованих м'язових волокнах, скорочення й розслаблення.

• Інтерпретувати залежність характеру скорочення м’язів від сили і частоти подразнення

• Інтерпретувати роль факторів, від яких залежить сила скорочення м’язів.

• Інтерпретувати електроміограму.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1. Теоретичні питання

1. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

2. Потенціал дії, його параметри, механізми походження, фізіологічна роль.

3. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4. Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6. Механізми проведення збудження по нервових волокнах.

7. Закономірності проведення збудження по нервових волокнах.

8. Механізми проведення збудження через нервово-мязовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-мязових синапсів.

9. Спряження збудження зі скороченням. Механізми мязового скорочення.

10. Види мязових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.