5.2 Заходи безпеки на вогневій позиції під час стрільби із 100-мм протитанкової гармати мт-12

Під час стрільби необхідно дотримуватися таких правил:

• стрільбу вести тільки зі справних гармат з перевіреними та відрегульованими механізмами та прицільними пристроями;

• перед заряджанням гармати перевірити, чи знято чохол з дульної частини ствола, і переконатись (особливо після переміщення вогневих підрозділів або великої перерви в стрільбі) у тому, що в каналі ствола гармати немає піску, бруду та ін.;

• перед заряджанням гармати пострілом з бронебійним підкаліберним снарядом необхідно переконатись у тому, що перед гарматою в зоні розльоту секторів ведучого кільця снаряду немає особового складу та техніки, які не знаходяться в укритті;

• під час стрільби необхідно постійно стежити за правильною роботою і справністю всіх механізмів гармати, щоб не допустити нещасних випадків та пошкоджень самої гармати та її обслуги;

• для кращого охолодження ствола під час перерви в стрільбі залишати замок відкритим, а під час інтенсивних режимів стрільби, крім того, відкривати покривки на кожусі люльки зверху та знизу;

• спостерігати за характером відкоту, його довжина не повинна перевищувати граничну, помічену надписом „Стоп” на лінійці покажчика відкоту. Під час небезпечного відкоту, а також при недокоті стрільбу припинити, виявити причини несправності й усунути їх. Якщо це неможливо, то гармату відправити у майстерню;

• у зимовий період при сильних морозах (нижче – 20⁰С) для прогрівання гармати перші два постріли проводити бронебійними підкаліберними снарядами;

• під час стрільби стежити за тим, щоб лемеші щільно прилягали до ґрунту (брусів). Після першого пострілу перевірити, чи щільно прилягають лемеші до ґрунту. Якщо один з лемешів буде нещільно прилягати до ґрунту, то підбити під нього ґрунт;

• під час стрільби з кутами підвищення більше 15⁰ стежити, щоб під час відкоту ствола казенник не ударявся об ґрунт, за необхідності – підкопати ґрунт під гузівником (зробити рівчак глибиною 15-30 см).

У разі відхилення розриву снаряда більше норми перевірити прицільні пристрої та наведення.

У разі осічки звести ударник ручкою повторного взведення (замок не відкривати) і зробити повторний спуск ударника. У разі повторної осічки знову звести ударник (затвор не відкривати) і зробити третій спуск ударника. Якщо після третього спуску пострілу не було, то необхідно виждати одну хвилину, розрядити гармату і замінити постріл, при цьому не допустити, щоб постріл, який виймають зі ствола, ударився об лафет підривником або капсульною втулкою.

У разі заклинення пострілу вийняти його ручним екстрактором. Якщо при вилученні пострілу вийнялася тільки гільза, а снаряд залишився в каналі ствола, необхідно гармату розрядити пострілом.

Для зменшення дії звукової хвилі від пострілу обслуга гармати під час стрільби повинна надівати шоломи.

Після закінчення стрільби оглянути гармату, змастити канал ствола, клин замка та клиновий проріз казенника.

Категорично забороняється:

• возити гармату зарядженою або із залишеним у стволі снарядом;

• знаходитися позаду відкотних частин гармати під час її розряджання після осічки;

• розряджати гармату холостим пострілом, призначеним для імітації звуку бойового пострілу;

• усувати несправності та проводити огляд при зарядженій гарматі;

• заряджати гармату пострілами, які не очищені від мастила, піску та бруду;

• ставити постріли на дно гільзи;

• стріляти снарядами, у яких вигвинтилися підривники;

• стріляти кумулятивно-осколковими ій осколково-фугасними снарядами з підривниками ГПВ-2 та В-429Е, які мають пошкоджену мембрану (проколота, тріснута, продавлена, зірвана);

• стріляти кумулятивно-осколковими й осколково-фугасними снарядами під час дощу, граду з підривниками без ковпачка;

• стріляти пострілами з гільзами, які мають тріщини на дні і нижній частині корпусу;

• стріляти бронебійними підкаліберними снарядами з пом’ятими, погнутими або хитними балістичними наконечниками;

• стріляти пострілами, на гільзах яких є погнутості, які заважають заряджанню;

• стріляти пострілами з перекосами снаряду в гільзі, які заважають заряджанню;

• стріляти пострілами з кумулятивно-осколковими й осколково-фугасними снарядами, в яких замість підривника угвинчена холоста пробка з дерева або пластмаси;

• стріляти при кутах підвищення ствола більше 15⁰ без підкопу рівчака під казенну частину ствола;

• стріляти при величині відкоту більше граничного;

• стріляти бронебійними підкаліберними снарядами при знаходженні своїх військ попереду гармати на відстані до 1000м у секторі ±5⁰ від напрямку стрільби;

• стріляти пострілами, які не мають маркування.