Семінарське заняття 3.

1. Характеристика джерел.

2. Боснія за правління Твртко.

3. Занепад Боснійської держави. Правління Дабіши.

4. Усобиці в Боснії. Втрата Боснією державності.

Літ-ра:http://www.bhconsulate.org.ua/bosnia-and-herzegovina/history/decay/Консульство Боснії і Герцеговини в Україні

2. Боснія за правління Твртка Прихід Твртка до влади

У 1353 р. Стефан ІІ Котроманович помер, не залишивши після себе сина — спадкоємниця престолу. Боснійський трон посів брат Стефана—Владислав, але ненадовго, бо також пішов з життя. Як це часто траплялося в подібних ситуаціях у часи, коли різні знатні роди постійно конкурували між собою у боротьбі за центральну владу в країні,в Боснії спалахнули усобиці, учасниками яких були правителі окремих областей.Дружина Владислава— Олена —заручилася підтримкою угорського короля ЛайошаІ Великого. Завдяки його допомозі боснійський престол обійнявсин Владислава— п’ятнадцятирічнийТвртко.

З ім’ям Твртка пов’язані важливі подіїв історії Боснії і, зокрема,перетворення її на королівство. Спочатку він правив за активної участі матері, проте доситьшвидко перебрав ініціативу до власних рук.Але це не принесло особливих успіхів: у другій половині 50-х років бан віддав угорцям західну частину Хумської області, а також прийняв жорсткіші умови васальної залежності.

Ситуація змінилася на краще після 1363 р., коли Лайош,звинувативши боснійців у посиленні єресі,вирядив проти Твртка два війська, одне з яких очолив особисто. Цього разу боснійцям поталанило —угорці досить швидко відступили.Твртко святкував перемогу, яка дала йому змогу позбутися статусу угорського васала.

У другій половині 60-х років XIV ст. Боснію охопила громадянська війна. Проти бана виступив його молодший брат Вук, якого підтримала частина можновладців. Тврткомусивпокинути країну йзвернутися по допомогу до угорського короля. Попри серйозні конфлікти, які виникали між ними донедавна,Лайош підтримав Твртка, завдяки чому той досить швидко відновив статус-кво. Толерантність Лайоша значною мірою пояснювалася тією обставиною, що Вук і його прибічники відкидали традиційну орієнтацію Боснії на Угорщину, шукаючи зближення з сербами.Для того, щоб остаточно придушити бунт, Твртку знадобилося майже три роки: сутички тривали до 1369 р. Противникам бана, серед яких провідну роль відігравали небіж Твртка Дабіша, воєвода Пурча, правитель Хумської області Санко Мілтенович, активно допомагав Нікола Алтоманович, один із сербських можновладців.

Про те як Твртко отримав землі у зх. Сербії

Жупан Нікола Алтоманович, столиця якого розташовувалася в місті Ужице, після загибелі короля Вукашина в битві на Мариці (1371 р.)мав усі підстави претендувати на сербський престол. Серед інших сербських правителів він вважався одним із найсильніших; підвладна йому територія починалася поблизу містечка Рудник у Центральній Сербії і сягала Адріатичного моря. Алтомановичвиступав як основний і дуже небезпечний конкурент князя Лазаря; наприкінці 1371 р. він навіть відібрав у того область Рудник. Важко сказати, чим би завершилися змагання Ніколи Алтомановича та Лазаря Хребляновича за сербський престол, якби перший не налаштував проти себе більшість сусідів, а другий не скористався цією обставиною й не зібрав проти конкурента потужний союз сербських можновладців, до якого приєднався Твртко і якого підтримав угорський король Лайош. У 1373 р. союзники схопили Алтомановича в Ужице, а його землі поділили між собою.

Унаслідок поділу жупи Алтомановича бан Твртко отримав землі в Західній Сербії з містами Мілешево, Прієполє, Гацко таін. У такий спосібБоснійська держава розширила свої кордони за річку Дрину, яка протягом століть вважалася природною межею між Боснією і Сербією, сягнувши теренів навкруги річки Лім.Значна частина Рашки потрапила після цього під владу Твртка.