ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

УКРАЇНИ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

________М. М. Касьяненко

“___”___________2007 р.

Методичні рекомендації

до організації індивідуальної роботи

з навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки»

для підготовки (бакалаврів, спеціалістів, магістрів)

за напрямом “Економіка і підприємництво “

спеціальностей 6.050100 “Облік і аудит“

6.050100 “Фінанси“

6.050100 “Економіка підлриємства“

6.050100 “Оподаткування“

денної та заочної форми навчання

нормативної дисципліни

Ірпінь 2007 р.

Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Історія економіки та економічної думки», затвердженої у 2007 році.

Автор: Теліщук М. М.

доцент кафедри економічної теорії

Рецензент:

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економічної теоріїї

протокол №____від «___»____2007 р.

Завідувач кафедри __________Максименко І.А.

Розглянуто і схвалено на засіданні науково-методичної ради університету

протокол №____від «___»____2007 р.

Завідувач навчально-методичного відділу

Передмова.

Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних напрацювань.

Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання історико-економічних закономірностей та особливостей, практична реалізація історичного досвіду - запорука створення ефективного механізму ринкових відносин в умовах транзитивної економіки України.

Предмет: “Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної підготовки фахівців за напрямом “Економіка і підприємництво“ спеціальностей “Облік і аудит“, “Фінанси“, “Економіка підлриємства“, “Оподаткування“. Предметом вивчення історії економіки та економічної думки є процес становлення і розвитку господарства в різних історико-політичних, етно-культурних, теологічних, природно-кліматичних умовах розвитку, а також економічних поглядів, ідей, течій і шкіл, що дає можливість формування економічної науки як системи знань.

Мета: вивчення історико-економічного досвіду та поглядів видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.

Форми і методи викладання дисципліни: Програма передбачає лекційно-семінарські заняття, індивідуальну та самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в позаурочний час. Індивідуальна та самостійна робота може виконуватися у вигляді написання рефератів, розширених конспектів, доповідей, тез, виступів, наукових повідомлень та статей.

Курс забезпечується конспектом лекцій та навчальним посібником “Економічна історія” (укладач к. е. н., доцент кафедри економічної теорії - М. М. Теліщук).

Форми і засоби проміжного та підсумкового контролю: Навчальним планом передбачено семінари (в т. ч. колоквіуми) за темами та 3 рубіжні модульні контрольні заходи за змістовними модулями (розділами), після 36 год. вивчення навчального матеріалу, у вигляді тестової контрольної роботи, котра проводиться за рахунок часу, відведеного на семінарські заняття.

До контрольних заходів входять поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, індивідуальних занять, консультацій та виконання модульної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни. Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю як: усне опитування з питань поставлених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також за допомогою письмових колоквіумів, теоретичних тестів та рефератів.

Рейтингова система оцінки знань студентів передбачає отримання від 32 до 60 балів, в ході вивчення навчального матеріалу за змістовими модулями та від 0 до 40 балів на екзамені. Підсумкова оцінка формується за загальною кількістю набраних балів.

Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.

При усному та письмовому опитуваннях оцінювання навчальної діяльності студентів спирається на такі критерії:

- оцінка “відмінно” виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених питань;

- оцінка “добре” виставляється студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінами дисципліни, але припускає несуттєві помилки;

- оцінка “задовільно” виставляється студенту, який поверхово викладає суть навчального матеріалу, припускає багато помилок при відповідях на поставлені питання;

оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає суті поставлених питань, при викладенні навчального матеріалу, допускає грубі помилки.

Оцінювання знань студентів при застосуванні тестів здійстюється, виходячи із співвідношення між кількістю правильних відповідей і всією кількістю завдань, що входять до тесту.