Семінар 7. Світовий культурний розвиток хх століття

1. Європейська культурологічна думка про причини та наслідки культурної кризи.

2. Модернізм – культурний феномен ХХ ст., його течії та напрями.

3. Течія постмодерну в світовій та українській культурі.

4. Український культурний ренесанс (1910 – 1930 рр.)

Питання для самостійного опрацювання

1. “Соціокультурна криза” та причини її поглиблення на рубежі ХІХ-ХХ століть.

2. Ф. Ніцше, З. Фрейд про шляхи виходу з “соціокультурної кризи” на рубежі ХІХ – ХХ століть.

3. Світоглядні та філософські засади модернізму.

4. Кубізм, дадаїзм, сюрреалізм: характерні риси та представники художнього стилю.

5. Абстракціонізм, супрематизм, авангардизм: характерні риси та українські представники художнього стилю.

Література: 31; 32; 65; 33; 41; 42; 9; 51; 52; 15; 25; 39; 60.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Готуючи перше питання, зверніть увагу на те, що європейська культурологія вже наприкінці ХІХ ст. звернулась до аналізу кризових явищ у культурі. Знайдіть відповідь на питання, що таке “соціокультурна криза”? Чому на фоні бурхливого економічного та соціального прогресу рубежу ХІХ – ХХ століть це криза дедалі більше поглиблювалась? Окремо розгляньте позиції в цьому питанні Ф. Ніцше, З. Фрейда, Ф. Достоєвського. Особливу увагу зверніть на філософську концепцію кризових явищ О. Шпенглера, викладену в книзі “Занепад Європи”.

Що пророкували для людства всі згадані та інші культурні діячі, які виходи з кризи вони пропонували? Поясніть появу в умовах кризи таких визначних культурних феноменів Європи, як символізм, декаданс, “срібний вік”, назвіть відомі вам твори та представників зазначених культурних течій.

В другому питанні, характеризуючи сутність модернізму, покажіть, на яких світоглядних засадах він ґрунтується, окресліть його найтиповіші риси. Аналіз напрямків модернізму доцільно розпочати з експресіонізму, приділивши увагу В. Ван-Гогу, Е. Мунку; покажіть, як у їхній творчості ця теорія віддзеркалюється.

Зверніть також увагу на творчу манеру, життєву і соціальну позицію таких визначних модерністів, як Анрі Матісс (панно “Танок”), Пабло Пікассо (“Герніка”), Сальвадор Далі (“Передчуття громадянської війни”), Марсель Дюшан, Луїс Бунюель, Казимир Малевич (“Чорний квадрат”). В художніх виданнях або на електронних носіях знайдіть ілюстрації про модернізм, за можливості зробіть їх копії. Схарактеризуйте явище авангарду, покажіть його спільні та відмінні риси щодо “класичного” модернізму, назвіть найбільш яскравих представників, зокрема українських авангардистів. Знайдіть матеріал про розвиток конструктивізму та функціоналізму в архітектурі, дизайні, графіці та фотографії, покажіть, як модернізм виявився в літературі, театрі, музиці, науці.

У висновках обґрунтуйте, чому модернізм став одним із найяскравіших феноменів в культурі ХХ століття.

Розглядаючи в третьому питанні культурну течію постмодерну, візьміть до уваги, що феномен постмодерну досі не знайшов однозначної оцінки. Одні вчені відносять його до елітарної, інші – до масової культури. Чим це можна пояснити? Насамперед необхідно чітко сформулювати критерії постіндустріального суспільства – економічні, наукові, соціальні, духовні, а відтак і характерні риси культури цього суспільства. У доступних прикладах (література, театр, кіно, мистецтво тощо) покажіть, як виявляються нині характерні для постмодерну іронія, еклектика, релятивізм і конформізм.

Окремий виступ можна присвятити концептуальному мистецтву, проаналізувати творчість Енді Воргола, інших майстрів поп-арту. Необхідно звернутись також до творчості майстрів соц-арту (Е. Булатов, В. Комар і О. Меламід) та андеґраунду, показавши, як тут переплітаються модернізм із постмодерном. Цікавою в ході обговорення питання може бути дискусія про шляхи і перспективи подальшого розвитку культури. Кожному студенту пропонується стати на бік однієї з концепцій: а) постмодерн – крок до майбутнього розквіту культури; б) постмодерн – свідчення кризи і занепаду. Аргументовані позиції в ході дискусії так чи інакше сприятимуть пошуку істини в непростих питаннях культурного розвитку, що постають на початку ХХІ століття.

Готуючи наступне питання, необхідно усвідомити, що саме і чому називають українським культурним ренесансом, які причини виникнення та періоди розвитку цього унікального культурного феномену. Доцільно дати характеристику першого (дореволюційного) та другого (доби визвольних змагань 1917-1920 рр.) періодів культурного ренесансу, навести приклади та прізвища видатних діячів культури вказаних періодів. Після краху імперської влади національні українські уряди приділяли значну увагу політиці в галузі культури. Потрібно навести приклади здобутків у царині освіти, науки та культури; показати місце і роль національної культурної еліти. Особливо необхідно звернути увагу на сутність основного протиріччя, що зумовило суперечливий характер культурного розвитку радянської України у 20 – 30-ті рр. ХХ ст. Поясніть, чому творчість видатних митців в Україні перебувала під наглядом бюрократії, а їхні творчі здобутки було деформовано або знищено. На прикладах розкрийте характер та зміст політики українізації, поясніть причини бурхливого розвитку української культури, політику владних структур у галузі культури.

Семінар 8. Здобутки і втрати української культури ХХ століття.

Культура України на межі тисячоліть

1. Українська культура тоталітарної доби. Соцреалізм.

2 .Культурницька місія українських шістдесятників та дисидентів.

3. Здобутки і проблеми української культури на рубежі ХХ –ХХІ ст.

4. Культура української діаспори.

Питання для самостійного опрацювання

1. Яскраві представники українського культурного ренесансу та їх творчий доробок: Олександр Мурашко; брати Федір та Василь Кричевські; Георгій Нарбут .

2. Театральне мистецтво України першої третини ХХ ст. Лесь Курбас.

3. Освіта та наука 20 – 30-х рр. ХХ ст. в Україні.

4. Українська література першої третини ХХ ст.: М. Куліш, М. Бажан, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній.

5. Українське кіномистецтво 20 – 30-х рр. ХХ ст.: О. Довженко, А. Бучма, Н. Ужвій.

6. “Розстріляне відродження”.

7. Культурницька місія шістдесятників: І. Світличний, Є. Сверстюк, В. Симоненко, Л. Костенко, А. Горська (на вибір).

8. І.Дзюба. “Інтернаціоналізм чи русифікація?” – явище в русі опору тоталітарної доби.

9. Український кінематограф 60-х рр. ХХ ст. С. Параджанов. Ю. Іллєнко.

10. Українська література 70-х рр. ХХ ст.: О. Гончар, Л. Костенко, М.Руденко.

11. Процеси демократизації в СРСР та боротьба за відродження української культури у другій половині 80-х рр. ХХ ст.

12. Провідні тенденції у розвитку української культури на початку 90-х рр. ХХ ст.

13. Культурний потенціал нації – гарант розквіту української культури у ХХІ ст.

Література: 31; 32; 65; 33; 41; 42; 52; 15; 25.