3. План соціального розвитку.

Основними принципами побудови нормальних соціально-психологічних стосунків та програми соціального розвитку у трудовому колективі є:

• Свобода висловлювань та ініціативи (керівник – гарант зазначених прав для усіх членів колективу);

• Солідарність (кожний член – частка єдиного цілого);

• Інформованість (повнота і достовірність інформації про стан та умови діяльності підприємства);

• Взаємоповага (вираження у відповідних формах стимулювання праці, службове зростання, одержання відповідної частки соціальних благ).

Створенню ефективного впливу на соціальний розвиток колективу сприяє розуміння керівником змісту процесу управління соціально-психологічною підсистемою підприємства:

• визначення функціональної ролі кожного члена колективу, його прав та обов'язків відповідно до характеру завдань, що він виконує, а також рівня його загальноосвітньої підготовки та професійної кваліфікації, здібностей та інтересів;

• закріплення усіма наявними засобами соціального статусу кожного працівника, який визначається усіма або майже усіма членами колективу;

• створення умов, за яких працівники могли б успішно реалізувати свої професійні та соціальні потреби, для чого необхідна належна організація торговельно-технологічного процесу, правильна побудова системи заохочень, залучення працівників до управління.

Методи збирання соціальної інформації:

Анкетування – дозволяє збирати необхідну інформацію шляхом масового опитування людей за допомогою спеціальних анкет.

Інтерв’ювання – передбачає підготовку до бесіди сценарію (програми), потім, в ході діалогу отримати необхідну інформацію.

Соціометрія – застосовується при аналізі ділових і дружніх взаємозв’язків в колективі, коли на основі анкетування співпрацівників будується матриця переважних контактів між людьми, яка також показує і неформальних лідерів в колективі.

Спостереження – дозволяє виявити якості співробітників, які виявляються лише в неформальній обстановці або надзвичайних життєвих ситуаціях.

Співбесіда – розповсюджений метод при ділових переговорах, прийомі на роботу, виховних заходах, коли в неформальній бесіді вирішуються невеликі кадрові задачі.

Соціальне регулювання спрямоване на стимулювання колективної, особистої ініціативи працівників та їх інтересу до плідної праці.

План соціального розвитку трудового колективу – складова частина комплексного плану економічного і соціального розвитку підприємства, у якому передбачається науково обґрунтована і матеріально забезпечена система заходів щодо удосконалення структури колективу, формування і найбільш повного задоволення матеріальних і духовних потреб працівників.

План соціального розвитку

Розділи плану соціального розвитку організації	Зміст розділів
Удосконалення соціальної структури колективу	планові зміни співвідношення між керівниками, спеціалістами, торговельно-оперативним та допоміжним персоналом у зв'язку із кваліфікаційно-професійними змінами; заходи щодо зменшення трудомісткості робіт; механізація та автоматизація процесів; підвищення рівня загальної та спеціальної професійної освіти; статево-вікові зміни; заходи щодо управління рухом кадрів
Удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров'я працівників	заходи, щодо усунення факторів, що є небезпечними для життя і здоров'я людей та призводять до нервово-психічних перевантажень; запобігання та зниження травматизму і захворювань; поліпшення медичного обслуговування
Підвищення життєвого рівня, поліпшення житлових та побутових умов працівників	удосконалення системи мотивації праці (організація системи матеріального та морального стимулювання); заходи, щодо поліпшення житлово-побутових умов, у тому числі за рахунок власного будівництва; компенсація витрат робітників на оплату за житлово-комунальні послуги, навчання дітей, оздоровлення; вдосконалення системи медичного контролю за станом здоров'я працівників, надання допомоги
Підвищення трудової та громадської активності працівників, розвиток самоуправління	заходи щодо зростання виробничої та соціальної активності членів колективу; комплекс економічного, морального, правового та фізичного виховання працівників; вдосконалення дисципліни та правил внутрішнього розпорядку; розвиток спортивної та культурно-масової роботи; формування традицій, ритуалів та спадковості позитивних надбань та досвіду організації; заходи щодо поширення повноважень трудового колективу та його впливовості на кінцеву ефективність функціонування організації.

План соціального розвитку має випливати тільки з базового рівня розвитку, включати завдання щодо його комплексних змін і містити перелік конкретних заходів із зазначенням строків їх реалізації, відповідальних осіб, розмірів та джерел фінансування.