- •Тема 3. Формування колективу організацій
- •Колектив як соціальна група
- •Характеристика групи
- •Ознаки колективу
- •Класифікація колективів
- •Етапи створення і розвитку трудового колективу
- •Структура та ефективність роботи трудового колективу
- •Ознаки команди
- •Соціологічні та організаційні причини створення неформальних груп
- •Особливості неформальних груп
- •Формування корпоративної культури
Тема 3. Формування колективу організацій
-
Колектив як соціальна група.
-
Етапи створення і розвитку трудового колективу.
-
Структура та ефективність роботи трудового колективу.
-
Формування корпоративної культури.
-
Колектив як соціальна група
Колектив – середня соціальна група, що об'єднує людей, які зайняті вирішенням конкретних задач, основана на спільності цілей, принципів співробітництва, поєднанні індивідуальних і групових інтересів і яка працює в одній організації.
Характеристика групи
-
Люди живуть у групах у стані постійної взаємозалежності.
-
Члени однієї групи мають загальні норми і переслідують загальні цілі.
-
Групи мають неоднакові функції. Всі вони більш-менш спеціалізовані. Їхня спеціалізація залежить від потреб людей.
-
Деякі групи є вільними. Інші мають обов'язковий характер (ми не вибираємо сім’ю, етнічну групу або націю).
-
Завжди важко впливати на норми групи. Це легше робити зсередини і дуже важко виконувати ззовні, якщо тільки людина, що здійснює цей вплив ззовні, не має довіру і повагу групи.
-
Всі групи натискають на своїх членів, щоб змусити їх відповідати нормам групи.
-
Групи в цілому породжують менше ідей, чим окремі члени групи, однак група дає кращі ідеї: із кращою проробкою, із всебічною оцінкою, з більшим ступенем відповідальності за них.
-
Групи приймають більш ризиковані рішення, чим окремі члени групи. Ця тенденція стала відома як явище зрушення ризику.
-
Конфлікт між групами й усередині групи - цілком природне явище. Наслідок конфліктів - утворення підгруп, видалення інакомислячих членів, вибір «цапа відпущення», організаційні зміни в групі, поява або зміна керівника, розпад групи.
Деякі американські автори називають колектив «самим могутнім знаряддям, відомим людині». Потенційно він є найефективнішим мотиватором праці, фактором підтримки індивідуальних зусиль і наснаги працівників, творчим середовищем, у якому розкриваються індивідуальні здібності і якості робітників. Люди можуть одержувати задоволення від належності до колективу, присвячувати йому себе, вважати колективні цілі пріоритетними.
Організаційні можливості колективу:
-
колективний підхід є ознакою сильного і рішучого стилю управління;
-
колективом краще вирішуються великі або міждисциплінарні задачі, зокрема такі, котрі не можуть бути вирішені простою сумою зусиль членів групи;
-
колектив – діючий регулятор поведінки робітників; колективна діяльність зменшує стресові ситуації; у колективі виробляється більше ідей і зростає інноваційна здатність групи;
-
як правило, у колективі більш успішно вирішуються проблеми, що виникають у зв'язку з нечітким розподілом обов'язків і низьким особистим внеском;
-
колектив дозволяє швидко інтегрувати нових робітників і стабілізувати культуру підприємства.
Колективний, груповий підхід не є універсальним засобом ефективного рішення будь-яких управлінських проблем, однак він відкриває шлях для ефективного, швидкого досягнення цілей і одержання при цьому задоволення від спільної праці.