- •Методичні вказівки до вивчення курсу «Історія України» передмова
- •Програма з курсу «історія україни» Вступ. Витоки українського народу
- •Тема. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі та державності
- •Тема. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.) Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (XV- I пол. Хvіі ст.)
- •Тема. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції хvіі ст.
- •Тема. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”: її соціально-політична сутність та наслідки
- •Тема. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності хvіі-хvііі ст.
- •Тема. Капіталістична еволюція України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, її особливості у хіх столітті
- •Тема. Україна на початку хх століття. Українська національно-демократична революція. 1917 – 1920 рр.
- •Тема. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.)
- •Тема. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Тема. Становище України в повоєнний період (1945 - 1953 рр.)
- •Тема. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.)
- •Тема. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України в умовах незалежності
- •Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності
- •Основні етапи державного розвитку Київської Русі
- •Тема 2. Суспільно-політичні процеси в Україні та її соціально-економічне становище у другій половині XIV – першій половині xvіі ст. ( 2 години)
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу середини xvіі ст. Під проводом б. Хмельницького. Українська козацька держава та її характерні ознаки ( 2 години )
- •Тема 4. Суспільно-політичне становище України у xvііі ст. Остаточна ліквідація української державності (2 години)
- •Тема 5. Особливості капіталістичного розвитку українських земель у хіх столітті ( 2 години)
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.) (2 години) План
- •Тема 7. Україна в 20 – 30 роки хх століття ( 2 години)
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 години)
- •Тема 9. Соціально-економічний розвиток України у повоєнні роки (1946-1953 рр.) (2 години)
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.) (2 години)
- •Тема 11. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України кінця хх – початку ххі ст. (4 години)
- •Питання до рейтингового контролю з курсу «Історія України» Перша контрольна робота
- •Друга контрольна робота
- •Завдання для самостійної роботи студента (срс)
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Виконання індивідуального завдання з теми:
- •Тематика рефератів з курсу «Історія України»
- •Типові питання для підготовки до іспиту з курсу «Історія України»
- •Критерії екзаменаційного виміру знань студентів з курсу «Історія України»
- •Рекомендована література
Тема 6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.) (2 години) План
1. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. Україна в роки Першої світової війни.
2. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. Доба Центральної Ради. Утворення УНР. Українська держава гетьмана П. Скоропадського, її внутрішня та зовнішня політика. Директорія УНР.
3. Історичне значення революції. Визначні постаті та їх роль у державотворчих процесах 1917-1920 рр.
Методичні рекомендації
Вивчаючи особливості економічного розвитку українських земель у складі Росії на початку ХХ ст., слід звернути увагу на такі аспекти: концентрація промислового виробництва, утворення великих монопольних об’єднань, серед яких синдикати “Продамет”, “Продвугілля”, “Продвагон”, виявити ступінь впливу іноземного капіталу на розвиток промисловості України, зокрема Південного регіону.
На основі вивчення джерел та наукової літератури показати, що важливе місце в економічному розвитку українських земель займають зрушення у сільськогосподарському виробництві України, а саме: столипінська аграрна реформа та її наслідки для українського народу, переселення селянства на Середнє Поволжя, Північний Кавказ, у Сибір, Далекий Схід, а також політизація національного життя в Україні. Слід показати вплив революції 1905-1907 рр. на Україну.
На початку ХХ ст. у західноукраїнських землях відбувається поступовий перехід до капіталістичних форм господарювання. Більшість західноукраїнських промислових підприємств були малими, недостатньо механізованими, розташовувалися в селах та невеликих містах. На західноукраїнські землі інтенсивно проникає іноземний капітал, який, намагаючись поставити під контроль основні промислові галузі краю, створював акціонерні товариства, концерни, синдикати, банки.
При підготовці відповіді на питання «Україна в роки Першої світової війни» звернути увагу на причинах розв’язання війни, наголосити, що війна була трагедією для українського народу. Українці, не маючи власної державності, розділені кордонами, змушені були воювати один проти одного в арміях інших держав, які ігнорували українські національні інтереси. Наддніпрянська Україна дала російській армії 3,5 млн. солдатів, а із Західної України було мобілізовано понад 250 тис. українців.
Розкриваючи добу української національно-демократичної революції 1917-1920 рр., перш за все, потрібно зробити акцент на тому, що революційні перетворення в Україні розпочалися з утворенням у Києві 4(17) березня 1917 р. міжпартійного об’єднання, яке отримало назву “Українська Центральна Рада, головою якої був обраний М. Грушевський. Тимчасовий уряд не поділяв прагнень українців до здобуття своєї свободи і не поспішав визнавати перші завоювання Української революції. Тому 23 червня 1917 р. Центральна Рада звернулась до населення з І Універсалом, яким проголошувався автономний статус України. Повідомлялося про створення українського уряду – Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком. Третім Універсалом було проголошено утворення Української Народної республіки. Необхідно дати характеристику універсалам Центральної Ради, особливо звернути увагу на ІV Універсал, прийнятий 11 січня 1918 р., яким проголошувалось: “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Доцільно розкрити державотворчу діяльність Центральної Ради та основні положення Конституції УНР.
29 квітня 1918 р. Всеукраїнський хліборобський з’їзд проголосив генерала П. Скоропадського гетьманом України. Внаслідок майже безкровного державного перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення – гетьманат “Українська держава”. Певне економічне піднесення України періоду гетьманату базувалося на відновленні приватної власності, підтримці вільного підприємництва, наданню можливості промисловим і торговельним колам суттєво впливати на економічну політику влади, на сприянні широкому збуту товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. У цей час було налагоджено грошовий обіг, створено державний бюджет, відкрито українські банки, засновані нові акціонерні компанії, відроджено промислові підприємства та біржі. У листопаді 1918 р. відкрито Українську Академію наук, президентом якої став В.В. Вернадський. Але поразка Німеччини у війні позбавила гетьмана опори. 14 грудня 1918 р. він був змушений зректися влади і незабаром виїхав за кордон, у Києві до влади повернулися діячі Центральної Ради, які створили Директорію УНР.
Але між керівниками Директорії не було єдності. Непримиренність С. Петлюри та В. Винниченка посилювала анархістські елементи в уряді та багато в чому вплинула на незавершеність та непослідовність реформаторської діяльності уряду УНР. Політичний рух нового режиму не відзначався послідовністю. Після приходу до влади Директорії в Україні була відновлена попередня назва держави, республіканська форма державного устрою, чинність усіх законів УНР, хоча діячі Директорії не мали чіткого уявлення про перспективи державного будівництва. Доцільно показати значення проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР (22 січня 1919р.)
21 березня 1921 р. Польща й РСФРР уклали в Ризі мирний договір, за яким поляки отримували територіальні здобутки, а в обмін на це визнавали більшовицький уряд УСРР і зобов’язувалися заборонити перебування на своїй території всіх антибільшовицьких організацій, включаючи уряд УНР. Це означало завершення доби Директорії.
Висвітлюючи третє питання, слід зазначити, що поразка Української Народної Республіки під керівництвом Центральної ради 1917-1918 рр. мала багато причин. Основна причина поразки полягала в тому, що ні український народ, ні його керівники не були підготовлені до боротьби за державну самостійність. Центральна Рада не зуміла створити державний апарат, не зуміла організувати надійного самоуправління, влади на місцях, та найголовніше – не змогла створити армії, що і стало безпосередньою причиною програної війни з більшовицькою Росією.
Питання для самоконтролю
-
Які основні положення І-ІV Універсалів Центральної Ради? У чому їх значення для історії України?
-
У чому сутність економічної політики Центральної Ради, гетьманату П. Скоропадського та Директорії?
-
Охарактеризуйте найважливіші постаті та їх роль в українській національно-демократичній революції 1917-1920 рр.