- •Методичні вказівки до вивчення курсу «Історія України» передмова
- •Програма з курсу «історія україни» Вступ. Витоки українського народу
- •Тема. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі та державності
- •Тема. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.) Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (XV- I пол. Хvіі ст.)
- •Тема. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції хvіі ст.
- •Тема. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”: її соціально-політична сутність та наслідки
- •Тема. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності хvіі-хvііі ст.
- •Тема. Капіталістична еволюція України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, її особливості у хіх столітті
- •Тема. Україна на початку хх століття. Українська національно-демократична революція. 1917 – 1920 рр.
- •Тема. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.)
- •Тема. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Тема. Становище України в повоєнний період (1945 - 1953 рр.)
- •Тема. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.)
- •Тема. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України в умовах незалежності
- •Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності
- •Основні етапи державного розвитку Київської Русі
- •Тема 2. Суспільно-політичні процеси в Україні та її соціально-економічне становище у другій половині XIV – першій половині xvіі ст. ( 2 години)
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу середини xvіі ст. Під проводом б. Хмельницького. Українська козацька держава та її характерні ознаки ( 2 години )
- •Тема 4. Суспільно-політичне становище України у xvііі ст. Остаточна ліквідація української державності (2 години)
- •Тема 5. Особливості капіталістичного розвитку українських земель у хіх столітті ( 2 години)
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.) (2 години) План
- •Тема 7. Україна в 20 – 30 роки хх століття ( 2 години)
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 години)
- •Тема 9. Соціально-економічний розвиток України у повоєнні роки (1946-1953 рр.) (2 години)
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.) (2 години)
- •Тема 11. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України кінця хх – початку ххі ст. (4 години)
- •Питання до рейтингового контролю з курсу «Історія України» Перша контрольна робота
- •Друга контрольна робота
- •Завдання для самостійної роботи студента (срс)
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Виконання індивідуального завдання з теми:
- •Тематика рефератів з курсу «Історія України»
- •Типові питання для підготовки до іспиту з курсу «Історія України»
- •Критерії екзаменаційного виміру знань студентів з курсу «Історія України»
- •Рекомендована література
Тема 5. Особливості капіталістичного розвитку українських земель у хіх столітті ( 2 години)
План
-
Капіталістична еволюція України у складі Російської та Австро-Угорської імперій, її особливості.
-
Суспільно-політичні течії в Україні ХІХ ст. та український національний рух.
Методичні рекомендації
При підготовці першого питання, звернути увагу на те, що політичний, соціально-економічний та культурний розвиток України у ХІХ столітті був тісно пов’язаний з об’єктивним процесом формування української нації та утвердженням капіталістичних відносин.
Серед українських земель, що у ХІХ столітті становили південно-західну частину Російської імперії, виділялося чотири великих регіони: Лівобережна Україна, Слобожанщина, Правобережна Україна та Південна Україна. Реформування адміністративної системи країни на початку ХІХ ст. мало на меті посилити владу царського уряду над окраїнами, ліквідувати їхні національні особливості та русифікувати неросійське населення. Одним із наслідків політики царського уряду в Україні стало витіснення корінного населення із суспільного життя. Більшість української нації становило селянство. У першій половині ХІХ століття відбувався інтенсивний розклад феодально-кріпосницької системи. Руйнування натурального господарства, його товаризація призвели до розвитку капіталістичної промисловості. Це стимулювало розшарування селянства і дедалі ширше застосування вільнонайманої праці та машин. Поступово формувалися класи найманих робітників і буржуазії, що супроводжувалося розвитком національного ринку.
Подальший розвиток промисловості України супроводжувався збільшенням кількості промислових підприємств, обсягу промислової продукції, виникненням нових галузей виробництва. Швидкими темпами розвивалася цукроварна, машинобудівна, металургійна і кам’яновугільна галузі промисловості. Розвивався річковий транспорт. Зростав оборот вантажу Чорноморсько-Азовських портів. Розвиток промисловості супроводжувався формуванням нових промислових і торговельних центрів. Розвиток капіталістичної промисловості, початок промислового перевороту, формування класів пролетаріату та буржуазії були виявом кризи кріпосницької системи, що гальмувала соціально-економічний розвиток України у першій половині ХІХ століття. Ліквідація кріпосного права відповідно до “Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”, підписаного 19 лютого 1861 р. Олександром ІІ, відкрила нові можливості для розвитку товарно-грошових відносин у господарстві України.
Розглядаючи друге питання, акцентувати увагу на історії утворення громадських та суспільно-політичних організацій та їх впливу на національний рух в Україні. Також необхідно дослідити діяльність навчальних закладів (Харківський, Київський університети), що активно долучилися до національно-культурного відродження. Важливим також було утворення на території України таємних політичних організацій. Найбільш впливовими політичними силами в Україні у другій половині ХІХ століття були загальноросійські течії народників, соціал-демократів, лібералів, громадський та жіночий рухи, український національний рух, діяльність товариства “Просвіта”, товариства ім. Т.Г. Шевченка.
У січні 1846 р. у Києві виникло Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська нелегальна державницько-політична організація. Саме з цього часу розпочалася політизація українського національного руху. Ця таємна антикріпосницька організація була названа на честь слов’янських просвітителів, проповідників православної християнської релігії ІХ ст. Кирила і Мефодія. Програмні документи і матеріали, публіцистичні та художні твори, наукові праці, практичну громадську й просвітницьку діяльність Кирило-Мефодіївського товариства пронизує ідея національного відродження України. Кирило-мефодіївці виявили себе справжніми мислителями, послідовними борцями за вільну Україну, інтелектуальною елітою української нації. Незважаючи на те, що Кирило-Мефодіївське братство було розгромлено царизмом, а його учасники піддані репресіям, вплив його ідей на подальший розвиток України важко переоцінити – знову в усій його складності на порядок денний було винесено національне питання.
Питання для самоконтролю
-
У чому полягала сутність економічних реформ на українських землях у ХІХ ст.?
-
Які галузі промисловості найбільше розвивалися в Наддніпрянській Україні?
-
Які характерні риси українського суспільно-політичного та національного руху у ХІХ ст.?