2. Пру не дотримується таких особливостей, які можуть приписуватися націоналізму:

• Ідеологія і політика, яка полягає в проповіді власної національної вибраності, відособленості, винятковості, що спричиняє міжнаціональну ворожнечу;

• Абсолютизація власної національної винятковості, з необхідністю поєднана з недовірою до чужих етнічних спільнот, як правило, до тих чи інших конкретних народів, і в крайніх своїх проявах - з відмовою їм у праві на існування;

• Якщо етнічний початок стає об'єктом культу аж до ритуалізації;

• Якщо такий націоналізм завжди передбачає бачення зовнішнього ворога, що нібито згубно діє на етнічну спільноту. Як правило, такими ворогами вважаються інші етноси;

• Ідеї національної переваги і національної винятковості, які отримують більший чи менший розвиток відповідно до історичної обстановки, від взаємин даної нації з іншими; ця нація є або повинна бути панівною серед інших націй і повинна здійснювати з цією метою агресивні дії;

• Якщо сповідуючи надмірну національну чистоту, націоналізм абсолютизує етнічну замкнутість, що веде до застою, спрощення, занепаду і загибелі даної національної культури;

• Якщо ідеологія націоналізму постулює пріоритет національних цінностей перед особистими, при цьому абсолютно грубо нехтуючи останніми і порушуючи всі демократичні рамки;

• Якщо етнос розглядається як явище виключно генетичне і відбувається недооцінка всієї складної системи господарської, державної, духовної культури і результатів численних міжетнічних взаємопроникнень (в т. ч. і генетичних), що мали місце в історичній долі даного народу.

3. Деякі міфи про націоналізм.

• ВИЗНАЧЕННЯ: ГЕНЕТИЧНІ ВІДМІННОСТІ В НАЦІОНАЛІЗМІ - КОРЕНІ ДЕСТРУКТИВУ І РУЙНУВАННЯ;

УТОЧНЕННЯ: Не завжди. Націоналістична свідомість дійсно часто зводить етнічні розбіжності до генетичних, а генофонд і його зовнішні прояви (наприклад, антропологічна типізація) визначаються як єдиний фактор, що констатує національну цілісність. Проте в повсякденному розумінні генетичні відмінності не відіграють істотної ключової ролі. Наприклад, з точки зору генетики етноси теж розрізняються генетично. І що?

• ВИЗНАЧЕННЯ: ІСНУЄ ТІЛЬКИ ОДИН ТИП НАЦІОНАЛІЗМУ;

УТОЧНЕННЯ: Невірно. Насправді є кілька різновидів націоналізму (етнічний, територіальний, ліберальний тощо), але коректно поділити їх на дві головні категорії - радикальний³ і поміркований (руйнівний/творчий). Перший відомий також під назвами - крайній, другий - ліберальний, демократичний, цивільний.

• ВИЗНАЧЕННЯ: НАЦІОНАЛІЗМ ЗАВЖДИ ПОСТІЙНИЙ;

УТОЧНЕННЯ: Не завжди. У рамках мононаціональних держав націоналізм - як і інші подібні явища, напр. патріотизм під час громадянської війни - може варіюватися від ізоляціонізму (Албанія 1960-1980-х XX ст.) до експансіонізму («японська модель»). Залежно від історичної долі, чисельності, специфіки домінуючих у його межах способів діяльності, ступеня відмінності його культурних норм із сусідами тощо - реакція етносу («градус» націоналізму) може кардинально змінюватися.

• ВИЗНАЧЕННЯ: ВСІ НАЦІОНАЛІСТИ ОДНАКОВІ.

УТОЧНЕННЯ: Невірно. Оскільки в націоналізмі існують різні течії, то присутні і противники. Наприклад, помірковані націоналісти і радикальні націоналісти.