1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання

Досвід ведення бойових дій у сучасних війнах і військових конфліктах показує, що без науки армію, яка може успішно вирішувати поставлені перед нею завдання побудувати неможливо. Тому військове керівництво приділяє велику увагу питанням розвитку і вдосконалення військової науки.

Однією із складових частин військової науки є військове мистецтво, яке зароджувалось разом із появою армії.

Військове мистецтво це:

- теорія і практика підготовки і ведення війни в цілому, операції і бою;

• військова майстерність використання сил і засобів для досягнення перемоги;

• мистецтво військово начальників і всіх воїнів у розгромі ворога.

Військове мистецтво включає:

Стратегія

Тактика

1. Стратегія - вища область військового мистецтва, що охоплює питання підготовки і ведення стратегічних операцій, кампаній і війни в цілому.

2. Оперативне мистецтво - теорія і практика підготовки і ведення спільних і самостійних операцій оперативними об’єднаннями видів Збройних Сил на різних театрах воєнних дій.

3. Тактика - (з грецького “тактика” - мистецтво побудови військ) теорія і практика підготовки і ведення бою, підрозділами, частинами і з’єднаннями усіх родів військ і видів ЗС.

Кожний вид ЗС і рід військ, виходячи з їх особливостей, поряд з тактикою загальновійськового бою має і свою тактику.

Тактика авіації – це наука про закони, принципи, прийоми і способи ведення бойових дій авіаційними з’єднаннями, частинами і підрозділами. Вона включає тактику родів авіації: бомбардувальної, штурмової, винищувальної, розвідувальної, військово-транспортної та спеціальної.

Тактика кожного роду авіації розробляється на основі загальних для них положень тактики та базується на принципах загальної тактики з урахуванням призначення, особливостей і озброєння.

Основними завданнями тактики авіації є:

• визначення бойових властивостей і бойових можливостей авіаційних з’єднань, частин і підрозділів (апчз) різних родів авіації;

• установлення способів бойових дій і бойових порядків апчз, а також ефективності застосування засобів ураження;

• організація та здійснення взаємодії зі з’єднаннями, частинами і підрозділами інших видів ЗС і родів авіації;

• організація гнучкого і безперебійного управління і забезпечення бойових дій;

• вивчення досвіду бойових дій авіації у війнах і військових конфліктах тактики противника;

• розробка тактичних вимог до нових зразків авіаційної техніки і озброєння.

Тактика авіації творчо змінюється у відповідності до нових бойових обставин, постійно шукає досконаліші способи бойових дій і тактичні прийоми.

Тактика авіації розвивається під впливом різних факторів. Серед них найбільший вплив на неї має авіаційна техніка, оскільки з підвищенням бойових властивостей нової авіаційної техніки командири знаходять найбільш доцільні форми, способи і тактичні прийоми дій по різних об’єктах і одночасно з цим висувають ряд вимог з удосконалення і створення нових зразків техніки.

Важливим фактором, що впливає на тактику авіації є творча діяльність її особового складу. Важливо не тільки створити більш досконалу авіаційну техніку і озброєння чи засоби ураження, але і своєчасно розробляти найбільш ефективні способи застосування їх при рішенні різних бойових завдань. Велика роль у цьому належить інженерно-технічному складу, так як він, визначаючи можливості авіаційної техніки, або озброєння, організовуючи їх застосування у бойовій обстановці, перетворює їх можливості у дійсність.

Звідси випливає, що результат бою, операції і війни в цілому залежить від людей, які досконало володіють технікою і мають глибокі знання тактики авіації.