9

Тема: 4.2. Зобов’язальне право та спадкове право.

Лекція – год.

План

1. Зобов’язальне право. Поняття зобов’язання, підстави його виникнення і припинення. Види забезпечення виконання зобов’язань.

2. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору.

3. Окремі види зобов’язань (договірні і недоговірні зобов’язання).Договір купівлі–продажу. Договір дарування. Договір найму (оренди).

Самостійна робота - год.

План

1. Відшкодування шкоди (підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду).

2. Поняття та види цивільно-правової відповідальності, її особливості. Підстави цивільно-правової відповідальності.

3. Поняття спадкування та спадкового права. Особливості спадкування за заповітом і спадкування за законом.

Основні поняття: зобов’язальне право, зобов’язання, договір, позовна давність, договір купівлі – продажу, цивільно – правова відповідальність, спадкове, спадкування, заповіт.

1. Зобов’язальне право.

Зобов’язальне право – це система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини у сфері товарообігу, а також майнові відносини з покриття заподіяної шкоди за участю юридичних і фізичних осіб. Зобов’язальне право поділяється на загальну і особливу частини.

Зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання складається із суб’єктів, об’єктів і змісту.

1) Суб’єктами (сторонами - на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.) зобов’язання є кредитор, тобто особа, якій належить право вимоги, і боржник – особа, яка несе обов’язок, що відповідає праву вимоги кредитора. Кредитор – це особа, яка управомочена вимагати від свого контрагента (боржника) виконання певної дії. Боржник – це особа , зобов’язана вчинити на користь кредитора певну дію(дії) або утриматися вчинення певної дії (дій).

2)Об’єкти зобов’язань – це відповідні дії, на реалізацію яких спрямовано права і обов’язки суб’єктів ( н-д: передача майна, виконання роботи тощо). Об’єкти зобов’язання – це те, на що спрямовані права та обов’язки суб’єктів. Це можуть бути речі, певні роботи, сплата грошей та інше.

3)Зміст зобов’язання становлять права, вимоги кредитора та обов’язки боржника. Зміст зобов’язання є сукупність прав та обов’язків суб’єктів зобов’язання.

При цьому зобов’язання спрямовані на :

1. передачу майна (н-д: на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, позики і т.д.);

2. виконання робіт на підставі договору підряду, побутового замовлення, капітальне будівництво, договорів про сумісну діяльність;

3. надання послуг на підставі договорів перевезень, страхування, доручення, комісії, схову;

4. сплату грошей на піставі договорів позики, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунку;

5. покриття шкоди , заподіяної протиправними діями.

Підставами виникнення зобов’язання є юридичні факти. Підстави виникнення зобов’язання досить різноманітні. Виходячи з норм чинного законодавства, сучасної практики, можна навести перелік обставин, що є підставами для виникнення зобов’язань:

1) договори та інші правочини;

2) внаслідок створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) внаслідок завдання майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди;

4) інші юридичні факти (н-д: адміністративні акти (органів держ. Влади, органу місцевого самоврядування, з рішення суду)).

Цивільні правовідносини можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.