- •1. Поняття і загальна характеристика адміністративного права.
- •2. Джерела адміністративного права.
- •3. Форми і методи державного управління.
- •Контрольно – наглядове.
- •4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види, склад.
- •Причинний зв’язок між протиправними діями і наслідками.
- •5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності. Поняття і види адміністративних стягнень.
- •1. Державна служба в Україні.
- •2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності (адміністративне провадження).
- •3. Правові акти управління
- •1. За юридичними властивостями:
- •2. За територією дії:
- •3. За характером компетенції органів, які їх видають:
- •4. За органами, які їх видають:
Тема: 3. Основи адміністративного права
Лекція – 2 год.
План
-
Поняття і загальна характеристика адміністративного права.
Предмет адміністративного права.
-
Джерела адміністративного права.
Конституція України, закони, підзаконні нормативні акти, Кодекс про адміністративні правопорушення.
-
Методи державного управління.
Адміністративний примус і адміністративне переконання.
-
Адміністративний проступок.
Склад адміністративного правопорушення. Види адміністративних правопорушень.
-
Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.
Самостійна робота:
.
1. Державна служба в Україні.
2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності (адміністративне провадження).
3. Поняття і класифікація актів управління.
Основні поняття: адміністративне право, суб'єкт адміністративного права, державне управління, адміністративне переконання , адміністративне примус, адміністративний проступок (правопорушення), адміністративна відповідальність, підстави адміністративної відповідальності, адміністративні стягнення, державна служба в Україні, правовий акт управління.
Бувають випадки, коли методи правління чудові, а в країні смута; але з давніх-давен і до наших днів не було чути, щоб смута була при досконалому правителі.
Сюнь Цзи
1. Поняття і загальна характеристика адміністративного права.
Адміністративне право — це галузь права, що регулює суспільні відносини, які виникають у процесі державного управління та виконавчо-розпорядної діяльності держави.
Предметом адміністративного права є відносини між органами державної виконавчої влади та, по-перше, підпорядкованими їм структурами виконавчої влади; по-друге, іншими органами управління, що мають самостійний характер і повноваження; по-третє, підконтрольними їм підприємствами та установами; по-четверте, недержавними підприємствами та громадськими об'єднаннями і, по-п'яте, громадянами.
Методи адміністративного права – це засоби, способи та прийоми, з допомогою яких здійснюється правовий вплив на предмет адміністративного права.
Суб'єкти адміністративних правовідносин.
Ними є державні органи, підприємства, установи, організації, службові особи і громадяни, які реалізують свої права і обов'язки у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності.
Серед суб'єктів адміністративно-правових відносин слід розрізняти фізичні і юридичні особи.
Поняття "суб'єкти адміністративно-правових відносин" не слід ототожнювати з поняттями "суб'єкти адміністративного права" і "суб'єкти адміністративно-правовог відповідальності", оскільки:
суб'єкт адміністративного права — це носій прав і обов'язків, визначених адміністративно-правовими нормами.
Він стає суб'єктом адміністративно-правових відносин лише тоді, коли по своїй волі або за розпорядженням уповноваженого органу вступає у ці правовідносини;
суб'єкт адміністративної відповідальності - це особа, яка порушила певну норму адміністративного права, внаслідок чого притягується до адміністративної відповідальності. Суб'єкти адміністративно-правових відносин наділені адміністративною правоздатністю та дієздатністю, що охоплюється поняттям "адміністративна правосуб'єктність".
Адміністративна правоздатність - це здатність особи мати адміністративні права і обов'язки, а адміністративна дієздатність означає здатність особи своїми діями реалізовувати свої адміністративні права і обов'язки.
Адміністративна правоздатність фізичних осіб настає з моменту їх народження і припиняється зі смертю.
Часткова адміністративна дієздатність фізичних осіб наступає з 14-ти років, а повна - з 18-ти років.
Адміністративна правосуб'єктність державних органів і юридичних осіб настає з моменту їх заснування і припиняється з моменту їх припинення.
Зміст адміністративної дієздатності державних органів і юридичних осіб визначається їх компетенцією, а посадових (службових) осіб сукупністю їх прав і обов'язків.
Сукупність виконавчо-розпорядчих органів, що діють від імені держави (виконавчої влади) і наділені для цього відповідними повноваженнями (компетенцією) охоплюється поняттям "державна адміністрація".
Значення адміністративного права визначається насамперед тим, що воно є засобом удосконалення державного управління й водночас закріплює організаційні та правові форми участі громадян в управлінні державою.
У цілому адміністративне право складається з двох частин — Загальної і Особливої.
Загальна частина адміністративного права визначає: основні принципи державного управління, правове положення суб'єктів, його форми і методи виконавчо-розпорядчої діяльності, способи забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні тощо.
Особливу частину адміністративного права утворюють норми, що врегульовують порядок управління окремими галузями народного господарства (промисловістю, транспортом, капітальним будівництвом, зв'язком тощо), соціальним розвитком і культурою (освітою, наукою тощо), адміністративно-політичною діяльністю та міжгалузевим державним управлінням (у галузі планування, матеріально-технічного постачання, ціноутворення тощо).