- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Анфилов в. Дорога к трагедии сорок первого года. — м., 1997.
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 2 київська русь (3 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 3 галицько-волинське князівство (3 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 4 українські землі в хіv – хvі ст. (4 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 5 виникнення козацтва і його участь у визвольній боротьбі українського народу (4 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 6 українські землі в другій половині XVII ст. "руїна" (7 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 7 українські землі у хупі ст. (8 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 9 колективізація сільського господарства в усрр (6 год)
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 10 повоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 – середині 1950-х років
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 11 україна у період загострення кризи радянської системи
- •Рекомендована література
- •Самостійна робота 12 українська держава (6 год)
- •Рекомендована література
- •Список рекомендованої літератури до курсу історія України
Рекомендована література
-
Історія України. Під ред. Зайцева. - Львів, 1996, 2000.
-
Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.
-
Борисенко В.Й. Курс української історії. – К., 1996.
-
Смолій В. Історія України. – К., 2000.
-
Крип'якевич I. П. Галицько-Волинське князівство. - К., 1984.
-
Насонов А. Н. Монголы и Русь (История татарской политики на Руси. - М.Л., 1940.
-
Шабульдо ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.
Семінарське заняття № 5
Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
План
-
Люблінська унія 1569 року та її наслідки.
-
Соціально-економічний розвиток України. Магдебурзьке право.
-
Зародження та розвиток українського козацтва.
-
Культурний розвиток українських земель.
Методичні рекомендації
Розглядаючи запропоновані питання, варто звернути увагу на останні спроби аристократії під проводом М.Глинського домогтися створення власної держави на українських землях наприкінці XV — на початку XVI ст. Становище на українських територіях напередодні створення Речі Посполитої. Економічний розвиток українських територій в складі нового державного утворення. Посилення феодально-кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.
Підготовка, проведення і значення Люблінської унії 1569 р. в історії України. Українсько-кримські відносини середини ХVІ ст. Населення українських земель окресленого періоду: зміни в його соціальній структурі, поява козацтва. Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.
Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.
Повсякденна загроза з боку татар і турків, а також литовських, польських і українських феодалів примусила козаків будувати на Запоріжжі дерев’яні укріплення – “городці” або “січі”. У 40-х рр. ХVІ ст. виникла Запорізька Січ, тобто козацька організація, в яку об’єдналися окремі, самостійні доти, дрібні січі. Тільки об’єднання в одну козацьку громаду –“товариство” з одним центральним органом управління – кошем могло забезпечити козацтву існування за порогами. Одним з перших місць перебування центру Запорізької Січі був острів Томаківка. Поступово склався своєрідний адміністративний та військовий устрій Запорізької Січі. Необхідно знати його структуру, функції та особливості.
При ознайомленні з матеріалами про реєстрове козацтво, слід визначити, які цілі ставили правлячі кола Литви і Польщі при його організації; перші набори реєстрових козаків; їх обов’язки і привілеї; внутрішній устрій реєстрового війська; територія його розселення; соціальний склад реєстрових козаків; причини, що обумовили перехід частини реєстровців на бік борців проти кріпацтва та іноземних поневолювачів.
Важливою складовою теми козацтва є його участь у боротьбі з іноземними загарбниками та у розгортанні боротьби народних мас проти феодально – кріпосницького гніту. Особливу увагу слід приділити участі козаків у турецько – татарських походах, які значно активізувалися на початку ХVІІ ст. і пов’язані з ім’ям П.Конашевича – Сагайдачного. Окремою сторінкою антифеодальної боротьби народних мас кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. є селянсько – козацькі повстання К.Косинського, С.Наливайка, М.Жмайла, Т.Федоровича, І.Сулими, П.Бута, К.Скидана, Д.Гуні. Треба добре знати причини повстань, їх хід, керівників та наслідки, одним з яких була проголошена польським урядом у 1638 році Ординація війська Запорізького реєстрового, яка позбавила реєстровців багатьох привілей. Визначаючи значення селянсько – козацьких повстань, варто відмітити, що вони послаблювали шляхетську Польщу та її панування в Україні, допомогли набути народним масам досвіду збройної боротьби, послабили феодальний гніт, прискорювали визрівання самосвідомості українського народу.
Кристалізація нової національної свідомості. Зміни в національній мові. Реформаційний рух і конфесійна боротьба. Національно-культурне піднесення. Братства.