- •Тема 1. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці
- •Тема 2. Сегментарна структура ринку фінансових послуг
- •Тема 3. Суб’єкти ринку фінансових послуг
- •Тема 4. Поняття і класифікація фінансового посередництва
- •Тема 5. Інституційна структура ринку фінансових послуг
- •Література: 3, 6, 7, 9, 10, 11, 14
- •Питання до обговорення
- •Тема 6. Інфраструктура ринку фінансових послуг
- •Тема 7. Фінансові послуги на грошовому ринку
- •Тема 8. Фінансові послуги на валютному ринку
- •Тема 9. Фінансові послуги на ринку позик
- •Традиційний Факторинг Зворотний
- •Тема 10. Фінансові послуги на фондовому ринку
- •Логіка фундаментального аналізу
- •Основні показники акцій
- •Показники обігу
- •Види ринку в залежності від цін і обсягів торгів
- •Характеристики фондових індексів
- •Вимоги щодо діяльності ісі залежно від типів ісі
- •Тема 11. Фінансові послуги з перейняття ризику
- •Тема 12. Державне регулювання та саморегулювання ринку фінансових послуг
Тема 9. Фінансові послуги на ринку позик
План
9.1 Банківські послуги на кредитному ринку
9.2 Лізингові та селенгові операції банків
9.3 Іпотечне кредитування
Література: 6, 21, 22
Основні поняття
Основні види послуг на кредитному ринку:
1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
-
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків – кореспондентів, у т.ч. переказ грошових коштів за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
-
розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
-
операції з валютними цінностями;
-
організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
-
надання гарантій та поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
-
лізингові послуги;
-
факторингові послуги;
-
випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів; інших оборотних платіжних інструментів;
-
випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
-
надання консультативних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;
-
здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
-
перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;
-
операції за дорученням клієнтів з інструментами грошового ринку: з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
-
депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;
-
кредитування капітальних вкладень;
-
вексельне кредитування;
-
послуги овердрафт;
-
форфейтування;
-
довірче управління коштами та цінним паперами за угодами з юридичними і фізичними особами;
-
іпотечне кредитування.
Платіжні інструменти - платіжні доручення , платіжні вимоги, вимоги – доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитові інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
Банківський кредит – будь – яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми.
Принципи кредитування – це основні положення кредитного механізму, що визначають сам процес кредитування (принципи терміновості, цільового характеру, платності, забезпечення).
Забезпечений (ломбардний) вид кредиту - це кредит, який вимагає наявність тієї чи іншої застави (ТМЦ, нерухомості, цінних паперів, майбутнього випуску продукції та ін.).
Незабезпечений (бланковий чи персональний) - це довірчий кредит, який надається без застави, тільки під зобов’язання позичальника погасити позику.
Лізинг – порівняно нова специфічна форма організації кредитно – фінансових відносин, що поєднує елементи кредитування в натуральній і грошовій формі.
Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання договору. Після закінчення строку договору об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність останнього або використовується ним за залишковою вартістю.
Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізінгодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу визначеної на день укладання договору.
Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Форми лізингу: зворотний, пайовий, міжнародний.
Селенг – це одна із різновидностей лізингу. Селенг – це двосторонній процес, який є специфічною формою зобов’язання, що регламентується угодою майнового найму і полягає в передачі власником своїх прав у користування та розпорядження його майном селенг – компанії за визначену плату. Майном, що передається в селенг, можуть бути різні об’єкти права власності: гроші, цінні папери, земельні ділянки, квартири, будівлі, обладнання та ін.
Факторинг – це уступка вимоги кредитором іншій особі (банку або фактор –компанії) з попередньою або наступною компенсацією вартості боргу першому кредитору. Банк або фактор – компанія отримують проценти і комісійну винагороду, які складають дохід факторингової операції.
Факторинг є порівняно новою ефективною системою покращення ліквідності та зменшення фінансового ризику при організації платежів.
Переваги факторингу для клієнта: зменшення кредитного платіжного ризику, своєчасна інкасація дебіторської заборгованості, можливість планувати платіжний оборот, прискорення обігу оборотного капіталу, покращення кредитоспроможності. Оформлюється договором, згідно з яким одна сторона (фактор) передає чи зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт уступає чи обов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт уступає чи зобов'язується уступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таку операцію можуть виконувати банки, інші фінансові та нефінансові установи, фізичні особи - СПД, які мають право здійснювати факторингові операції.
Обсягом боргу являються: грошові кошти, ТМЦ, роботи (послуги).
Фінансовим інструментом являється контракт (фінансовий актив).
Види факторингу