Види ринку в залежності від цін і обсягів торгів

ЦІНА	ОБСЯГ ТОРГІВ	РИНОК
Підвищується	Зростає	"бичачий"
Підвищується	Знижується	"ведмежий"
Знижується	Зростає	"ведмежий"
Знижується	Знижується	"бичачий"

Для аналізу й оцінки організаційно оформленого ринку ЦП використовуються показники індексного характеру, так називані фондові індекси, що характеризують стан фондового ринку на підставі біржових цін і відзначають тенденцію курсів ЦП.

Характеристики фондових індексів

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ	ВИДИ ФОНДОВИХ ІНДЕКСІВ
Вид ринку, що оцінюється	- інтернаціональні індекси характеризують стан світового ринку - національні охоплюють показники фондового ринку окремої країни секторні - характеризують стан ринків на окремих біржах галузеві - використовуються для оцінки за областями економіки
Вид ЦП, що оцінюються	індекси акцій індекси облігацій
Спосіб розрахунку індексів	темп зміни середньоарифметичної ціни темп зміни середньої зваженої ціни середньоарифметичний темп зміни цін середньогеометричний темп зміни цін

В Україні ще не склалося єдиної методології розрахунку національного фондового індексу. Індекси розробляються переважно аналітичними службами інвестиційних компаній і торговців, насамперед для власних потреб. Кількість ЦП, що входять у базу індексів, обмежена, оскільки існує обмежена кількість ліквідних фондових цінностей. Це обставина поки що не дає можливості використовувати індекси для узагальнюючої оцінки українського фондового ринку.

Послуги з довірчого управління фінансовими активами на фондовому ринку

Діяльністю з управління цінними паперами визнається здійснення професійним учасником фондового ринку (керуючим цінними паперами), від свого імені та за винагороду протягом визначеного договором строку управління належними іншій особі (клієнту) і переданими йому у володіння:

- цінними паперами;

- грошима, призначеними для інвестування в цінні папери;

- грошима та цінними паперами, отриманими в процесі управління цінними паперами;

- в інтересах клієнта або зазначених ним третіх осіб.

Згідно зі ст.1 Декрету № 23-93[15] довірче товариство - це товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна (які передають довірчому товариству повноваження власника належного їм майна) щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Довірче товариство може здійснювати такі операції:

• для громадян - збереження і представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;

• для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів і управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству, шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.

Довірчі товариства відрізняються від інших учасників фондового ринку тим, що:

• по-перше, вони виконують виключно представницькі функції, тобто діють за дорученням і від імені довірителів;

• по-друге, вони не є торговцями цінними паперами, і тому не можуть здійснювати ні комісійної, ні комерційної торгівлі цінними паперами;

• по-третє, джерелом доходу довірчого товариства є встановлена договором плата, яку отримують довірені особи на здійснення довірчих операцій.

Під трастовими, або довірительними, розуміються послуги банків по управлінню цінними паперами, та інші послуги за дорученням і в інтересах клієнта на правах довіреної особи.

Банк як довірена особа на підставі укладеної угоди діє від імені свого довірителя і в його інтересах, виступає розпорядником, наприклад, його цінних паперів. Банк зобов'язується розпоряджатись цінними паперами на користь довірителя, яким може бути сам довіритель або третя особа. Умови угоди можуть передбачати розпорядження майном особи, яка заповіла майно, на користь спадкоємців, прийняття коштовностей на зберігання, управління майном як опікуна неповнолітньої особи тощо.

За виконання усіх видів трастових послуг банки отримують від клієнтів комісійну винагороду, яка встановлюється диференційовано за кожний окремий вид послуг: на договірних засадах, у законодавчому порядку або відповідно до рішення суду.

Спільне інвестування на фондовому ринку слід розглядати як об'єднання за певних умов коштів багатьох, переважно дрібних, інвесторів, метою якого є довгострокове розміщення коштів у цінні папери.

Це розміщення на розвинених ринках досить активно здійснюють спеціальні підприємницькі структури - інститути спільного інвестування (ІСІ), які за специфікою своєї діяльності характеризуються великою різноманітністю.

Для розуміння особливості внутрішніх взаємовідносин у рамках ІСІ наведемо їх класифікацію за певними ознаками:

а) за ступенем сталості капіталу - фонди з фіксованими та керованими портфелями. Керовані, у свою чергу, поділяються на відкриті та закриті;

б) за напрямами вкладень - універсальні та спеціалізовані. Напрямами спеціалізації ІСІ можуть бути визначені види цінних паперів, галузі (сектори) економіки, регіони (країни);

в) за цільовою орієнтацією - у цьому аспекті доцільно виділити фонди, що орієнтуються переважно на: зростання вартості активів, одержання дивідендного (відсоткового) доходу, зростання поточного доходу.

До інститутів спільного інвестування належить інвести­ційний фонд (корпоративний або пайовий), який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Тобто, з одного боку, інвестиційний фонд є емітентом, який випускає власні цінні папери - інвестиційні сертифікати, акції, а з іншого боку, він є інвестором, який здійснює вкладення одержаних коштів у цінні папери інших емітентів.

ІCІ залежно від порядку здійснення його діяльності може бути відкритого, інтервального та закритого типу.