Тема 10. Фінансові послуги на фондовому ринку

План

10.1 Організація торгівлі на фондовому ринку

10.2 Фондові біржі та їх послуги на фондовому ринку

10.3 Національна депозитарна система України, її функції, структура та учасники

10.4 Методика оцінки та аналізу цінних паперів

10.5 Послуги з довірчого управління фінансовими активами на фондовому ринку

Література: 7, 8, 9, 23, 24, 26

Основні поняття

Діяльністю з організації торгівлі цінними паперами на фондовому ринку визнається діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) по наданню послуг, що безпосередньо забезпечують укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів між брокерами та/або дилерами шляхом організації і проведення регулярних публічних торгів цінними паперами за встановленими правилами.

Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Основне призначення біржі — створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. Отримання прибутку не є метою діяльності фондової біржі. Це некомерційний учасник централізованого фондового ринку, який не встановлює ціну цінних паперів, а об'єктивно визначає цю ціну. Біржі заборонено безпосередньо впливати на комерційну діяльність учасників фондового ринку. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Основні функції біржі полягають у:

- забезпеченні високого рівня конкуренції попиту і пропозицій у єдиному місці;

- регулюванні обігу цінних паперів на підставі ринкових законів;

- здійсненні кваліфікованого посередництва між продав­цями і покупцями;

- формуванні ринкових цін, що найбільш ефективно відоб­ражають співвідношення попиту і пропозицій цінних паперів, що складаються на ринку;

- зближенні покупців і продавців у просторі та часі;

- формуванні умов для мінімізації комерційного і фінансо­вого ризику;

- забезпеченні учасників фондового ринку інформацією.

Фондова біржа організує купівлю-продаж цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Фондова біржа не може суміщати діяльність з організації торгівлі з іншими видами діяльності.

Основними послугами, що надаються фінансовими посе­редниками на фондовому ринку, є послуги, пов'язані з технічним забезпеченням переміщення цінних паперів, які здійснюються за допомогою інститутів інфраструктури фондового ринку.

Такими інститутами є депозитарій, зберігач та реєстратор що беруть безпосередню участь у здійсненні операцій з переміщення цінних паперів, залежно від форми їх випуску.

Згідно з Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” Центральним депозитарієм корпоративних цінних паперів (далі - депозитарій) визнається непідприємницьке товариство, що створено професійними учасниками фондового ринку з метою формування централі­зованої системи виконання договорів з цінними паперами на організованому ринку. Депозитарій здійснює виключно депози­тарну діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних папе­рів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах для зберігачів цінних паперів та для депозитаріїв-кореспондентів (депозитарію державних цінних паперів та/або іноземних депозитаріїв), обслуго­вування операцій па цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Сферою діяльності Національної депозитарної сис­теми є:

- стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

- уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

- відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;

- реальна поставка чи переміщення з рахунка в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

- акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

- регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

- надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

- розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Для забезпечення функціонування єдиної системи депози­тарного обліку у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний депозитарій. Уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. На етапі створення Національного депозитарію держава виходячи з фінансових можливостей здійснює заходи щодо його створення, передбачаючи на це відповідні кошти. Частка держави у статутному фонді Національного депозитарію може бути відчужена іншим акціонерам не раніше двох років після його створення.

До компетенції Національного депозитарію належить:

• стандартизація депозитарного обліку відповідно до міжнародних норм;

• стандартизація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні, відповідно до міжнародних норм;

• встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників Національної депози­тарної системи, контроль за їх кореспондентськими відносинами з депозитарними установами інших країн.

Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами у Національному депозитарії встановлюється Національним банком України за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фундаментальний аналіз передбачає ретельне вивчення фінансово-господарського положення емітента, прогнозування його майбутнього в контексті стану і ймовірних змін зовнішнього середовища господарювання.

Основною метою фундаментального аналізу є прогнозування майбутніх доходів емітента і зв'язаних з ними дивідендів і балансової вартості акції.