267

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

Кафедра психології та педагогіки

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

“ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ”

для студентів напряму підготовки “Психологія”

освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

(денна, заочна)

Київ 2010

Підготовлено: кандидатом психологічних наук, старшим викладачем кафедри психології та педагогіки Ісаєвою Є.С.

Рецензент: доктор психологічних наук, професор Власова О.І.

Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки

Протокол № 3 від 19.10.2010.

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

Ісаєва Є. С. Навчальна програма дисципліни “Психологія спілкування” (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2010 — 15с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Психологія спілкування”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, список літератури.

Університет сучасних знань УСЗ, 2010

Пояснювальна записка

Основна мета вивчення дисципліни “Психологія спілкування” – сформулювати систему знань про особливості та правила спілкування між людьми, вдосконалити професійні та міжособистісні взаємодії. Даний курс призначений для студентів спеціальності “Психологія”, тому що спілкування - це основна форма роботи психолога з людьми. Треба пам’ятати, що проблема оволодіння мистецтвом спілкування одна з головних, бо тут вирішується важлива задача – формування культури взаємодії у суспільному житті. Кінцевою метою курсу є формування системного уявлення про основні проблеми спілкування між людьми їх причини та засоби їх вирішення.

Студенти повинні розширити та поглибити свої знання про психологічні особливості людини та набути нових знань в аспекті взаємовідношень з людьми.

Виходячи з мети вивчення дисципліни, слід виділити наступні завдання:

1. Вивчення феномену спілкування в психології.

2. Вивчення основних засобів спілкування.

3. Вивчення основних соціально-психологічних особливостей ділового спілкування.

4. Вивчення основних невербальних засобів спілкування.

5. Вивчення основних елементів активного слухання.

6. Вивчення основних методів мотивування.

7. Вивчення психологічних особливостей конфліктів у взаємовідносинах.

8. Вивчення правил подачі та сприйняття зворотного зв’язку.

9. Вивчення принципів ефективних переговорів як аспекту взаємодії.

Міждисциплінарні зв’язки та місце дисципліни в навчальному процесі

Вивчення дисципліни “Психологія спілкування” базується на знаннях з філософії, загальної та соціальної психології, соціології, етики, естетики. Учбовий матеріал подається згідно ідеї системного підходу, тобто усі знання, які студенти отримують на лекційних занять вони використовують на практичних заняттях з цієї дисципліни.

Дисципліна “Психологія спілкування” логічно пов’язана з психологічними дисциплінами, такими як зальна психологія, соціальна психологія, конфліктологія.

Вимоги до знань і умінь студентів

Студенти повинні знати:

• основні підходи до поняття “спілкування”;

• основну мету, функції та засоби спілкування;

• основні типи психологічних бар’єрів та причини їх виникнення;

• психологічну структуру акту спілкування;

• основні засоби активного слухання;

• основні позиції та стани “Я” у спілкуванні;

• основні типи конфліктів та засоби їх вирішення;

• основні правила переговорів як взаємодії.

Студенти повинні вміти:

• застосовувати отримані знання для покращення свого мистецтва спілкування;

• аналізувати причини виникнення психологічних конфліктів у взаємовідносинах;

• створювати сприятливі умови для спілкування та встановлення взаємовідносин з іншими людьми.

Критерії оцінювання знань студентів

Поточний і рубіжний контроль знань та умінь студентів здійснюється засобом письмових контрольних робіт, рефератів, аналізом практичних завдань після вивчення окремих тем, колоквіумів – після вивчення розділу.

Підсумковий контроль знань студентів – залік, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

“Зараховано” – знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускають деякі незначні неточності.

“Не зараховано” – виставляється, якщо студент не володіє більшістю питань програми, не орієнтується в основних поняттях.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за стобальною шкалою, що використовується в УСЗ	Оцінка за національною шкалою
А	90 – 100	«5» («відмінно»)
В	80-89	«4» («дуже добре», вище середнього рівня з кількома помилками)
C	71 – 79	«4» («добре», в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок)
D	60 – 70	«3» («задовільно», непогано, але зі значною кількістю недоліків)
E	50-59	«3» («задовільно», виконання задовольняє мінімальні критерії)
F X	30 – 49	«2» («незадовільно») із можливістю повторного складання
F	0 - 29	«2» («незадовільно») із обов’язковим повторним вивченням дисципліни