- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •Білет 2 питання1
- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •2)Розчини електролітів та неелектролітів. Дисоціація. Водневий показник
- •3)Подвійний електричний шар
- •1)Гази , рідини, тверді тіла. Гомогенні та гетерогенні системи. Поверхні поділу фаз. Поверхневі явища. Поверхневий натяг.
- •2)Дисперсні системи. Класифікація. Ступінь дисперсності. Колоїдні системи(розчини). Нанофізика, нанохімія, нанотехнології.
- •3)Ентропія та ентальпія. Вільна енергія Гіббса.
- •Визначення
- •Історична довідка
- •3. Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реакції. Визначення порядку реакції.
- •1.Предмет фіз.-хімії.Коротка історична довідка. Інтегрування різних наукових напрямів.
- •2.Дисперсні системи.Класифікація.Ступінь дисперсності.Колоїдні системи(розчини) .Нанофізика. Нанохімія. Нанотехнології.
- •3.Поверхневіявища.Пар.Міцели.Адсорбція.Адсорбціяелектролітів.Змочування.Аднезія. Когезія.
- •Швидкості та константи швидкості. Хімічна кінетика. Закон дії мас. Порядок реакції. Молекулярність. Каталітичні реакції. Фотохімічні реакції.
- •Асоціація молекул у гомогенних полярних та слабкополярних рідинах. Структурування дисперсних систем. Залежність в’язкості від температури. Залежність деформацій від тиску.
- •1)Ідеальні гази та ідеальні розчини.Концентрація та активність.Тиск і фугітивність. Електроліти і неелектроліти. Дисоціація (електролітична).Ph.Вода.Йонний добуток води.Жорсткість(твердість води).Dh.
- •3)Загальний аналіз процесів у друкарських та після друкарських операціях виготовлення друкових видань та пакувань.
- •Закон Ньютона. Рідини, що підпорядковуються цьому закону(ньютонівські рідини) та ті, що не підпорядковуються йому (неньютонівські рідини).
- •Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реації. Визначення порядку реакції.
- •1.Властивості атомів, молекул, йонів та агрегатні стани. Гази, рідини, тверді тіла.Гомогенні та гетерогенні системи.Поверхні поділу фаз.
- •2.Дисперсні системи класифікація.Ступінь дисперсності. Колоїдні системи (розчини).Нанофізика, нанахімія, нанотехнології.
- •3.Поверхневі явища. Пар.Міцели. Адсорбція. Адсорбція електронів. Адгезія.Когезія.Принцип друкарського офсетного процесу.
- •1.Періодична система елементів.Хімічні перетворення – зміна електричних систем молекул (атомів йонів). Хімічні зв’язки. Молекули…Спектри поглинання та випромінювання.
- •2.Закон н. Рідини, що підпорядковуються закону н. Та ті, що не підпорядковуються йому.Поведінка фабри у друкарському процесі.
- •3.Хімічна кінетика. Молекулярність та порядок реакції.Визначення порядку реакції.Швидкості технологічних процесів. Обладнання та матеріали.
2)Дисперсні системи. Класифікація. Ступінь дисперсності. Колоїдні системи(розчини). Нанофізика, нанохімія, нанотехнології.
ДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ (лат. dispersio — розсіювання + грец. systema — комплекс, або організоване ціле) — гетерогенна система, що складається із безперервного рідкого, твердого або газоподібного середовища (дисперсійне середовище), в якому розподілена велика кількість малих частинок однієї або декількох речовин і дисперсної фази. Іншими словами Д.с. — це взаємопов’язані або взаємозалежні частки (дисперсійне середовище та дисперсна фаза), які разом виконують спільну функцію, задачу, яку неможна досягти лише однією із них.Головними ознаками Д.с. є висока роздрібненість (дисперсність) та гетерогенність. Вони мають особливі характерні властивості: підвищену хімічну і біологічну активність; адсорбційну здатність; надлишок вільної енергії, що зумовлює їх термодинамічну нестійкість. У Д.с. легко відбуваються процеси, які знижують вільну енергію, а саме адсорбція, коагуляція (злипання дисперсних частинок), утворення макроструктур та ін.
Різноманітні Д.с. широко розповсюджені у природі і часто відзначаються в різних галузях промисловості та сільського господарства. Складові частини Землі та її атмосфери, рослинні та тваринні організми і продукти їх життєдіяльності — це Д.с. Утворення і руйнування Д.с. відіграє вирішальну роль у генезисі землі, розвитку живих організмів, в одержанні речовин та продуктів їх перероблення. Тверді матеріали сучасної техніки (метали і сплави, бетон, матеріали на основі полімерів), як і природні (дерево, шкіра, рослинні і тваринні волокна і тканини на їх основі) є твердими Д.с. (дисперсними структурами). У фармації як лікарські форми використовують емульсії, мазі, піни, порошки та ін.
Д.с. класифікують за різними ознаками: за дисперсністю, агрегатним станом, структурою, міжфазною взаємодією, формою частинок. За дисперсністю (подрібненістю) Д.с. розділяють на колоїдно-дисперсні або ультрамікрогетерогенні (а=10–9–10–7 м), мікрогетерогенні (а=10–7–10–4 м), грубодисперсні (а>10–4 м), де а — поперечний розмір частинок дисперсної фази, що визначається величиною діаметра d для сферичних частинок або довжиною ребра l — для кубічних частинок. Характеристиками дисперсності є також ступінь дисперсності D — величина, обернена поперечному розміру частинок м–1, і питома поверхня Sпит. Питому поверхню обчислюють як відношення міжфазної поверхні S до об’єму дисперсної фази V: Sпит=S/V, м–1.
Розміри питомої поверхні та ступеня дисперсності збігаються, що вказує на їх прямо пропорційну залежність Sпит=KD=K, де K — коефіцієнт пропорційності, який залежить від форми частинок. Усі три характеристики пов’язані між собою: зі зменшенням розмірів частинок збільшується ступінь дисперсності та питома поверхня. Дисперсність впливає на усі основні характеристики Д.с.: оптичні, кінетичні, каталітичні тощо.Розподіл дисперсних систем за агрегатним станом:
Дисперсна фаза |
Дисперсійне середовище |
Позначення системи |
Приклади |
Газ |
Газ |
Г/Г |
Атмосфера Землі |
Рідина |
Газ |
Р/Г |
Аерозолі рідких фармацевтичних речовин, туман, хмари |
Тверде тіло |
Газ |
Т/Г |
Аерозолі твердих фармацевтичних речовин, порошки, пил, дим |
Газ |
Рідина |
Г/Р |
Піни, газові емульсії |
Рідина |
Рідина |
Р/Р |
Емульсії (молоко, фармацевтичні емульсії) |
Тверде тіло |
Рідина |
Т/Р |
Суспензії, ліозолі |
Газ |
Тверде тіло |
Г/Т |
Тверді піни, пемза, силікагель |
Рідина |
Тверде тіло |
Р/Т |
Гелі, перли, капілярні системи |
Тверде тіло |
Тверде тіло |
Т/Т |
Кольорове скло, мінерали, сплави |
Примітка: Т/Г, Р/Г — аерозолі; Т/Р — ліозолі; Т/Т — тверді золі.
КОЛОЇДИ, КОЛОЇДНІ СИСТЕМИ, (рос. коллоиды, коллоидные системы, англ. colloid systems; нім. Kolloidsysteme n pl) – мікрогетерогенні дисперсні системи (проміжний стан між справжніми розчинами й грубо-дисперсними системами), що складаються з дуже подрібнених частинок (від 1 до 1000 нм), рівномірно розподілених (розосереджених) в однорідному середовищі або фізично однорідні системи, що містять макромолекули як один з компонентів (молекулярний колоїд). На відміну від частинок грубодисперсних систем (суспензій, емульсій, пін тощо), розмір частинок яких звичайно перевищує 10-4 см, колоїдні частинки беруть участь в інтенсивному броунівському рухові і не седиментують в полі сил земного тяжіння. К.с. з газовим дисперсійним середовищем - високодисперсні аерозолі (дими, тумани), з рідким - золі, латекси, міцелярні розчини, мікроемульсії, з твердого - системи типу рубінового скла. Колоїдні системи утворюються внаслідок конденсації (при виділенні колоїдно-дисперсної фази з перенасиченої пари, розчину або розплаву) або диспергування. Найпоширеніші в природі та техніці колоїдні системи з рідким дисперсійним середовищем.
Нанотехнології, нанонауки — це наука і технологія колоїдних систем, це колоїдна хімія, колоїдна фізика, молекулярна біологія, вся мікроелектроніка, принципова відмінність колоїдних систем до яких належать: хмари, кров людини, молекули ДНК і білків, транзистори, з яких збираються мікропроцесори, в тому що поверхня таких частинок або величезних молекул в мільйони разів перевершує обсяг самих частинок, такі частки займають проміжне положення між справжніми гомогенними розчинами, сплавами, і звичайними об'єктами макросвіту як то стіл, книга, пісок. Поведінка таких систем сильно відрізняється від поведінки істинних розчинів і розплавів і від об'єктів макросвіту завдяки високорозвиненою поверхні, як правило такі ефекти починають відігравати значну роль коли розмір частинок лежить в діапазоні 1-100 нанометрів, звідси прийшло заміщення слова колоїдна фізика, хімія, біологія на нанонауки і нанотехнології, маючи на увазі розмір об'єктів, про які йде мова.