- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •Білет 2 питання1
- •Зв'язок з хімічним потенціалом
- •2)Розчини електролітів та неелектролітів. Дисоціація. Водневий показник
- •3)Подвійний електричний шар
- •1)Гази , рідини, тверді тіла. Гомогенні та гетерогенні системи. Поверхні поділу фаз. Поверхневі явища. Поверхневий натяг.
- •2)Дисперсні системи. Класифікація. Ступінь дисперсності. Колоїдні системи(розчини). Нанофізика, нанохімія, нанотехнології.
- •3)Ентропія та ентальпія. Вільна енергія Гіббса.
- •Визначення
- •Історична довідка
- •3. Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реакції. Визначення порядку реакції.
- •1.Предмет фіз.-хімії.Коротка історична довідка. Інтегрування різних наукових напрямів.
- •2.Дисперсні системи.Класифікація.Ступінь дисперсності.Колоїдні системи(розчини) .Нанофізика. Нанохімія. Нанотехнології.
- •3.Поверхневіявища.Пар.Міцели.Адсорбція.Адсорбціяелектролітів.Змочування.Аднезія. Когезія.
- •Швидкості та константи швидкості. Хімічна кінетика. Закон дії мас. Порядок реакції. Молекулярність. Каталітичні реакції. Фотохімічні реакції.
- •Асоціація молекул у гомогенних полярних та слабкополярних рідинах. Структурування дисперсних систем. Залежність в’язкості від температури. Залежність деформацій від тиску.
- •1)Ідеальні гази та ідеальні розчини.Концентрація та активність.Тиск і фугітивність. Електроліти і неелектроліти. Дисоціація (електролітична).Ph.Вода.Йонний добуток води.Жорсткість(твердість води).Dh.
- •3)Загальний аналіз процесів у друкарських та після друкарських операціях виготовлення друкових видань та пакувань.
- •Закон Ньютона. Рідини, що підпорядковуються цьому закону(ньютонівські рідини) та ті, що не підпорядковуються йому (неньютонівські рідини).
- •Хімічна кінетика. Молекулярність і порядок реації. Визначення порядку реакції.
- •1.Властивості атомів, молекул, йонів та агрегатні стани. Гази, рідини, тверді тіла.Гомогенні та гетерогенні системи.Поверхні поділу фаз.
- •2.Дисперсні системи класифікація.Ступінь дисперсності. Колоїдні системи (розчини).Нанофізика, нанахімія, нанотехнології.
- •3.Поверхневі явища. Пар.Міцели. Адсорбція. Адсорбція електронів. Адгезія.Когезія.Принцип друкарського офсетного процесу.
- •1.Періодична система елементів.Хімічні перетворення – зміна електричних систем молекул (атомів йонів). Хімічні зв’язки. Молекули…Спектри поглинання та випромінювання.
- •2.Закон н. Рідини, що підпорядковуються закону н. Та ті, що не підпорядковуються йому.Поведінка фабри у друкарському процесі.
- •3.Хімічна кінетика. Молекулярність та порядок реакції.Визначення порядку реакції.Швидкості технологічних процесів. Обладнання та матеріали.
1.Властивості атомів, молекул, йонів та агрегатні стани. Гази, рідини, тверді тіла.Гомогенні та гетерогенні системи.Поверхні поділу фаз.
Властивості атомів
Хімічні властивості атома визначаються в основному валентними електронами – електронами на зовнішній оболонці. Кількість електронів на зовнішній оболонці визначає валентність атома.
Атоми останнього стовпчика періодичної таблиці елементів мають повністю заповнену зовнішню оболонку, а для переходу електрона на наступну оболонку потрібно надати атому дуже велику енергію. Тому ці атоми інертні, не схильні вступати в хімічні реакції. Інертні гази зріджуються й кристалізуються тільки при дуже низьких температурах.
При утворенні хімічних сполук атомні орбіталі видозмінюються, деформуються і стають молекулярними орбіталями. При цьому відбувається процес гібридизації орбіталей – утворення нових орбіталей, як специфічної суми базових.
Електричні і оптичні властивості молекул Поведінка речовини в електричному полі визначається основними електричними характеристиками молекул – постійним дипольним моментом та поляризуємістю.
Оптичні властивості речовини характеризують її поведінку в змінному електричному полі світлової хвилі і визначаються поляризованістю молекули цієї речовини.
Магнітні властивості молекул Молекули і макромолекули переважної більшості хімічних сполук є діамагнітними. Молекули, які мають постійний магнітний момент, є парамагнітними. До таких належать молекули з непарною кількістю електронів на зовнішній оболонці. Магнітна сприйнятливість парамагнітних речовин залежить від температури, оскільки тепловий рух перешкоджає орієнтації магнітних моментів в магнітному полі.
Властивості йонів Кожна хімічна властивість, що проявляється сильними електролітами в розчинах - це властивість йонів, на які він розпався
Наприклад: змішуючи розчини хлориду кальцію і нітрату срібла, ми спостерігаємо утворення осаду хлориду срібла AgCl, а в розчині залишається нітрат кальцію.
+ Ca (NO3)2CaCl2 + 2AgNO3 = 2AgCl
Обидві вихідні солі - сильні електроліти і в розчині повністю дисоційовані: CaCl2 - на йони Ca2+ і йони Cl-, AgNO3 на йони Ag+ i NO3-. Одна з солей Ca(NO3)2 лишається в розчині дисоційованою на йони Ca2+ i NO3- + Ca2+ + 2NO3-Ca2+ + 2Cl-+Ag+ + 2NO3- = 2AgCl
Такий запис називають повним йонним рівнянням.
2Ag+ + 2Cl- = 2AgCl
Ag+ + 2 Cl- = AgCl
Отже, реакція обміну в розчинах електролітів відбуваються в напрямі зв’язування йонів.
Три класичні агрегатні стани
Газ, рідина й тверде тіло складають трійку відомих із глибокої давнини агрегатних станів. Ці стани властиві для більшості речовин, які зустрічаються людині. Принципова відмінність між ними у тому, як вони зберігають або не зберігають об’єм і форму.
Газ – один із агрегатних станів речовини, для якого характерні великі відстані між частинками порівняно з твердим і рідинним станами, мала міжмолекулярна взаємодія між ними, невпорядкованість, а середня кінетична енергія руху молекул набагато більша за енергію взаємодії між ними. Характеристичною властивістю газу є те, що він здатний вільно поширюватися в усьому доступному для нього просторі, рівномірно заповнюючи його. На відміну від рідини та твердого тіла газ не утворює поверхні. Характерним прикладом газу є повітря.
Рідина́ – один з основних агрегатних станів речовини поряд із газом та твердим тілом. Від газу рідина відрізняється тим, що зберігає свій об’єм, а від твердого тіла тим, що не зберігає форму.
Рух рідин та тіл в рідинах вивчає розділ фізики гідродинаміка, будову та фізичні властивості рідин – фізика рідин, складова частнина молекулярної фізики.
Тверде́ тіло – агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми на відміну від інших агрегатних станів рідини та газу. Атоми твердих тіл більшість часу проводять в околі певних рівноважних положень, здійснюючи тільки незначні теплові коливання.
Електричні, магнітні і деякі інші властивості твердих тіл визначаються переважно характером руху валентних електронів його атомів. У зв’язку з цим тверді тіла поділяються за електричними властивостями на діелектрики, напівпровідники, метали, сегнетоелектрики; за магнітними – на діамагнетики, парамагнетики, феромагнетики, антиферомагнетики.
Гетерогенні системи – фізико-хімічні системи, що складаються з двох або кількох фаз, напр., система: «лід – вода – водяна пара» – гетероґенна система з трьох фаз.
Гетерогенний – неоднорідний, той, що складається з різних за складом частин (протилежне — гомогенний). Фаза-однорідна складова частина фізико-хімічної системи.
Поверхневий поділ фаз
Поверхневі явища проявляються в процесах, що відбуваються на межі поділу фаз. Фази можуть бути рухомі і нерухомі.Рухомі – рідина, газ(рідина – рідина, рідина – газ).Нерухомі: рідина – тверде тіло, газ – тверде тіло, тверде тіло – тверде тіло (тверде тіло – тверде тіло – газ, тверде тіло – тверде тіло – рідина).