- •1. Предмет, методологічні основи курсу “Історія України”. Джерела історії України, її історіографія.
- •2.Первісно-общинний лад на території України. Зародження, формування, розклад
- •3. Найдавніші народи на території України: кіммерійці, скіфи, сармати
- •4. Трипільська культура та її місце в історії України.
- •5. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •6. Проблема походження східних слов’ян в історіографії. Держава антів.
- •7. Проблема утворення і розвитку Київської Русі в історіографії.
- •8. Соціально-економічний розвиток Киїської Русі.
- •9. Запровадження християнства на Русі та його історичне значення.
- •10. Розвиток Руських земель в умовах децентралізації київської Русі
- •11. Місце Київської Русі у системі міжнародних відносин Середньовіччя
- •12. Боротьба к.Р. З монголо-татарською навалою та її світове значення
- •13. Галицько-волинське князівство як спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі. Роман Мстиславович. Данило Галицький.
- •14. Литовська доба української історії. Кревська унія 1385 року.
- •15. Литовсько-руська держава. Її політично - адміністративний устрій і соціально-класова структура
- •16. Україна в часи польської експансії. Люблінська унія 1569 р.
- •17 Берестейська церковна унія 1596 р. Релігійна полеміка. Боротьба українського народу проти експансії католицизму.
- •18 Основні причини, умови, джерела та етапи формування і розвитку українського козацтва.
- •19 Запорізька Січ як центр консолідації національно - патріотичних сил, перехрестя багатьох культур та релігій
- •22 Початковий період Визвольної війни укр.. Народу під проводом б. Хмельницького (1648-1649) Зборівський договір.
- •23Воєнні дії б Хмельницького в 1650-1651 Білоцерківський договір
- •24. Події 1652-1653 рр. Визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Кам’янецька угода.
- •25. Переяславсько-московська угода 1954р. Березневі статті. Приєднання українських земель до Російської держави та його оцінка в історичній літературі.
- •27.Україна після смерті б.Хмельницького.Боротьба за збереження незалежності. Велика Руїна.
- •28. Гетьманщина.Структура та соціально0економічний розвиток.
- •29. Участь українського народу у північній війні.Гетьман і.Мазепа.
- •30. Українська політика Катерини 2.Указ 1783 року.
- •31Економічна політика росії щодо України кінець хviii-XX
- •32. Останні гетьмани України: д.Апостол ( 1727-1734 рр.) та к.Розумовський (1750-1764 рр.).
- •33. Народні рухи на правобережній та Лівобережній Україні 17-18 ст та їх соціальна спрямованість(гайдамаччина, коліївщина)
- •34.Три поділи Польщі та їх вплив на історичну долю Правобережної та Лівобережної України
- •35. Декабристський рух та його вплив на розвиток громадсько-політичного руху в Україні
- •36. Соціально-політичні та економічні наслідки буржуазних реформ 60-80-х рр. Хіх століття. Промисловий переворот в Україні.
- •37.Стан українських земель у складі Австро-Угорщини. Початок українського визвольного руху( кінець хуііі – початок хХст.)
- •38. Суспільно-політичний рух в Україні в першій половині хіх ст. Кирило-Мефодіївське товариство
- •39. Основні тенденції хіх – на початку хх ст.. Громади. Створення політичних партій, їх програми
- •40. Аграрна реформа п. Столипіна і Україна
- •41. Україна в роки першої світової війни: світовий баланс сил та національні інтереси
- •42. Співвідношення політичних сил в Україні після Лютневої революції 1917 р. Утворення та діяльність Центральної ради, її 1 та 2 Універсали
- •43. Універсал цр.
- •44. Берестейський мирний договір (1918 р.) унр з країнами Четверного союзу. Його наслідки для України.
- •45. Гетьманський переворот п.Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика його уряду.
- •46. Падіння гетьманщини. Прихід до влади Директорії унр, її діяльність, причини поразки. С.Петлюра.
- •47. Утворення Західно-Української Народної Республіки. Українська Галицька Армія (уга). Акт злуки зунр і унр.
- •48. Варшавський договір Директорії з Польським урядом (квітень 1920 р.). Наступ на Київ і його невдача. Ризький договір 1921 р. Та його наслідки для України.
- •49. Уроки української національної революції 1917-1920рр.
- •50. Державна економічна політика 20-х рр. XX ст. Та її наслідки
- •53. Формування індустріалізації в україні в 30 рр хх ст.-наслідки
- •55. Сталінська політика насильницької колективізації. Соціально-політичні та демографічні наслідки голодомору 1932-1933 рр. В Україні
- •56. Західноукраїнські землі в 20-30рр. Хх ст. Об’єднання Західної України з урср у 1939 році
- •57. Напад фашистської Німеччини не урср. Україна в планах фашистського рейху. Обороні бої на території України в 1941-1942 рр
- •58. Розгортання радянського і національного партизанського рухів проти окупантів в роки Великої Вітчизняної війни. Оун у війні та взаємини її провідників з нацистами
- •59. Визволення України від німецько-фашистських окупантів. Вклад народу України в перемого над фашизмом
- •60. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Урср в системі міжнародних відносин
- •61. Труднощі відбудови народного господарства України в повоєний період. Голод 1946-1947рр: причини та наслідки
- •62. Перші спроби десталінізації в Україні після смерті Сталіна, їх суперечливий та непослідовний характер
- •63. Реформи м. Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер.
- •64. Економічні реформи другої половини 60-х років хх ст., їх непослідовність.
- •65. Неосталінізм. Застійні тенденції в суспільному житті. Розвиток дисидентського руху в 60-80-х р.Р. Хх ст.
- •66. “Перебудова” м.Горбачова й Україна: причини, суть, наслідки.
- •Причини Перебудови
- •67. Передумови та основні шляхи розбудови незалежної держави Україна. Прийняття “Декларації про державний суверенітет України”. “Акт проголошення незалежності України”.
- •68. Державне будівництво в незалежній Україні.
- •69. Багатопартійність та політичний плюралізм в Україні на сучасному етапі. Програми та практична діяльність нових політичних партій і організацій.
36. Соціально-політичні та економічні наслідки буржуазних реформ 60-80-х рр. Хіх століття. Промисловий переворот в Україні.
В результаті цих процесів в кінці XIX ст. Україна перетворилася на один з найбільш розвинутих районів Російської імперії.У другій половині XIX ст. в Україні, як і в Росії в цілому, розгорталося будівництво залізниць, довжина яких 1890 р. становила 6800 км.Розвиток залізничного транспорту вимагав великої кількості паровозів, вагонів, залізничних рейок, станційного обладнання. І це дало сильний поштовх розвиткові в Україні металургійної, вугільної і машинобудівної промисловості. Значну роль у розвитку української промисловості відігравав іноземний капітал.Промисловий переворот в Україні супроводжувався формуванням нових соціальних верств: буржуазії і пролетаріату. Зростали міста, особливо старі промислові центри — Київ, Одеса, Харків. З'явилося багато нових міст. Однак формування нових верств майже не торкнулося української нації. Серед підприємців і робітників українців було небагато. Вони залишалися переважно селянською нацією. Міське ж населення переважно було російськомовним і зрусифікованим.
Становище робітників було надзвичайно важким. їхня заробітна платня складала всього 22 % середньої зарплатні робітників Західної Європи. Робочі зміни тривали часто 14—15 годин. Значна частина зароблених грошей витрачалася на продукти харчування та виплату штрафів за найдрібніші порушення.
Капіталізм поширювався не тільки в промисловості, айв сільському господарстві. В цей період сталися істотні зміни в землеволодінні і землекористуванні.
Але продовжували зберігатися феодальні пережитки: поміщицьке землеволодіння, общинне землекористування, яке заважало селянам вільно розпоряджатися наділом, відробіткова система за користування поміщицькою землею. Під впливом капіталістичного виробництва в сільському господарстві зростає застосування машин, удосконалюється агротехніка, особливо в поміщицьких маєтках та господарствах заможних селян.
Поміщики у своїй більшості, незважаючи на наявні можливості, виявились неспроможними на капіталістичну перебудову своїх господарств. Посилювались господарські позиції тих винахідливих селян та інших категорій землевласників, які господарювали за ринковими законами, використовуючи найману працю.
Однак основна маса селянства страждала від малоземелля і бідності. Це спричинило міграцію значної частини українських селяни у різні райони Російської імперії (Поволжя, Кубань, Середня Азія, Сибір і Далекий Схід) в пошуках кращих умов господарювання. Так до кінця XIX ст. Україну залишило близько 2 млн переселенців у ці реґіони.
37.Стан українських земель у складі Австро-Угорщини. Початок українського визвольного руху( кінець хуііі – початок хХст.)
Після революції 1848—1849 рр. у національно-визвольному русі в західноукраїнських землях виникли три нових течії: москвофіли, народовці і радикали.
До москвофілів належала частина інтеліґенції, селянства, сільських і міських підприємців, що зневірилися у можливості захищати національні інтереси власними силами і почала шукати порятунку від полонізації та онімечування, що їх проводила імперська влада в орієнтації на Росію.
На противагу москвофілам у 1860-ті рр. в Західній Україні зародився рух народовців, учасники якого покладались на силу власного народу та визнавали українців окремим народом, прагнучи політичного об'єднання західноукраїнських та наддніпрянських земель.
Зокрема 1868 р. ними було засновано культурно-просвітницьке товариство «Просвіта».
1873 р. народовці створили Літературне товариство ім. Т. Шевченка, яке 1892 р. було перетворено на Наукове (НТШ). У середині 70-х рр. XIX ст. в українському національному русі в Галичині набирає силу радикальна течія.
Питання майбутнього України опинилося в полі зору політиків держав Європи. На тлі визрівання австро-російського конфлікту австрійський уряд погодився на поступки українцям у національно-культурних питаннях, уклавши з народовця- ас ми угоду про підтримку ними антиросійської політики. В Галичині почалася нова ера відносин українців з поляками і австрійською владою. Вона вплинула на національно-визвольний рух, стала його своєрідним каталізатором.Посилювався і національний рух на Буковині.
Ситуація суттєво змінилася на краще, коли 1875 р. був заснований Чернівецький університет, частину викладачів якого становили галицькі українці, що
були провідниками національної ідеї.
Складною була ситуація в Закарпатті. Після перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорщину тут посилилася мадяризація. В національному русі краю панувало москвофільство. Під його впливом перебували створені у 1860-ті рр. перші національні товариства. Поширенню москвофільства сприяло те, що посилена мадяризація змушувала закарпатських українців шукати допомоги зовні.