23Воєнні дії б Хмельницького в 1650-1651 Білоцерківський договір

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.

Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою шляхетської Польщі. Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах; територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством; реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством. гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони. гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати.

24. Події 1652-1653 рр. Визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького. Кам’янецька угода.

У 1652-1653 рр. Б. Хмельницький використав мирний перепочинок для зміцнення своїх сил. Він вирішив в 1652 р. здійснити новий похід у Молдавію, щоб відновити військовий союз, який встановився раніше (в 1650 р.). Польське військо під командуванням гетьмана Мартина Калиновського, що хотіло цьому перешкодити, було вщент розгромлене під містечком Батіг на Південному Бузі. Після перемоги під Батогом українська армія в червні підійшла під Кам'янець-Подільський та спробувала захопити місто. Проте через несприятливі обставини (епідемія серед козаків, відсутність провіанту в околицях) Б.Хмельницький був змушений віддати наказ про відступ.

Весною 1653 р. українська армія на чолі з Б. Хмельницьким знову вирушила в похід. Пройшовши через Бар, Меджибіж, Дунаєвці, вона рушила до Бедрихового Городка, де було влаштовано табір. Козацькі загони зайняли Сатанів та ряд інших містечок. Голод, грабежі татар, звістки про невдачі в Молдавії викликали у повстанців вибух невдоволення діями гетьмана. Б. Хмельницькому довелось докласти великих зусиль для заспокоєння козаків. Козацька армія починає відступ до Білої Церкви.

Восени 1653 р. Б. Хмельницький повертається на Поділля. Він дізнається про смерть Тимоша і наказує відвести тіло сина до Чигирина. А сам, дочекавшись підходу хана Іслам-Гірея, вирушає назустріч 40-тисячній польській армії, яка виступила в похід з-під Кам'янця-Подільського. Польське командування вирішило відступити під м. Жванець, сподіваючись на військову допомогу Молдавії, Валахії та Трансильванії.

Б. Хмельницький вирішив блокувати польський табір. У жовтні в польському таборі почався голод, від якого почали масово вмирати німецькі та угорські піхотинці.

Проте в грудні кримський хан Іслам-Гірей розпочав переговори з польськими дипломатами, які завершились укладенням 15 грудня усної Кам'янецької угоди, що передбачала припинення військових дій, виплату татарам великої суми грошей, дозвіл грабувати українські землі й брати ясир, залишення війська Запорозького «при давніх вільностях». Польську армію було врятовано. Б. Хмельницький не брав участі в переговорах з королем, тому він не визнав укладеної угоди. Але українська армія, яка була позбавлена татарської підтримки та відчувала певну скруту, мусила відступити до Чигирина.