32. Державний кредит, його форми та види.

Державний кредит тісно пов'язаний з бюджетним дефіцитом і виступає джерелом його покриття. За допомогою державного кредиту мобілізуються кошти не тільки для фінансування державного дефіциту, а й для згладжування нерівномірності надходження податкових платежів, погашення розміщених раніше позик, забезпечення касового виконання бюджету, фінансування цільових програм тощо. Основною формою державного кредиту виступають державні позики, оформлені у вигляді державних цінних паперів (облігацій) та казначейських зобов'язань (векселів).

Залежно від зобов'язань держави щодо погашення боргу розрізняють позики з правом та без права довготермінового погашення. При емісії борго­вих зобов'язань з правом довготермінового погашення держава отримує мо­жливість гнучкіше управляти процесом обслуговування та погашення боргу. Іншою формою державного кредиту виступають кредити, надані урядами інших країн та міжнародними фінансово-кредитними інститутами.

Джерелами погашення державних позик залежно від економічної ситуа­ції в країні виступають:

- додаткові надходження від сплати податків;

- доходи від вкладання позичених коштів у високоефективні інвестиційні проекти;

- кошти, заощаджені від зменшення видатків з бюджету;

- додаткова емісія грошей.

Державний борг - це сума, отримана від емісії державних боргових зо­бов'язань чи кредитів, наданих іноземними кредиторами, а також відсотки, які необхідно сплатити кредиторам за користування коштами.

Суму заборгованості та відсотків, що підлягають сплаті в поточному періоді, називають поточним державним боргом. Загальну суму заборгова­ності та відсотків, що мають бути сплачені, називають капітальним держа­вним боргом.

Розрізняють також зовнішній борг — іноземним кредиторам - як результат залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку та внутрішній -результат залучення коштів на внутрішньому національному ринку.

На відміну від банківського кредитування, при якому кредитом управляє комерційний банк, державним боргом управляє держава, якщо вона виступає позичальником на внутрішньому ринку, або держава і іноземні кредитори, якщо кошти залучаються на міжнародному ринку.

33. Класифікація банківських кредитів.

Банківський кредит - це кошти, які надаються банком згідно з законодавством в позику юридичній або фізичній особі на визначений термін для цільового використання та під проценти.

Надання кредитів є однією з основних економічних функцій банку, що здійснюється ним з метою отримання прибутку та задоволення тимчасових потреб в додаткових грошових коштах юридичних та фізичних осіб. Кредити більшості банків становлять не менше половини їх сукупних активів і приносять до двох третин доходу.

Види банківського кредиту поділяються:

1. За призначенням на:

- виробничі цілі;

- споживче кредитування.

2. За термінами користування:

- короткотерміновий (до 1 року);

- середньотерміновий (від 1 до 3 років); -довготерміновий (понад 3 роки).

3. За забезпеченням:

- забезпечені заставою (майном, майновими правами, ЦП);

- гарантовані (банківськими установами, фінансами чи майном 3-ї особи);

- з іншим забезпеченням (порука, свідоцтво страхової організації);

- незабезпечені (бланкові).

4. За ступенем ризику:

- стандартні;

- нестандартні;

- сумнівні;

- небезпечні; -безнадійні.

5. За методами надання:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої кредитної лінії;

- гарантійні;

- за потребою.

6. За термінами погашення:

- водночас;

- з регресією платежів;

- достроково;

- після закінчення обумовленого періоду.

34. Валютний курс. База та валюта котировки.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, ви­ражена в грошових одиницях іншої країни або міжнародним платіжним засобом (СДР. ЕКЮ). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют.

У банківській практиці прийняті наступні позначення курсів валют: наприклад, курс долара США до німецької марки позначають USD/DEM. У даному позначенні ліворуч ставиться база котировки (базова валюта), праворуч - валюта котировки (валюта, що котирується):

USD / DEM = 1,5525

Таке написання означає "кількість валюти, що коти­рується за одиницю базової валюти" (у даному випадку 1,5525 німецьких марок за один американський долар). Останні цифри написання валютного курсу називаються процентними пунктами (poins) або піпсами (pips). Сто пунктів складають базове число -на дилерському жаргоні "велику фігуру" (big figure). Наприклад, зміна курсу долара до німецької марки з 1,5525 до 1,5535 буде сприйнято як зростання курсу долара на 10 пунктів, а зміна кур­су з 1,5525 до 1,5325 - як падіння долара на дві "фігури". Коти-ровка курсів спот буває прямою і непрямою.

При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.