47. Принципи та функції регулювання фондового ринку в Україні.

Принципи та функції регулювання фондового ринку в Україні.

Державне регулювання має забезпечувати захист суспільних інтересів, справедливість і рівноправність ринку та доступність і відкритість інформації. Функції регулювання і контролю за ринком цінних паперів держава здійснює шляхом формування спеціальних структур, потреба в яких зумовлена організацією реєстрації випусків цінних паперів і професійних учасників ринку цінних паперів; специфікою способів регулювання, пов’язаних з контролем за наданням великих масивів інформації; необхідністю постійної адаптації законодавства та підзаконних норм фондового ринку, який швидко розвивається і змінюється; необхідністю для широкого загалу інвесторів створення органу, здатного захистити їхні інтереси.

48. Державне ліцензування посередницької діяльності.

Державне ліцензування посередницької діяльності. По¬середницька діяльність на РЦП практично в усіх країнах здійснюється на основі державних ліцензій. Введення режиму ліцензування в даному випадку є встановленням режиму моно¬полії на здійснення ряду важливих • посередницьких функцій. Оскільки РЦП займає важливе місце в системі фінансового рин¬ку, а також більшою мірою залежить від довіри з боку великої кількості його учасників, держава пред'являє вищі вимоги до тих суб'єктів підприємницької діяльності (та їх службовців), які здійснюють на РЦП посередницьку діяльність. Це припускає, перш за все, наявність у керівників і службовців інститутів-посе-редників певної кваліфікації, вмінь та сумлінності поведінки.

Посередники на РЦП грають переважно виключну роль, від їх поведінки в більшості залежить ефективність ринкового взаємозв'язку, його успіх та динамічність. Посередники в біль¬шості випадків виконують волю інвестора і емітентів та захища¬ють їх інтереси.

Як і в інших країнах, в Україні головною, категорією по¬середників є брокери (торговці цінними паперами, що здійсню¬ють діяльність на комісійній основі) та дилери (торгівці цінними паперами, що діють на комерційних принципах). Законодавство України також регулює і такий вид посередницької діяльності, як розміщення і випуск ЦП шляхом проведення відкритої підписки (андерайтерські функції).

49. Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів.

На початковому етапі становлення ринок цінних паперів регулювався багатьма державними органами - Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України (ФДМУ), Антимонопольним комітетом України. Національним банком України. Сьогодні головним регулятором с Державна комісія цінних паперів та фондового ринку. Пройшов розподіл повноважень із ФДМУ, підписано угоду про спільну діяльність із регулювання ринку цінних паперів та обмін інформацією з НБУ .

Об'єктивна ситуація» код» на неорганізованому ринку зосереджений переважний обсяг та кількість укладених угод, не дозволяє Державній комісії ефективно контролювати ринок, створювати прозоре середовище для портфельних інвесторів. Тому доцільними є заходи Комісії, спрямовані на централізацію операцій із цінними паперами на організованих ринках. Це знайшло відображення у рішенні ДКЦПФР від 31.07.98 №100-1, згідно з яким з 01.04.99 угоди із цінними паперами інвестиційне привабливих підприємств повинні здійснюватись торговцями цінними паперами лише через організаторів торгівлі, які зареєстрова Комісією.

Згідно із Законом України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" для укладання на фондовій біржі або організаційно оформленому позабіржовому ринку угод із цінними паперами, випущеними в документарній формі, ці цінні папери повг:лні бути знерухомієш в депозитарії, який обслуговує їх обіг, тобто заведеними у депозитарну систему поряд із цінними паперами у бездокументарному вигляді.

У Комісії ДКЦПФР також прийнято роз'яснення № 14 "Щодо звітності інвестиційних компаній". У цьому роз'ясненні визначено, що згідно з п. 18 Доложення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19.02.94 № 55 (далі Положення), інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування. Для здійснення діяльності щодо спільного інвестування інвестиційна компанія відповідно до п. 19 Положення зобов'язана заснувати взаємний фонд. Згідно з п. 20 Положення взаємний фонд є філією Інвестиційної компанії, що утворюється за рішенням її вищого органу. Взаємний фонд має окремий баланс та окремий поточний рахунок і підлягає державній реєстрації у порядку, передбаченому для реєстрації філій суб'єктів підприємницької діяльності. Кошти взаємного фонду не можуть використовуватись для покриття збитків Інвестиційної компанії. На майно взаємного фонду не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями інвестиційної компанії, не пов'язаними з діяльністю взаємного фонду. Також зазначено, що інвестиційна компанія повинна подавати відокремлену звітність за операціями зі спільного інвестування, відображеними на балансі її взаємного фонду з урахуванням обмежень зі спільних інвестицій, відповідно до п. 19 Положення та звітність з операцій випуску та обігу цінних паперів, відображених на балансі інвестиційної компанії з урахуванням вимог ст. 28 та ЗО Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

50. Роль саморегулюючих організацій на ринку цінних паперів.

Як показує світовий досвід, фінансовий ринок ефективно розвивається тоді, коли враховується принцип оптимальності державного регулювання: держава регулює діяльність учасників ринку лише у випадках, коли це абсолютно необхідно, в інших же випадках вона делегує частину своїх повноважень професійним учасникам ринку, які об'єднуються у саморегулюючі організації (СРО).

В Україні СРО ринку цінних паперів здійснюють свою діяльність відповідно до ЗУ "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та Положення про саморегулюючу організацію ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Комісії від 11.11.97 № 45, інших законодавчих та нормативних актів.

СРО - це добровільне об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку і створюється з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів. Професійні учасники ринку цінних паперів об'єднуються у СРО за видами Професійної діяльності. Кожний учасник ринку може входити до складу кількох СРО згідно з функціями, які він виконує відповідно до дозволів, або бути учасником однієї саморегулюючої організації.

На сьогодні в Україні зареєстровано Комісією і здійснюють свою діяльність 9 саморегулюючих організацій:

• Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв

• Асоціація "Позабіржова Фондова Торговельна Система"

• Українська Асоціація інвестиційного Бізнесу -

• Асоціація "Південноукраїнська торговельно-інформаційна система"- та ін.

Основними ознаками саморегулювання фондового ринку є:

• саморегулювання здійснюється на підставі або відповідно до державного регулювання, але не заміняє останнього;

• саморегулювання грунтується на принципах добровільності та вигідності участі:

• самоорганізація і владні повноваження, які виходять із самоуправлінських початків – це основа саморегулювання фондового ринку.

Головними функціями саморегулювання фондового ринку є:

1. виступає допоміжним засобом;

2. здійснює регулювання замість державних органів у випадках, коли останні делегують частину своїх повноважень саморегулювальним організаціям;

3. сприяє забезпеченню ринку цінних паперів;

Для того, щоб саморегулювання змогло виконувати свої функції, воно повинно відповідати таким вимогам, як: послідовність; раціональність; концептуальність.

Основні ознаки організацій, що саморегулюють фондовий ринок:

- добровільність об'єднання;

—наявність різноманітних видів діяльності;

• захист інтересів членів організації;

• встановлення для своїх членів "правил гри" на ринку;

—виконання низки регулюючих функцій, які недоцільно виконувати держані. Саморегулювальна організація (СРО) забезпечує представництво інтересів кожного з її учасників у таких процедурах:

- прийняття, внесення поправок або скасування будь-якого правила чи положення про СРО:

• висунення кандидатів на керівні посади і вибори до органів управління та участь в управлінні справами СРО;

• розподіл обґрунтованих виплат, відрахувань чи інших витрат, пов'язаних з діяльністю СРО, серед учасників саморегулювальної організації.

Саморегулювальна організація:

• забезпечує захист від неправомірних дій інших учасників СРО;

• розробляє правила, які обмежують маніпулювання цінами під час проведення операцій з цінними паперами;

• здійснює контроль за виконанням санкцій та заходів, що застосовуються до учасників СРО;

• розробляє правила та стандарти здійснення своїми учасниками професійної

• діяльності і здійснює контроль за їх дотриманням.

Учасники СРО мають право:

• брати у встановленому порядку участь у роботі СРО;

• виступати з пропозиціями та зауваженнями, пов'язаними з діяльністю СРО, її органів;

• безкоштовно брати участь у первинних торгах акціями приватизованих підприємств, що виставляються на продаж Фондом держмайна України;

• бути звільненими від сплати разового абонемента споживача на первинних торгах ФДМУ;

• бути звільненими від сплати реєстраційного збору за акредитацію брокерської контори на фондовій біржі;

• довготривалої оренди брокерського місця на пільгових умовах.

Біржове регулювання фондового ринку здійснюється за допомогою фондових бірж, головним принципом роботи яких є забезпечення ліквідності ринку за рахунок укладання масових угод, встановлення незначної різниці між цінами покупця і продавця, а також між цінами послідовно укладених угод.

Для цього біржа обмежує кожний крок емітента, покупця і продавця .жорсткими правилами, серед яких:

• порядок допуску цінних паперів до торгів;

• порядок торгівлі;

• умови і порядок оплати цінних паперів;

• зобов'язання членів біржі щодо організації належної інформації:

внутрішній розпорядок роботи тощо.