3.5. Клінічна діагностика

Мета практики. Закріпити теоретичні знання і набути навичок клінічного дослідження тварин з метою постановки діагнозу.

Зміст практики. Деонтологія і етика лікаря ветеринарної медицини. Способи фіксації різних видів тварин і птиці при їх клінічному дослідженні. Охорона праці та техніка безпеки при дослідженні тварин. Реєстрація хворих тварин.

Збирання анамнезу про хворих тварин. Дослідження загального стану тварин. Дослідження окремих систем і органів (серцево-судинна, дихальна, травна, сечовидільна, нервова, ендокринна, кровотворна та ін.). Біогеоценотична діагностика та обмін речовин. Оволодіння основними та додатковими методами дослідження тварин. Аналіз і узагальнення результатів клінічного дослідження тварин. Постановка діагнозу. Відбір проб та дослідження крові, сечі, калу та інших біосубстратів.

3.6. Внутрішні незаразні хвороби

Мета практики. Закріпити теоретичні знання і набути практичних навичок діагностики, лікування і профілактики хвороб незаразної етіології з використанням ефективних засобів фармакотерапії, фізіотерапії і профілактики, нових методів клінічної і лабораторної діагностики, у державних та приватних підприємствах і закладах ветеринарної медицини. Навчитись правилам диспансерного обстеження тварин та групової профілактичної і лікувальної терапії у колективних та фермерських господарствах,

Навчитися аналізу ефективності та економічнності лікувально-профілактичних заходів, набути навичок ведення клінічної документації і виписування рецептів.

Зміст практики. Ознайомитися з особливостями організації заходів загальної і спеціальної профілактики внутрішніх хвороб тварин, проведення диспансерного обстеження у господарствах різних технологічних напрямків.

Навчитись складати плани лікувально-профілактичних заходів при хворобах органів травлення, дихальної, серцево-судинної, сечової, нервової та системи крові, а також патології обміну речовин (кетозах, остеодистрофії, пасовищної тетанії, гіповітамінозах, мікроелементозах) і отруєннях.

Звернути увагу на внутрішні незаразні хвороби молодняку сільськогосподарських тварин, зокрема розвиток диспепсій, пневмоній, гастроентеритів, рахіту, гіповітамінозів.

Провести аналіз виконання планів лікувально-профілактичних заходів в районі, дільниці, окремому господарстві та визначити основні напрямки покращення роботи.

Приймати участь в проведенні масових діагностичних досліджень, аналізі одержаних даних, постановці діагнозу, призначенні і проведенні лікування та виписуванні рецептів.

Оволодіти основними прийомами та методами терапевтичної техніки при різних шляхах введення лікарських речовин (орально, підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно, внутрішньо-трахеально, внутрішньоплеврально, внутрішньочеревно та ін.), зондуванні тварин, взятті вмісту рубця, шлунка і кишечнику, проведенні новокаїнових блокад, інгаляцій, аерозолетерапії, металоіндикації сітки, методах постановки клізм та введенні лікарських речовин у рубець, книжку і сечовий міхур.

Ознайомитися з роботою лабораторії ветеринарної медицини та навчитись проводити хімічні і біохімічні дослідження кормів, крові, молока, сечі та інших біологічних субстратів з метою ранньої діагностики, лікування і профілактики патології обміну речовин.

Приймати участь у веденні клінічної документації в районній (дільничній) лікарні державної ветеринарної медицини (журнал реєстрації хворих тварин, історія хвороби, звіт про незаразні хвороби (ф.2-вет), книга обліку засобів ветеринарного призначення, журнал обліку загиблих тварин та ін.).

Студент-практикант повинен вести щоденник терапевтичної роботи за загальноприйнятою формою з чітким написанням рецептів, проведених заходів і результативності роботи.

Крім щоденника необхідно подати історію хвороби та звіт, в якому слід провести аналіз всієї роботи, приведеної в щоденнику.

У звіті необхідно висловити побажання щодо покращення роботи з діагностики, профілактики і терапії внутрішніх хвороб тварин за місцем проходження практики.