ЛР Модуль 1

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА МЕХАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У ТВАРИННИЦТВІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА”

Модуль 1. Механізація заготівлі, приготування та роздавання кормів

Дніпропетровськ 2012

2

Методичні рекомендації до лабораторних робіт з дисципліни “Машини та обладнання для тваринництва”, Модуль 1. Механізація заготівлі, приготування та роздавання кормів

Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ, 2012, 29 с.

Приведені зміст і методика самостійної підготовки до лабораторних робіт та їх безпосереднього виконання, використовуючи підручники, матеріал лекцій, методичні вказівки.

Матеріал викладено згідно типової та робочої навчальних програм з дисципліни “Машини та обладнання в тваринництві” і призначений для студентів факультету “Механізація сільського господарства”, напрям підготовки 6.100102 «Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва».

Методичні вказівки ухвалено на засіданні кафедри “Механізація виробничих процесів у тваринництві” (протокол № 7 від 11.01.2012 р.) і рекомендовано до видання науково-методичною радою факультету механізації сільського господарства (протокол № 6 від 16.02.2012 р).

3

ЗМІСТ

4

ВСТУП

Успішне виконання лабораторних робіт потребує від кожного студента попередньої підготовки шляхом вивчення літератури, рекомендованої викладачем за темою.

Перед початком виконання лабораторних робіт викладач або завідуючий лабораторією зобов'язані ознайомити студентів з основними правилами техніки безпеки та безпеки праці. Пройшовши інструктаж з техніки безпеки, всі присутні студенти розписуються в спеціальному журналі за знання правил та зобов'язання їх виконувати. Починаючи кожну лабораторну роботу, необхідно виконати перевірку технічного стану та комплектності обладнання (надійність кріплення та фіксація замків, кришок, кожухів, огородження, стан трансмісій, з'єднувальних муфт, тяг і інші), усунути помічені несправності.

Основні правила безпеки при виконанні лабораторних робіт такі.

Під час занять вхід та вихід з лабораторії без дозволу викладача забороняється. Не дозволяється присутність сторонніх поблизу працюючих машин та електроустановок.

За одним робочим столом можуть одночасно працювати не більше чотирьох чоловік. На ньому не повинно бути зайвих предметів та обладнання. Кожний студент повинен знати, як при необхідності можна вимкнути напругу.

Електрообладнання, змонтоване на машинах, повинно мати надійне заземлення, закрите кожухами та кришками, причому без дозволу викладача знімати їх не дозволяється.

Монтаж та демонтаж електричних кіл виконувати тільки при вимкненому рубильнику. Подавати струм до машини чи схеми дозволяється тільки після детальної перевірки викладачем схеми підключення. При кожному вмиканні схеми студент повинен попередити напарників з виконання роботи про свої дії. Перед пуском машини чи агрегату в дію студенти обов’язково повинні перевірити регулювання машини, наприклад, натяг стрічки транспортеру, приводних пасів, ланцюгів і ін. Пускають машину в дію за попередньо встановленим сигналом і без її навантаження. Перед пуском необхідно впевнитись у відсутності сторонніх предметів у машині.

Після подачі напруги на установку не дозволяється торкатися зати-

5

скачів, проводів та іншого обладнання, що знаходиться під струмом. Не дозволяється залишати без нагляду працюючі машини та установки.

Виявивши в процесі роботи які-небудь несправності в електричній установці (підвищений шум, нагрів обмоток, проводів, іскріння) необхідно якомога скоріше вимкнути напругу та запросити викладача чи лаборанта.

Несправні запобіжники замінювати можна тільки знявши напругу. Конденсатори, які використовують в електричній схемі, після виконання роботи необхідно вимкнути і розрядити шляхом з'єднання провідником їх виводів на 2-3 с. При роботі з джерелами ультрафіолетового проміння необхідно використовувати спеціальні окуляри, а при роботі з інфрачервоними опромінювачами уникати прямої дії променів на очі.

По закінченню лабораторної роботи машини та агрегати відключають від електромережі. Виконання роботи завершується складанням звіту, зміст якого надається до кожної лабораторної роботи. При складанні звіту необхідно враховувати такі вимоги: скорочення слів, за виключенням одиниць виміру, не дозволяється; в формулах, що використовуються для розрахунків, необхідно давати пояснення числовим та буквеним величинам тут же під формулою; усі фізичні величини повинні бути надані в Міжнародній системі одиниць; необхідний ілюстративний матеріал (малюнки, графіки, схеми, таблиці) виконувати акуратно, чітко, згідно вимог ЄСКД та ДСТУ.

Звіт про виконання лабораторної роботи здається викладачеві для перевірки, самоконтроль засвоєння вивченого матеріалу студент може виконати за допомогою контрольних питань, які рекомендовані в кожній лабораторній роботі.

6

Лабораторна робота 1

МЕХАНІЗАЦІЯ ЗАГОТІВЛІ ТА ВИЙМАННЯ СИЛОСУ ТА СІНАЖУ

Мета роботи: вивчити технологію заготівлі силосу і сінажу, конструкцію, робочий процес та правила експлуатації машин для закладання і виймання маси.

Матеріальне забезпечення: технічна література та документація, учбові плакати, набір інструментів, навчальні відеофільми.

Роботу починають знайомством з суттю процесів силосування та сінажування, умовами протікання цих процесів. Потім установлюють технологію силосування та сінажування, комплекти обладнання для виконання цих процесів.

На наступному етапі вивчають будову, класифікацію та параметри траншей, способи заповнення їх масою, герметизації та відкривання.

Останній етап - виймання силосу з траншей . На початку встановлюють вимоги до цього процесу з точки зору мінімуму втрат і пошкоджень маси та максимальної продуктивності. Розглядають способи, які можна застосувати для цього. Потім переходять до вивчення конструкцій машин. На початку вивчають машини періодичної дії (ПЕА-1,0А "Карпатець" та ін.). Знайомляться з їх будовою, роботою, технологією виймання маси, правилами експлуатації, встановлюють їх переваги та недоліки при роботі, основні технологічні параметри.

Нарешті вивчають машини безперервної дії. Починають з навантажувача стеблових кормів ПСК-5А.Уточнюють його призначення, вивчають конструкцію основних механізмів, роботу та правила експлуатації, основні регулювання, встановлюють переваги та недоліки. Потім за такою ж схемою вивчають навантажувач ПСС-5,5 і, обов'язково, виконують порівняння принципу дії та технічних параметрів з ПСК - 5. Знайомляться також з будовою та роботою машин, які пропонують для малих, орендних та сімейних ферм: навантажувач - роздавач ПРК - Ф -0,4 -5 та механізовані вила.

Завершують роботу розрахунком необхідної кількості силосних траншей для таких умов.

7

Постановка задачі. Дано: вид тварин; добова видача силосу q, кг/гол; поголів’я тварин m, гол; період згодовування силосу (стійловий період) n = 210 днів; щільність силосу в траншеї ρ = 550-600 кг/м3.

Визначити кількість силосних траншей, потрібних для збереження річного запасу силосу на фермі.

Примітки: 1 – МТФ; 2 – відгодівельна ферма ВРХ; 3 – відгодівельна свиноферма.

Потрібну кількість траншей визначають за формулою

Z Ll , од.,

де l = 60-72 м – довжина силосних траншей, величину якої запропоновано виходячи з практики;

L – загальна довжина траншей, потрібна виходячи з річного запасу силосу, м

8

L VF ,

де F – площа поперечного перерізу прийнятого типу траншеї, м2. Величину площі можна також визначити виходячи з наступних рекомендацій: ширина В=12-18 м, висота Н=2,5-3,0 м

(рис. 1.);

V – річний запас силосу, м3. Річний запас визначається як

V kn k p mqn ,

де kn – коефіцієнт запасу, який враховує втрати силосу за рахунок його пошкодження при зберіганні. Для траншей kn = 1,05-1,06;

kр – коефіцієнт резерву тобто страхового запасу силосу, kр = 1,1-1,15.

ρ – щільність силосу, кг/м3.

а

б

Рис. 1. Поперечний переріз силосної траншеї: а – наземні траншеї: 1 – залізобетонна; 2 – цегляна; б – напівзаглиблені траншеї: 1 – цегляна; 2 –

залізобетонна.

Зміст звіту

1. Технологічна схема процесу заготівлі силосу та сінажу. Умови протікання цих процесів.

9

2. Опис навантажувачів стеблових кормів ПСК-5А та ПСС-5,5 (призначення, будова, принцип дії, основні правила, експлуатації, технологічна схема, технічні характеристики).

3. Суть процесу, будова і робота обладнання для пакування силосу та сінажу в поліетиленові рукава.

4. Розрахунок необхідної кількості траншей згідно індивідуального завдання.

Контрольні питання

1.Сировина для заготівлі силосу, сінажу.

2.Умови протікання процесів силосування, сінажування.

3.Технологія заготівлі та закладання силосної і сінажної маси.

4.Вимоги до розкривання траншей та виймання з них силосу.

5.Будова та робота грейферних навантажувачів, порівняння констру-

кції.

6.Будова та робота навантажувача силосу ПСК-5, аналіз технологічних можливостей в порівнянні з грейферними.

7.Будова навантажувача ПСС - 5,5, його переваги та недоліки.

8.Правила експлуатації машин та правила техніки безпеки при застосуванні механізованого вивантаження траншей.

9.Будова пакувальника силосно-сінажної маси в полієтиленовий рукав на прикладі машини УСМ-1.

10.Специфічні умови робота та конструктивні особливості будови навантажувачів для малих ферм.

Бібліографічний список: [1- 3,5 -13,14 ].

10