ЛР Модуль 1

Лабораторна робота 2

МЕХАНІЗАЦІЯ ПОДРІБНЕННЯ СТЕБЛОВИХ КОРМІВ

Мета роботи: вивчити будову, роботу, основні регулювання і правила експлуатації обладнання, яке використовують для виконання цього процесу.

Матеріальне забезпечення: подрібнювачі ІКВ-Ф-5А “Волгар” та ІГК-30Б, технічна література та документація, набір слюсарних інструментів, учбові плакати, навчальні відеофільми.

По-перше, необхідно встановити, реологічні характеристики кормів перед подрібненням та зоотехнічні вимоги до подрібнення залежно від типу кормів та виду тварин і птиці.

Вивчення машин починають з фуражирів ФН-1,2 та ФН-1,4. Визначають їх призначення, будову, принцип дії, правила експлуатації та техніки безпеки, складають принципову схему дії, встановлюють їх можливості.

За такою ж схемою виконують вивчення інших машин: ІГК-30Б - подрібнення соломи розривом для ВРХ; типу ІРТ - для подрібнення пресованої соломи; ІКВ-Ф-5А "Волгар" – універсального подрібнювана.

Розрахункову частину роботи виконують в наступному порядку. Постановка задачі. Дано: подрібнюваний матеріал – зелена масса, по-

дрібнювач – ІКВ-Ф-5А (рис. 2), параметри його живильного механізму: ширина подаючого транспортеру в = 0,35 м; просвіт між подаючим та притискувальними транспортерами: мінімальний аmin = 0,01 м, максимальний аmах = 0,17 м, номінальний аном , м; швидкість руху стрічки транспортерів v, м/с.

Визначити паспортні продуктивності: мінімальну, Qmin т/год, максимальну, Qmах, т/год та номінальну, Qном, т/год, живильного механізму подрібнювача ІКВ-Ф-5А при подрібненні ним зеленої маси.

Таблиця 2.

Варіанти індивідуального завдання

11

Паспортну продуктивність живильного механізму визначають за виразом

Q 3600aном в v , т/ год.

де ρ – щільність стисненої живильним механізмом зеленої маси, т/м3. Згідно практичних даних ρ=0,36 – 0,50 т/м3.

Рис. 2. Подрібнювач ІКВ-Ф-5А "Волгар": 1 – шнек; 2 – ножовий барабан; 3, 8 – притискний та живильний транспортери; 4 – скоба керування; 5, 6, 7

– натяжні зірочки; 9 – натяжний пристрій; 10 – апарат вторинного різання; 11 – автомат відключення

Зміст звіту

1. Короткий опис кожного типу машин (ФН, ІГК, ІРТ, ІКВ) за схемою: призначення, принципова схема будови, принцип дії, регулювання.

2. Особливості конструкції подрібнювача рулонів ІРК-145 в порівнянні з ІРТ-165.

4. Технічна характеристика вивчених машин (основні параметри); 5. Результати розрахунків згідно індивідуального завдання та їх ана-

ліз.

12

Контрольні питання

1.Зоотехнічні умови подрібнення грубих та соковитих стеблових ко-

рмів;

2.Призначення машин типу ФН, ІГК, ІРТ, ІКВ;

3.Будова, основні вузли та механізми подрібнювачів;

4.Принцип дії цих типів машин;

5.Способи регулювання ступені подрібнення в кожному з цих типів машин;

6.Правила експлуатації цих машин;

7.Особливості подрібнення грубих та соковитих стеблових кормів для малих ферм;

8.Конструкції та робота подрібнювачів для малих ферм. Можливості використання вивчених машин для цих умов;

9.Аналіз шляхів підвищення продуктивності вивчених подрібнюва-

чів.

Бібліографічний список: [1 - 6,8,9,11,13,14].

13

Лабораторна робота 3

МАШИНИ ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ КОНЦЕНТРОВАНИХ КОРМІВ

Мета роботи: вивчити будову, принцип дії, регулювання, основні правила експлуатації і техніки безпеки дробарок концентрованих кормів та універсальних.

Матеріальне забезпечення: дробарки КДУ-2,0, ДКМ-5, універсальний подрібнювач для малих ферм, технічна документація, учбові плакати, набір слюсарних та вимірювальних приладів, навчальні відеофільми.

Спочатку знайомляться з характеристикою концентрованих кормів, зоотехнічними вимогами до їх подрібнення, встановлюють спосіб їх подрібнення та, виходячи з цих даних, розглядають його можливі варіанти.

Першими вивчають дробарки КДМ-2 і КДМ-3 за наступною схемою: призначення, будова машини, принцип дії конструктивні та технологічні регулювання, обслуговування.

Наступною підлягає вивченню універсальна дробарка КДУ-2,0. Студенти встановлюють її можливості в порівнянні з КДМ, а потім будову, роботу, регулювання, правила експлуатації та техніки безпеки і складають її технологічну схему.

Дробарку ДКМ-5 вивчають в порівнянні з КДУ-2 за такою ж схемою. Встановлюють відмінності конструкції цих машин і, виходячи з цього, проводять порівняльний аналіз технологічних можливостей. Базуючись на головному недоліку молоткових дробарок - висока енергоємність - студенти пропонують можливі шляхи його усунення. Потім вивчають конструкцію дробарки ДБ-5 (за схемою, вказаною для машин типу КДМ), звернувши увагу на конструктивне рішення питання зниження енергоємності.

Наступний етап - подрібнення концентрованих кормів в умовах малих ферм. Тому спочатку необхідно встановити відмінності підготовки концентрованих кормів, які можливі зміни в конструкціях вивчених дробарок в зв’язку з цим необхідно зробити, запропонувати конструктивні рішення дробарок для малих ферм, та познайомитися з існуючими рішеннями.

14

По завершенню описової частини роботи необхідно провести розрахунок основних конструктивних і силових параметрів дробарки КДУ-2,0 для наступних умов.

Постановка задачі. Дано: дробарка КДУ-2,0 (рис. 3), технічна продуктивність її Q = 2 т/год.; подрібнюваний продукт з щільністю ρ, кг/м3, напруга руйнування σр, МПа, ступінь подрібнення λ.

Визначити параметри робочого органу: діаметр D, м, і довжину барабану L, м; потрібну потужність двигуна Nпт, кВт.

Рис. 3. Універсальна дробарка кормів КДУ-2,0

Таблиця 3.

Варіанти індивідуального завдання

Рис. 4. Схема молоткового барабану

Діаметр барабану визначають за формулою

D Aq, м,

де А – коефіцієнт пропорційності параметрів D i L барабану. З дослідів для дробарки КДУ-2,0 коефіцієнт А = 0,7-0,9;

q – секундна продуктивність, кг/с. Довжина барабану

L KD , м,

де К – коефіцієнт раціонального співвідношення лінійних параметрів барабану. Для КДУ-2,0 К = 1,09-1,9.

Руйнівну швидкість молотків барабану визначають за виразом

де kд – коефіцієнт динамічності, який зв’язує швидкість руху молотків з міцністю матеріалу, який подрібнюють. Для приведених в табл. 3 матеріалів kд = 1,6-2,0.

А частота обертання барабану дорівнює

n60 vм , хв 1.

D

де vм – лінійна швидкість переміщення молотків, м/с. Для гарантованого подрібнення матеріалу приймають

де βш – коефіцієнт, який враховує швидкість шару продукту, βш = 0,4 -0,5. Потрібну потужність двигуна можна розрахувати за виразом

N Nп Nв Nх.х (1,15 1,2)Nп , кВт

де Nп – потужність, яка витрачається на подрібнення продукту, кВт.

Nв – потужність, яка йде на створення циркуляції матеріалу в камері, кВт;

Nхх – потужність, яка витрачається на роботу холостого ходу дробарки, кВт. За дослідними даними Nв+Nхх = (0,15-0,2)Nп.

Потужність на подрібнення залежить від питомої роботи на подрібнення (Ап) та секундної продуктивності q. У свою чергу Ап залежить від ступеню подрібнення λ.

Nп q Aп q Cпр [ Cv lg 3 Cs ( 1)] кВт,

де Спр – коефіцієнт пропорційності, Спр= 1,17-1,23;

Сv, Cs – дослідні коефіцієнти пропорційності для приведених в табл. 3 матеріалів, кДж/кг.

Закінчивши розрахунки, обов’язково виконати аналіз отриманих результатів.

Зміст звіту

1.Зоотехнічні вимоги до подрібнення концкормів;

2.Технологічні схеми подрібнення на дробарках КДУ-2,0 і ДКМ-5, короткий опис їх будови та роботи, переваг та недоліків;

3.Короткий опис конструкції та роботи дробарок КДМ та ДБ-5, їх основні відміни від попередніх, їх недоліки та переваги;

4.Схема дробарки концентрованих кормів універсального подрібнювача для малих ферм;

5.Технічна характеристика вивчених машин;

6.Результати розрахунків згідно індивідуального завдання та їх ана-

ліз.

17

Контрольні питання

1.Призначення машин КДМ, КДУ-2,0, ДКМ-5, ДБ-5, їх будова і принцип дії.

2.Порівняння технологічних можливостей та технічних параметрів вивчених машин.

3.Робота дробарки КДУ-2 при подрібненні зернових та стеблових сухих та соковитих кормів.

4.Робота дробарки ДКМ-5 при подрібненні зернових та грубих кор-

мів.

5.Регулювання ступені подрібнення на вивчених дробарках.

6.Основні правила експлуатації та техніки безпеки при роботі на дробарках.

7.Особливості подрібнення концкормів на малих фермах та конструкцій дробарок.

Бібліографічний список: [1,3,5 - 9,13, 14].

18

Лабораторна робота 4

МЕХАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗГОДОВУВАННЯ КОРЕНЕБУЛЬБОПЛОДІВ

Мета роботи: вивчити призначення, будову, принцип роботи, основні правила експлуатації та техніки безпеки, а також регулювання машин для підготовки коренебульбоплодів.

Матеріальне забезпечення: подрібнювач-каменевідокремлювач-мийка ІКМ-Ф-10, коренерізка КПІ-4, універсальний подрібнювач для малих ферм, технічна література та документація, учбові плакати, слюсарні інструменти та вимірювальні прилади, навчальні відеофільми.

Студенти встановлюють склад операцій, які необхідно виконати з коренебульбоплодами при їх підготовці до згодовування, виясняють зоотехнічні вимоги до цих операцій. Пропонують та розробляють засоби механізації для виконання цих операцій, відбирають кращі технологічні схеми на основі аналізу їх переваг та недоліків.

Потім вивчають подрібнювач ІКМ-Ф-10: встановлюють його призначення, будову та роботу. Вивчають конструкцію основних складових частин (ванна, шнекова мийка, механізм відокремлення та видалення каменів, система гідравлічного обмивання коренів, подрібнювач) та функції, які вони виконують. Вивчають також можливі регулювання, правила експлуатації та техніки безпеки, технічну характеристику. Складають технологічну схему машини. Далі, за такою ж схемою, вивчають подрібнювач ІКС -5М. Зрівнюють ці дві машини за будовою, конструктивними, технічними та технологічними можливостями.

Наступна машина, яка підлягає вивченню - це коренерізка - пастовиготовлювач КПІ-4. Студенти знайомляться з її будовою, принципом дії, встановлюють технічні можливості, складають технологічну схему, вивчають регулювання, правила експлуатації та техніки безпеки, визначають переваги та недоліки.

Потім студенти визначають зоотехнічні вимоги до підготовки бульби та вивчають машину ЗПК-4 за наступною схемою: призначення, будова машини в цілому та її складових частин, принцип її дії, технічна характе-

19

ристика, правила експлуатації та техніки безпеки, переваги та недоліки. Закінчують вивчення машин встановленням умов підготовки корене-

бульбоплодів для малих ферм, пропонують технологічні та конструктивні схеми таких машин та знайомляться з існуючими пропозиціями.

Останній етап роботи – розрахунок продуктивності машини ІКМ-Ф- 10 (рис 5). Оскільки її продуктивність визначають роботою шнекової мийки, то задача зводиться до розрахунку продуктивності шнекової мийки.

Постановка задачі. Дано продукт, який підлягає підготовці – буряк,

щільність буряка ρ, т/м3, кут встановлення шнеку відносно горизонту β = 900.

Рис. 5. Подрібнювач-каменевловлювач ІКМ-Ф-10: 1 – шафа керування; 2 – ванна; 3 – подрібнювач; 4 – кришка; 5 - зрошувач; 6 – транспортер

для видалення каміння; 7 – крильчатка (активатор).

20