Тема 6. «Внутрішньогосподарський контроль виробничої діяльності і капітальних вкладень».

1. Завдання, джерела і послідовність проведення внутрішньогосподарського контролю.

2. Внутрішньогосподарський контроль виробничої діяльності у рослинництві та тваринництві.

3. Внутрішньогосподарський контроль промислових, допоміжних, обслуговуючих виробництв.

4. Внутрішньогосподарський контроль капітальних вкладень.

1. Завдання, джерела і послідовність проведення внутрішньогосподарського контролю.

Контроль витрат основної діяльності є однією з найважливіших ділянок ревізійної роботи, спрямованої на виявлення невикористаних резервів та непродуктивних витрат і втрат. Від обґрунтованості визначення витрат залежить об'єктивність оцінки фактичної виробничої собівартості готової продукції, робіт (послуг), витрат на управління та збут, інших витрат операційної діяльності, а також достовірність відображення результатів підприємницької діяльності у фінансовій та податковій звітності.

Тому до основних завдань контролю належать:

1) виявити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво та собівартість продукції, робіт і послуг, методики їх облікового процесу;

2) розробити заходи впливу для усунення порушень, внесення відповідних коректив, притягнення до відповідальності винних службових осіб.

Джерела інформаціїдля контролю собівартості продукції, виконаних робіт та послуг:

а) первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахунково-платіжні відомості з оплати праці працівників, відомості розподілу трудозатрат і витрат на оплату праці працівників підприємства; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки-фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств і т. ін.;

б)облікові регістри з аналітичного та поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості за видами витрат, Головна книга за рахунками 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут»);

в) нормативні, планові калькуляції та розрахунки до них, кошториси загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут, форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

г) дані податкового обліку про валові витрати на виробництво, залишки незавершеного виробництва.

Далі контролер вивчає та перевіряє інформацію про структуру та склад витрат на виробництво за елементами та статтями витрат по кожному об'єкту витрат.

Напрями контролю основних прямих витрат на виробництво:

1. Перевірка матеріальних витрат на виробництво. Визначається обґрунтованість включення їх до виробничих витрат:

а) за номенклатурою матеріальних ресурсів, виходячи з аналізу напрямів цільового використання за призначенням безпосередньо виробничого процесу відповідно до технології;

б) за оцінкою вартості матеріальних витрат (сировини, комплектуючих, напівфабрикатів, палива, електроенергії тощо). При цьому проводиться нормативний контроль правильності визначення обсягів фактичних витрат за вартістю, виходячи з діючих ринкових і фактичних договірних цін, обсягів транспортно-заготівельних та особливо додаткових витрат (послуги товарних бірж, комісійні посередницькі послуги організацій і фізичних осіб, їх рівень у структурі ціни);

в) правомірністю включення витрат на тару;

г) виключення вартості зворотних відходів сировини, матеріалів, обґрунтованості їх оцінки, напрями подальшого використання.

Матеріальні витрати як вартість матеріальних ресурсів на виробництво продукції, робіт (послуг) визначаються виходячи з:

- їх придбання (без урахування ПДВ);

- націнок (надбавок);

- комісійних винагород, виплачених товарним біржам, посередницьким організаціям, включаючи брокерські послуги;

- митних зборів і транспортування, збереження, доставку, що здійснюються сторонніми організаціями.

2. Важливе місце в структурі витрат на виробництво посідають витрати на оплату праці. За умов ринкової економіки підприємства мають право самостійно визначати розміри, порядок оплати праці всіх категорій персоналу підприємства.

До основних витрат на оплату праці належать:

- витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, у тому числі й премії за виробничі результати;

- витрати на компенсації у зв'язку з підвищенням та індексацією заробітної плати в межах норм, передбачених законодавством;

- витрати на оплату праці працівників, що не значаться в штаті підприємства.

3. Тісно пов'язані з витратами на оплату праці, витрати на обов’язкове державне соціальне страхування працівників (єдиний соціальний внесок).

4. Перевірка інших прямих витрат. До них належать надані основному виробництву послуги допоміжного виробництва, субпідрядних організацій у частині витрат, які безпосередньо за технологією виробничого процесу є його складовою або пов'язані з обслуговуванням конкретного об'єкта витрат (плата за оренду спеціального устаткування, експертизу, сертифікацію продукції і ін.), витрати на відрядження працівників.