- •Міністерство аграрної політики України
- •Загальні принципи написання роботи.
- •Тема 1: Україна в найдавніші часи.
- •Тема 2: Слов’янські племена у давнину.
- •Тема 3. Утворення та розвиток держави Київська Русь.
- •Тема 4. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.).
- •Тема 5. Київська Русь у другій половині хі- першій третині хіі ст.
- •Тема 6: Русь в умовах феодальної роздробленості.
- •Тема 7. Галицько-Волинське князівство.
- •Тема 8. Монгольська навала на Русь.
- •Тема 9. Литовсько-польська доба в історії України (XIV-XVI ст.).
- •Тема 10. Виникнення українського козацтва та його розвиток.
- •Тема 11. Народні змагання у кінці хvі – 20-30 роках хvп століть.
- •Тема 12. Початковий період Національно-визвольної війни українського народу середини xviі ст. Формування козацької держави.
- •Тема 13. Боротьба за збереження Козацької держави у першій пол. 50 – х рр.
- •Тема 14: Козацька держава після б. Хмельницького. Руїна.
- •Тема 15. Україна наприкінці хvii - на початку хviiі ст. І. Мазепа.
- •Тема 16. Козацька Україна і Росія у xviiIст. Занепад і втрата української державності.
- •Тема 17. Визвольні рухи на Правобережній Україні у хviii ст.
- •Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії у кінці хvш – першій половині хіх ст.
- •Тема 19. Суспільні рухи і національне відродження у Наддніпрянській Україні (кінець хviii – перша половина хіх ст.).
- •Тема 20. Західно – українські землі в складі Австрійської імперії (кінець хvш –хіх ст.).
- •Тема 21. Наддніпрянська Україна у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Тема 22. Україна в роки першої Світової війни.
- •Тема 23. Створення та діяльність Центральної Ради (березень–листопад 1917 р.).
- •Тема 24. Центральна Рада у кінці 1917 - квітні 1918 рр.
- •Тема 25. Українська держава часів Гетьманщини. П. Скоропадського, її суть і уроки.
- •Тема 26. Українська Народна Республіка доби Директорії.
- •Тема 27. Революційні події у Східній Галичині. Західноукраїнська народна республіка (зунр).
- •Тема 28. Українська соціалістична радянська Республіка на початку 1920-х років.
- •Тема 29. Національно-культурне будівництво у 20-х роках. Українізація.
- •Тема 30. Особливості та наслідки соціалістичного будівництва у 1920-30 рр. Голодомор.
- •Тема 31. Україна в роки Другої світової війни.
- •Тема 32. Українська рср в період післявоєнної відбудови (1944 – початок 50-х років).
- •Тема 33. Соціально-економічний і суспільний розвиток Українська рср в другій половині 1950-х - першій половині 60-х років.
- •Тема 34. Україна в умовах адміністративно-командної системи ( іі половина 60-х – перша половина 80-х років).
- •Тема 35. Україна на шляху до незалежності.
- •Тема 36. Україна – незалежна держава.
- •Список рекомендованої літератури.
- •Скорочення:
Тема 3. Утворення та розвиток держави Київська Русь.
1. Передумови утворення східнослов’янської держави.
Київські князі Аскольд і Дір.
2. Київська Русь у кінці ІХ- Х ст.
Вивчена студентами література дозволяє їм детально розібратися з поставленими завданнями. Написання роботи варто розпочинати зі вступу, вказати при цьому, що понад одинадцять століть тому східні слов’яни створили свою першу державу, яку літописці називали Руською землею, а вчені-історики – Київською або Давньою Руссю. Варто зауважити при цьому про її велич, економічний, політичний та культурний розвиток. Підкресліть, що Русь була історично першою організованою формою об’єднання українців. Важливим є те, що її народи зробили величезний внесок до світової цивілізації ІХ- Х ст., а її історією цікавляться вчені всього світу.
Згодом переходьте до відповіді на перше питання. Спочатку проаналізуйте історію племінних союзів, особливу увагу при цьому зверніть на полянський союз. Розкажіть про поступовий перехід цього народу до руської державності. Назвіть основні умови народження Київської Русі як політичні, так і соціально-економічні. Охарактеризуйте їх. Визначіть основні ознаки існування державності у ранньосередньовічному суспільстві. Куявія, Славія, Арсанія. Зазначте, що про Русь написано багато як літописної, так й історичної літератури. Посилаючись на неї вкажіть, коли вперше згадується цей термін в документах. Що він означає? Потребує уваги і концепція норманізму. Дайте їй оцінку, називаючи її авторів, час розробки, ставлення до неї українських і російських вчених, як сучасних, так і давніх.
Зробіть повідомлення про перших київських князів, їх внутрішню і зовнішню політику. Визначіть територію Київського князівства Аскольда. Доцільно зауважити, що воно стало етнокультурним, політичним і соціальним осередком, довкола якого наприкінці ІХ ст. почала зростати Давньоруська держава. Ця теза повинна стати містком для відповіді на наступне питання. Продовжуючи цю думку, автор повинен проаналізувати ситуацію, яка склалася у 882р., коли до влади шляхом вбивства Аскольда прийшов нормани Олег. Коротко розкажіть про нього, про його політичну діяльність, про пожвавлення економічного розвитку країни. Зазначте, що зовнішня політика Олега, як і його попередника, а згодом і наступників була зосереджена на традиційному для русичів візантійському напрямі. Чим це викликано?
Підкресліть, що курс Олега продовжив син Рюрика – Ігор. Назвіть спільне у політиці Олега та Ігоря. Зверніть увагу на її відмінність.
Дайте оцінку князюванню дружини Ігоря Ольги. Охарактеризуйте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики. Вкажіть, що Ольга була християнкою, що вона ще за свого життя передала владу своєму синові Святославу. Проаналізуйте його князювання. Дайте характеристику Святославу як політику, воїну, врешті решт як людині. Прослідкуйте воєнну активність Київської Русі у 60-х на початку 70-х рр. Х ст. Чим вона закінчилася?
Узагальнюючи сказане, виділіть характерні риси цього періоду в історії Руських земель, а саме: - вихід Русі на міжнародну арену;
її перші спроби вписатися в геополітичний простір;
постійна рухливість кордонів, шляхом розширення території країн;
зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці;
вияв активності влади головним чином у військовій сфері, яка давала їй можливість збагатитися;
недостатня консолідованість території держави;
слабкість великокнязівської влади;
формування васально-ієрархічних відносин, та інше