4.1. Знаходження пропускної здатності пневмоліній

4.1.1. Знаходження пропускної здатності напірної пневмоліній

Так як пневмолінія нашої схеми складається з двох частин трубопроводу, що зв’язують між собою елементи пневмоапаратури, на яких будемо визначати пропускну здатність напірної пневмолінії, то ефективна площа перерізу являє собою приведену величину.

При послідовному з’єднанні елементів та ділянок напірної пневмолінії маємо:

Значення пропускної здатності: для розподільника Р6К_V=40 л/хв., для масло розпилювача К_V=20 л/хв., для зворотного пневмоклапана16-1КК_V=40 л/хв.

По формулі (6) знайдемо ефективну площу розподільника, маслорозпилювача і зворотного пневмоклапана.

(5)

Знайдемо , для цього знайдемо коефіцієнт сумарних витрат ζ₁ по формулі:

(7)

де λ=0,03 – коефіцієнт тертя для повітря,

d=0,016м – діаметр трубопроводу,

l_Т1=8м – довжина першої ділянки трубопроводу.

За величиною ζ₁, використовуючи графік μ=f(ζ) (рис. 3), знаходимо величину μ₁=0,4.

Рис. 3. Графік залежності μ=f(ζ).

Потім розраховуємо ефективну площу:

(8)

де f_Т1 – площа перетину трубопровода.

.

Підставимо значення:

Так само і для другої ділянки трубопроводу:

Коефіцієнт сумарних витрат ζ₂:

(9)

де λ=0,03 – коефіцієнт тертя для повітря,

d=0,016м – діаметр трубопроводу,

l_Т2=0,5м – довжина другої ділянки трубопроводу.

За величиною ζ₂, використовуючи графік μ=f(ζ) (рис. 3), знаходимо величину μ₂=0,6.

Потім розраховуємо ефективну площу:

(10)

де f_Т2 – площа перетину трубопровода.

.

Підставимо значення:

Підставимо отримані значення в формулу (5), отримаємо:

4.1.2. Знаходження пропускної здатності пневмолінії вихлопу

Так як пневмолінія нашої схеми складається з двох частин трубопроводу, що зв’язують між собою елементи пневмоапаратури, на яких будемо визначати пропускну здатність пневмолінії вихлопу, то ефективна площа перетину являє собою приведену величину.

При послідовному з’єднанні елементів та ділянок пневмолінії вихлопу маємо:

(11)

Значення пропускної здатності: для розподільника Р6 К=40 л/хв.

По формулі (12) знайдемо ефективну площу розподільника.

(12)

Знайдемо , для цього знайдемо коефіцієнт сумарних витрат ζ₂ по формулі:

(13)

де λ=0,03 – коефіцієнт тертя для повітря,

d=0,016м – діаметр трубопроводу,

lв_Т2=0,5м – довжина першої ділянки трубопроводу.

За величиною ζ_в2, використовуючи графік μ=f(ζ) (рис. 3), знаходимо величину μ_в2=0,6.

Потім розраховуємо ефективну площу:

(14)

де f_вТ2 – площа перерізу трубопровода.

.

Підставимо отримані значення в формулу (11), отримаємо:

4.2. Врахування об’ємів трубопроводів при динамічному розрахунку

4.2.1. Врахування об’ємів трубопроводів при динамічному розрахунку напірної пневмолінії

Розроблено метод врахування розподіленого об’єму трубопровода шляхом його приведення до зосередженого об’єму. Розрахунковий (приведений) об’єм визначається з виразу:

(15)

де V_Т – фактичний об’єм трубопровода;

k_v– коефіцієнт приведення розподіленого об’єму до зосередженого.

Коефіцієнт k_v знаходиться по формулі:

(16)

де – ефективна площа перерізу пневмолінії;

–ефективна площа перерізу тієї ж пневмолінії, але знайдена з урахуванням половини гідравлічного опору ділянки трубопровода, для якого визначається розрахунковий об’єм.

Знайдемо ефективну площу на ділянці l_T2, із якої визначимо розрахунковий об’єм:

(17)

Знайдемо для половини ділянки l_T2 значення :

За величиною використовуючи графік μ=f(ζ) (рис. 3), знаходимо величину .

Підставимо знайдені значення в (17) та отримаємо:

Щоб знайти скористаємось формулою (18).

(18)

Знайдені значення підставимо в (16):

Далі підставимо k_v у формулу (15) і знайдемо V_РТ: